Організація медичного сортування після реформування екстреної медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях.

Відповідно до Закону України «Про захист населення територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» та плану заходів по забезпеченню безпеки населення під час підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Міністерством охорони здоров’я (наказ №201 від 11.04.2011, наказ №366 від 18.05.2012) затверджені загальні вимоги щодо проведення медичного сортування постраждалих і хворих на догоспітальному етапі та в приймальних відділеннях (відділеннях невідкладної медичної допомоги) закладів охорони здоров’я, у тому числі при госпіталізації постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації.

Реорганізація медицини в Україні, особливо в пілотних областях (Донецька, Дніпропетровська, Вінницька, м. Київ), призвела до позитивних результатів: створюється система екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, яка в своєму складі має територіальний Центр екстреної медичної (швидкої) допомоги. Станції (підстанції, відділення швидкої медичної допомоги та інші підрозділи). Сформована служба порятунку (112) яка через диспетчерів забезпечує надання різних форм допомоги (101, 102, 103). При виникненні надзвичайної ситуації задіюється ціла система в її ліквідації. При цьому враховується кількість потерпілих:

1. Одиничні випадки – інциденти, в яких наявний один постраждалий і виїзна бригада екстреної медичної допомоги може надати йому медичну допомогу в повному обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі.

2. Численні випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, вимагають проведення медичного сортування, проте всім особам, в яких стан життя знаходиться під загрозою («червона група»), надається екстрена медична допомога в повному обсязі, обсязі, регламентованому протоколами з медицини невідкладних станів на догоспітальному етапі наявними силами і засобами БШМД даного регіону.

3. Масові випадки – інциденти з більш, ніж одним постраждалим, які вимагають медичного сортування і необхідності вжити певних медичних компромісів, оскільки кількість постраждалих, які потребують екстреної медичної допомоги («червона» група), перевищує можливості рятувальних служб, присутніх на місці події.

Метою дій рятувальних служб у масових випадках є врятувати життя якомога більшій кількості постраждалих на основі спадкоємних принципів надання допомоги рятувальниками Державної служби надзвичайних ситуацій (МНС) та медичними працівниками.

Первинне рішення щодо характеру випадку приймає диспетчер станції ШМД, який одержав повідомлення від свідків події чи рятувальних служб, які прибули першими.

Кінцеве рішення приймає керівник першої бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка прибула на виклик і розпочинає медичне сортування яке залежить не стільки від числа постраждалих, скільки від наявних медичних сил і засобів, які можуть бути залучені для ліквідації та їх співвідношення із числом постраждалих віднесених до «червоної» групи.

Тому на першому етапі при виявлені більше, ніж одного постраждалого випадок кваліфікується як численний, а після проведення медичного сортування і виявлення усіх «червоних» він може змінити свій характер і стати масовим, або продовжувати залишатися численним.

При численних випадках надання медичної допомоги за протоколом «червоній» групі на догоспітальному етапі здатні забезпечити виїзні бригади Е(Ш)МД даної територіальної зони обслуговування, які відповідно до плану медичного забезпечення численних випадків, можуть бути залучені для надання екстреної медичної допомоги. Орієнтовною цифрою є 50% від числа бригад, які обслуговують дану територію.

При вступі на чергування кожна бригада ЕМД повинна знати, що у випадку отримання загального по всіх каналах зв’язку для всіх служб сигналу «числений випадок», вона повинна завершити поточний виклик або передати його іншій бригаді, та виїхати до зони численного випадку. Такий порядок є більш пріоритетним, ніж отримувати безпосередню команду від диспетчера станції ШМД. Загальний виклик може здійснити будь-яка рятувальна служба, яка першою прибула на місце події, що зумовлює значну економію часу.

В залежності від ситуації з викликами, старший лікар зміни або керівництво станції ШМД може направити до зони численного випадку додаткові бригади ЕМД (понад 50%), проте не у збиток якості медичного обслуговування населення регіону.

