Ознаки маніпуляцій.

Очевидні два основних напрями: ретельне відстеження ситуації, включаючи емоційну оцінку, й свідомий аналіз для виявлення наперед відомих механізмів психологічного впливу чи маніпулювання. Засоби розпізнавання загрози можуть бути розмежовані на "специфічні" та "неспецифічні" подібно до того, як розподілені за цією ознакою види психічного захисту. Небезпека психічної агресії може бути сприйнята людиною на рівні як відчуттів, так і розуму.

Таким чином, у тлумаченні будь-яких відомостей задіяна свідомість; важливий практичний досвід, наявність певних теоретичних знань, зокрема про можливу техніку впливу, мету, яку переслідує маніпулятор. І це можна уважати "неспецифічними" засобами виявлення. З іншого боку, емоційна оцінка, яскраве інтуїтивне відчуття загрози в багатьох випадках виходять за значущістю на перший план - їх слід віднести до "специфічних" засобів.

Відстеження всіх змін ситуації, в якій ми схильні бачити потенційну небезпеку прихованого впливу, дозволяє виявити певні ефекти, які характерні для нього та можуть уважатися індикаторами. Загальною ознакою наявності маніпулятивних спроб є "порушення балансу окремих змінних у спілкуванні".

Тут можна виділити кілька відомих прийомів впливу. Передусім це прийом, в основі якого лежить накопичений досвід спілкування з конкретною людиною. Логічно передбачити, що, переживши одного дня маніпулятивний вплив, ви не "потрапите" на той же гачок пізніше. Дитя, яке "тоне в сльозах" у магазині, коли йому не купують ляльку, забуває про "горе" через якусь мить. Природно, що батьки, знаючи про мету такого "приступу" і його нетривалість, не піддаються на провокацію.

Неправильне співвідношення виграш - плата. Такий прийом проявляється в тому, що отриманий результат не відповідає докладеним зусиллям. Наприклад, ви несподівано отримуєте приз, але не брали участі ні в яких розіграшах, лотереях. Або улюблений прийом так званих "лохотронників": на вулиці вам "дарують" пробник духів, пластикову картку знижок тощо. Утім, таке співвідношення може виникнути внаслідок помилок при плануванні сил. Скажімо, ви хочете вмовити подругу піти з вами в кіно, розраховуючи задіяти всі свої аргументи. Подруга погоджується, як тільки звучить сама пропозиція. Помилка полягає в тому, що ви не врахували, що вона сама давно хотіла подивитися фільм.

Дисбаланс у розподілі відповідальності за проведені дії та прийняті рішення. Це випадки, коли адресат раптом невідомо чому стає "зобов'язаним" щось зробити. Або ж навпаки - з вас раптом, без особливих на те причин, зняли відповідальність за ухвалення якогось рішення.

Деформація врівноваженості елементів ситуації. Тут слід звернути увагу на незвичність компонування чи подання інформації, відволікання уваги на другорядні деталі. Наприклад, коли вам потрібно підписати важливий документ і ви намагаєтеся зосередитися на ньому, ваш діловий партнер може, наприклад, запитати: "Якою ручкою ви зазвичай любите підписувати документи: кульковою чи чорнильною?". "Кульковою", - допустимо, відповісте ви. Психолог М.Еріксон називав це ілюзією вибору або помилковим відчуттям альтернативи. Мало того, що в такому випадку вашу увагу переключають на предмет, який не має жодного відношення до справи, та ще й, якщо задуматися, вам пропонують вибір без вибору. У деяких людей до того ж виникає неусвідомлене відчуття вдячності за виявлений інтерес до своєї персони й відповідаючи на питання, людина ніби сама погоджується з тим, що підписувати цей документ їй прийдеться улюбленою кульковою ручкою".

Г.Мельник уважає, що в практиці ЗМІ широко використовуються такі методи, коли ставлення аудиторії до тих чи інших явищ довкілля формується за допомогою спрощених вистав (стереотипів, іміджу, міфів, чуток), які впроваджуються в потік "організованих" новин, автоматично викликаючи в масовій свідомості або негативну, або позитивну реакцію на конкретну подію.

Невідповідність інформації, що передається різними каналами. Наприклад, при уважному вивченні співрозмовника можна помітити невідповідність вербальної й невербальної інформації. Якщо адресат знайомий із невербальною специфікою, то відмітити "каверзу" не буде занадто важко. Зміст слів не відповідає міміці, упевнене мовлення контрастує з розгубленими жестами тощо

Зміни у ситуаціях взаємодії (відчуття примусу, силового тиску; необґрунтовано прискорений темп обговорення важливих проблем; дефіцит часу, відпущеного на ухвалення рішення; обмеження переліку обговорюваних ідей, незмінні формулювання, регулярне повернення до однієї теми; нестандартна поведінка опонента тощо),

Незрозумілий дефіцит часу на ухвалення рішення. Наприклад, після нетривалого обговорення проблеми, посилаючись на намічені плани, опонент збирається вирушати, але чекає вашої відповіді неодмінно зараз.

Прагнення стереотипізувати поведінку адресата впливу. Найчастіше цей прийом полягає у зверненні до певних рольових чи статусних позицій адресата, прагненні апелювати до його звичок або усталених ритуалів.

У гіпнозі часто використовується такий прийом, як "негативна команда", на якому, власне, побудовані деякі рекламні акції. Його можуть застосувати й під час ділової бесіди, якщо в доброзичливо-жартівливому тоні, без прихованого підтексту скажуть: "Будьте уважні при ознайомленні з цими документами, не розслабляйтеся, не втрачайте контроль, ви повинні все ретельно перевірити. А то зараз часто обманюють". Після таких слів ви можете пройнятися абсолютною довірою до свого партнера та виявити, що почали втрачати контроль, розслаблятися й узагалі готові хоч зараз підписати все, що вам скажуть. Якщо ви відчуваєте щось схоже, краще перенести розгляд документів

Зміни у поведінці самого маніпулятора (невмотивовано часта поява або підкреслено чіткий прояв психічних автоматизмів у поведінці; виникнення почуття провини, небезпеки; емоційний дисбаланс; дивність, повторюваність, різкі сплески емоцій тощо)