Медико-тактична характеристика осередків хімічного ураження СДОР

Медико-тактична характеристика вогнищ хімічного ураження СДОР визначається сукупністю різних факторів, які впливають на організацію медичного забезпечення. До інтегральних показників медико-тактичної характеристики вогнищ хімічного ураження СДОР відносяться стійкість СДОР на місцевості та швидкість їх дії на організм.

По аналогiї з бойовими отруйними речовинами, СДОР подiляють на стiйкi і нестiйкi.

До перших вiдносять сполуки з температурою кипiння вище 1400 С (сірчана кислота, діоксин та ін.), а до нестiйких – із низькими температурами кипiння, нижче 1400 С (аміак, хлор, акрилонітрил та ін.).

Нестiйкi СДОР заражають мiсцевiсть на хвилини, десятки хвилин. Стiйкi можуть зберігати уражаючу дiю вiд кількох годин до кiлькох тижнiв i

мiсяцiв, створюючи несприятливу екологiчну обстановку (дiоксин).

Певно, що на стiйкiсть СДОР буде впливати багато факторiв:

- кiлькiсть СДОР на об’єктi у момент аварiї,

- метеоумови,-

- характер мiсцевостi тощо.

За швидкістю розвитку уражаючої дiї СДОР подiляють на швидкодiючi та сповільненої дії. При ураженнi першими (аміак, сірковуглець, бензол, толуол, акрилонітрил та ін.) картина iнтоксикацiї розвивається швидко, протягом першого часу. При ураженні речовинами сповільненої дії (бромметил, сірчана кислота, азотна кислота та ін.) симптоми інтоксикації виникають через одну годину і більше.

Вогнища ураження СДОР у залежностi вiд тривалостi зараження мiсцевостi та часу виникнення перших симптомів отруєння, розподiляють на 4 види:

I – вогнище ураження нестiйкими речовинами швидкої дiї (аміак, хлор,

бензол, толуол, соляна кислота, сірковуглець, сірководень, акрилонітрил);

II – вогнище ураження нестiйкими речовинами сповільненої дії (бромметил, бромбензол, ацетальдегід, етиленхлоргідрин, етиленоксид);

III – вогнище ураження стiйкими речовинами швидкої дії (хлорсульфонова кислота, олеум, діметилформамід, 2,4-динітрофенол);

IV – вогнище ураження стiйкими речовинами сповільненої дії (сірчана

кислота, фторацетат натрію, рицин, діоксин).

Крім того, виділяють ще напівстійкі вогнища ураження СДОР швидкої

(мурашина та оцтова кислоти, фурфурол) та сповільненої (азотна кислота, оксиди азоту, в холодну сиру погоду – бромметил) дії.

Особливостi вогнищ ураження утворених речовинами швидкої дiї:

– одномоментне (протягом хвилин, десяткiв хвилин) ураження значної

кiлькостi людей;

– швидке наростання iнтоксикацiї з перевагою тяжких уражень;

– дефiцит часу для надання медичної допомоги;

– необхідність проведення негайної евакуацiї уражених із вогнища.