Викладач: Дєєв В.В.

Інструкція

(для студентів)

до проведення практичного заняття з «Безпеки життєдіяльності»

Спеціальність: 5.12010102«Сестринська справа»

Тема: «Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Хімічна безпека».

Оснащення: Тестові завдання, ВПХР, засоби індивідуального захисту, медичні засоби захисту.

І. Конкретні цілі:

Знати:

1. Загальні відомості про хімічну небезпеку, особливості забруднення місцевості, води, продовольства

2. Медико-тактичну характеристику осередків хімічного ураження СДОР.

3. Прилади хімічної розвідки.

4. Захист населення у разі аварії на ХНО.

5. Засоби індивідуального захисту.

Вміти:

1. Користуватися засобами індивідуального захисту та медичними засобами захисту.

2. Користуватися приладами хімічної розвідки. Давати оцінку ступеня ураження територій СДОР.

3.Проводити санітарну обробку людей у разі хімічної аварії.

ІІ. План проведення заняття.

1. Співбесіда по темі заняття:

2. Знайомство з приладами хімічної розвідки.

3. Робота із засобами індивідуального захисту.

4. Знайомство з планом дій коледжу у разі аварій з викидом СДОР.

Література:

1. В.С. Тарасюк, «Охорона праці в ЛПЗ. Безпека життєдіяльності», ст. 327-331.

2. Є.П. Желібо, «Безпека життєдіяльності»,ст.142-146, 186-187.

Викладач: Дєєв В.В.

1. Загальні відомості про хімічну небезпеку

Небезпечними хімічними речовинами називаються токсичні хімічні речовини, що застосовуються в промисловості і в сільському господарстві, які при розливі або викиді забруднюють навколишнє середовище і можуть призвести до загибелі або ураження людей, тварин і рослин.

Хімічно небезпечний об'єкт - це об'єкт економіки чи транспортний засіб, при аваріях і руйнування якого можуть відбутися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин СДОР.

Хімічна аварія - аварія на хімічно небезпечному об'єкті, що супроводжується протокою або викидом небезпечних хімічних речовин, здатна привести до загибелі або хімічного зараження людей, продовольства, харчової сировини і кормів, сільськогосподарських тварин і рослин, або до хімічного зараження навколишнього природного середовища.

Зона хімічного ураження - територія, заражена сильнодіючими отруйними речовинами в небезпечних для життя людей концентраціях.

Розміри зони залежать від напрямку і швидкості поширення вітру, стану погоди, кількості СДОР, що вилився або викинутого, його агрегатного стану, фізичних властивостей, токсичності та ін.

Осередок ураження - територія, в межах якої в результаті аварії на хімічно небезпечному об'єкті відбулися масові ураження людей, тварин, рослин.

Токсичність - властивість речовини викликати отруєння (інтоксикацію) організму; характеризується дозою речовини, здатної викликати ту чи іншу ступінь отруєння.

Концентрація - кількісна характеристика токсичної хмари, зараженого повітря (кількість СДОР в одиниці об'єму повітря). Одиниці виміру мг / л, г/м3, мг/м3.

Концентрацію використовують при санітарно-гігієнічної оцінки (нормування викидів, скидів) і т.п. Для концентрацій показовими часто використовуваними величинами є:

Гранична концентрація (ГК) - мінімальна ефективна концентрація СДОР, тобто найменшу кількість речовини, яка може викликати відчутний фізіологічний ефект (первинні ознаки ураження зі збереженням працездатності);

У промисловості використовується поняття гранично допустимої концентрації (ГДК). Вона регламентує допустиму ступінь зараження СДОР повітря робочої зони і використовується в інтересах дотримання вимог безпеки на виробництві.

ГДК - максимально-допустима концентрація, яка при постійній дії на організм людини протягом робочого дня (8 годин) не може викликати через тривалий проміжок часу патологічних змін або захворювань.

Викид СДОР - вихід при розгерметизації за короткий проміжок часу з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування СДОР в кількості, здатній викликати хімічну аварію.

Протока СДОР - витікання при розгерметизації з технологічних установок, ємностей для зберігання або транспортування СДОР в кількості, здатній викликати хімічну аварію.

Хімічно небезпечними об'єктами є:

- підприємства, де виготовляються СДОР;

- підприємства, де СДОР використовуються в технологічному циклі виробництва;

- складські приміщення, де зберігаються СДОР;

- ємності, в яких транспортуються СДОР.

Аварії на ХНО поділяються на:

- аварії з викидом СДОР при їх виробництві, переробці і зберіганні;

- аварії на транспорті з викидом (загрозою викиду) СДОР;

- утворення та розповсюдження СДОР в процесі протікання хімічних реакцій, що почалися в результаті аварії;

- аварії з хімічними боєприпасами.

Основними джерелами небезпеки у разі аварій на хімічно небезпечних об'єктах є:

- залпові викиди СДОР в атмосферу з подальшим зараженням повітря, місцевості та водойм;

- скидання СДОР у водойми;

- «хімічна» пожежа з надходженням СДОР і продуктів їх горіння в навколишнє середовище;

- вибухи СДОР, сировини для їх отримання або вихідних продуктів;

- утворення зон задимлення з подальшим осадженням СДОР, у вигляді «плям» по сліду поширення хмари зараженого повітря, сублімацією та міграцією.