Тема 7.

Організаційно-правові форми суб’єктів аграрного господарювання.

4. Поняття фермерського господарства та його правові ознаки.

5. Поняття особистого селянського господарства, його правовий статус.

6. Загальна характеристика правового становища господарських товариств у АПК

1. Поняття фермерського господарства та його правові ознаки.

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Фермерське господарство може бути створено однією особою.

Фермерське господарство є юридичною особою, тому воно має своє найменування, печатку, штамп. Інтереси господарства перед іншими господарюючими суб’єктами, а також окремими громадянами представляє його голова.

На ім’я голови фермерського господарства видається відповідно Державний акт на право приватної власності на землю, Державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Голова фермерського господарства несе відповідальність за створення безпечних умов праці для членів свого господарства і осіб, які працюють у ньому за трудовими договорами, а також за дотримання техніки безпеки, виробничої гігієни, санітарії та пожежної безпеки.

Голова фермерського господарства може доручати виконувати свої обов’язки і використовувати права голови одному з членів господарства.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про фермерське господарство» право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку, виявив бажання створити фермерське господарства.

Державна реєстрація фермерського господарства здійснюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районних міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцем проживання особи або місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно зі ст. 31 ЗK України та ст. 12 ЗУ «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: земельних ділянок, що належать на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам-членам фермерських господарств на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.