ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ №22

1. Основні причини несправностей блоків живлення?

Низька якість живлячої напруги (часті перепади, вихід за межі робочого діапазону блоку живлення).
• Заводські дефекти окремих деталей, низькоякісні комплектуючі, невдалі схемотехнічні рішення, особливо це стосується недорогих комп'ютерних блоків живлення.
• Неякісний монтаж і невдале розташування деталей на платі блоку живлення комп'ютера, що призводить до надмірного забруднення деталей і їх перегріву.

2. Які існують типи і способи адресації?

Спо́соби адреса́ції па́м'яті — комплекс стандартизованих для певної архітектури системи команд центрального процесора способів для визначення (обчислення) місця розташування операндів в пам'яті ЕОМ або адреси наступної команди при виконанні команд переходу. Для того, щоби отримати можливість використовувати дані з пам'яті в обчислювальних операціях, необхідно однозначно вказати процесору їхнє розташування. В фон-нейманівських машинах кожна комірка пам'яті має власну адресу й проблема визначення місця розташування потрібних даних зводиться до визначення цієї адреси. В перших ЕОМ адреса або номер комірки необхідно було вказувати явно, і такий метод адресації виявлявся дуже незручним. Труднощі в алгоритмізації різних задач, де була потрібна автоматизація процесу визначення адреси, стали причиною введення згодом широкого спектру методів адресації. Кожний з них фактично пропонує певну формулу для обчислення ефективної (тобто фактичної) адреси, зручну в тій або іншій ситуації. Пік винахідництва в цій галузі припав на час панування CISC-архітектур «регістр-пам'ять», які дозволяли безпосередньо використовувати в якості одного з операндів комірку пам'яті. RISC-архітектури типу «регістр-регістр», в яких доступ до пам'яті регламентуєть значно більш жорстко, мають у порівнянні з CISC, дуже скромний набір методів адресації, і у найбільш радикальних представниках цієї ідеології зведений до єдиного. CISC-модель (архітектури «регістр-пам'ять») Інформація про операнд міститься в його специфікаторі, формат якого варіюється, але для більшості методів адресації складається з полів «регістр» і «режим». Тобто, режим адресації задається полем «режим», а номер задіяного регістра міститься у полі «регістр». В режимі адресації по зсуву, в команді після полів режиму й регістра, з'являється додаткове поле із зазначенням величини самого зсуву. В режимі масштабування також застосовується розширення команди й у додатковому полі знаходиться специфікатор для третього задіяного регістра. RISC-модель (архітектури «регістр-регістр») В архітектурах «регістр-регістр» про методи адресації пам'яті має сенс говорити тільки щодо спеціальних команд завантаження й збереження даних. Всі обчислювальні команди в цих архітектурах використовують винятково регістри або константи в полі команди, а значить тільки регістрову або безпосередню адресацію. RISC-архітектури, які ми маємо на увазі, говорячи про машини типу «регістр-регістр» (хоча, якщо точніше, RISC є всього лише підмножиною цього класу), власне, використовують дуже обмежений набір методів адресації, які несуть інше функціональне навантаження й не є складовою частиною обчислювальних операцій.
____________________________________________________________________________________

3. Опишіть маршрутизацію в ІР – адресах.

За адресацію пакетів у стеку TCP/IP відповідає протокол IP, який належить до мережевого рівня. Він призначений для маршрутизації та відправки пакетів у великій мережі, що об'єднує довільне число різнорідних мереж з різною структурою зв'язків і різноманітними принципами передавання повідомлень між кінцевими вузлами.
Стандарти ТСР/ІР описують дві версії протоколу IP: IPv4 та IPv6. В об'єднаних мережах досить поширеною є версія IPv4.
За стандартом протоколу ІРv4 IP-адреса має довжину 32 біти, поділені для зручності на чотири октети. IP-адреса може бути записана як у двійковому (binary), так і десятковому форматі з точковими розділювачами (dotted decimal notation). У десятковому форматі кожен октет записується у вигляді десяткового числа у діапазоні від 0 до 255 і відділяється від іншого октету точкою. Десятковий формат ІР-адреси є зручнішим у користуванні порівняно з двійковим форматом.
Наприклад, ІР-адреса '10000100 01000000 00001100 00010000' у десятковому форматі буде мати вигляд '132.64.12.32'.
ІР-адреса містить ідентифікатор мережі (network ID) та ідентифікатор хоста (host ID). Ідентифікатор мережі визначає фізичну мережу і є спільним для всіх вузлів цієї мережі і унікальним для кожної з мереж, яка входить до складу об'єднаної мережі. Ідентифікатор вузла являє собою адресу конкретного вузла в цій мережі.
Поділ ІР-адреси на ідентифікатор мережі та ідентифікатор вузла в протоколі ІРv4 може здійснюватися шляхом поділу адрес на класи або за допомогою масок.
Протокол IPv4 має й недоліки, серед яких найбільш суттєвим є дефіцит ад­ресного простору, обумовлений ростом числа мереж. Цього недоліку позбав­лений протокол IPv6, який використовує ІР-адреси довжиною 128 двійкових розрядів. Окрім розширення адресного простору пртокол ІРv6 забезпечує вищу досто­вірність і конфіденційність інформації та підтримку .
Хости, які використовують виключно протокол IPv4, не можуть взаємодіяти з хостами, які використовують протокол IPv6, оскільки підтримується лише зворотна сумісність.

4. Опишіть структуру простого драйверу пристрою