В ситуації з «масовим випадком» для надання медичної допомоги залучаються бригади постійної готовності першої черги – виїзні бригади ЕМД інших територіальних зон обслуговування, які відповідно до плану медичного забезпечення регіону можуть надавати медичну допомогу за межами зони обслуговування. У цьому випадку, для них передбачається додаткове страхування життя та матеріальне заохочення. Відповідно до існуючих нормативів, бригада постійної готовності першої черги повинна мати наявні матеріально-технічні засоби для автономної діяльності протягом трьох діб і надання екстреної медичної допомоги не менш як десятьом «червоним». Якщо на місці події їм організовується логістичне супроводження, бригада може мати стандартний перелік засобів для надання медичної допомоги, харчування, умови побуту.

Залучення бригад постійної готовності першої черги здійснюється в оперативному режимі територіальним Центром екстреної медичної допомоги і медицини катастроф після одержання підтвердження про масовий випадок від диспетчера, старшого лікаря зміни або керівництва станції ЕМД, на території обслуговування якої стався інцидент.

При медичному сортуванні проводять розподіл постраждалих і хворих на категорії з ознаками потреби в однорідних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах,обсягах надання медичної допомоги на кожному етапі медичної евакуації. Воно є основою для вирішення головної проблеми медицини катастроф: невідповідності між кількістю постраждалих, які вимагають негайної медичної допомоги і кількістю медичних працівників, які можуть її надати, а також основним засобом для визначення події як «масова» і дозволяє визначити пріоритети у черговості надання медичної допомоги відповідно до розвитку сучасної науки. Принципи і технологія медичного сортування повинні бути простими, якісними і корисними й відомими усім учасникам рятувальних дій. Медичне сортування залишається великою проблемою лікаря на місці подій.

При великих надзвичайних ситуаціях з масовим ушкодженням населення на місце трагедії, як правило, першими прибувають рятувальники Державної служби надзвичайних ситуацій (МНС). Після оцінки обстановки (розміри надзвичайної ситуації, кількість постраждалих, рельєф місцевості, місця під’їзду, розвертання різних служб) рятувальники здійснюють так зване вступне сортування (Гудима А.А., 2013). На думку автора воно полягає в тому, що у вогнищі ураження рятувальник голосно оголошує про прибуття фахівців для надання допомоги кожному постраждалому, а після голосно дає команду: «Всі, хто може самостійно ходити, виходьте» і вказує місце виходу. В темному задимленому приміщенні вказує ліхтариком місце виходу. Постраждалих зустрічають і виводять в безпечну зону, де їх зустрічають, контролюють загальний стан здоров’я, надають психологічну допомогу, оскільки ходячі входять до групи «зелених» і серед них є достатньо постраждалих з психічними порушеннями. Після обстеження місця події, відшукують постраждалих які не говорять, стогнуть, плачуть, кашляють, кричать про допомогу. Потерпілим що знаходяться в непритомному стані (кома, шок) визначають дихальні шуми біля зовнішніх дихальних шляхів (10б). Рятувальник забезпечує прохідність дихальних шляхів, зупиняє артеріальну кровотечу з магістральних судин джгутом, виносить постраждалого (червона група) у безпечну зону – пункт збору потерпілих. Винесення потерпілих «червоної» групи проводять за допомогою транспортувальних дощок, нош. Якщо вогнище небезпечне рятувальники виносять найбільшу кількість постраждалих, які мають ознаки життя в пункт збору постраждалих. Непритомним при транспортуванні на спині вводять ротогубову трубку. Якщо такі потерпілі самостійно дихають можна вкласти в безпечне (стабільне) положення до приїзду бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. З моменту прибуття БШМД в безпечну зону біля місця виникнення надзвичайної ситуації куди рятувальники евакуювали потерпілих починається медичне сортування. Воно проводиться медичними працівниками (лікарями, фельдшерами, медичними сестрами). При медичному сортуванні позначається належність кожного постраждалого до відповідної сортувальної категорії сортувальним браслетом.