Утримання будівель, приміщень та споруд

Усі будівлі, приміщення та споруди закладів, установ і організа­цій повинні постійно утримуватися в чистоті.

Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського при­значення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (за ОНТП 24-86), а та­кож клас зони за Правилами влаштування електроустановок. Написи про такі відомості повинні розміщуватися ззовні на вхід­них дверях.

У кожному приміщенні повинна бути вивішена табличка, на якій вказано прізвище відповідального за пожежну безпеку, номер телефону найближчої пожежної частини, а також розміщена ін­струкція з пожежної безпеки.

Вибухо-, пожежонебезпечні приміщення у багатоповерхових будівлях повинні розміщуватися поблизу зовнішніх стін верхніх поверхів.

Протипожежні системи, установки, устаткування приміщень, будівель та споруд (протидимний захист, пожежна автоматика, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани та інші захисні пристрої) повинні постійно утримуватися у справ­ному робочому стані.

У будівлях дошкільних закладів освіти групи дітей молод­шого віку слід розміщувати на нижніх поверхах.

Наповнюваність приміщень має відповідати встановленим нормам.

Розміщення меблів і обладнання у класах, кабінетах, майстер­нях, спальнях, їдальнях та інших приміщеннях не повинно пере­шкоджати евакуації людей і підходу до засобів пожежогасіння.

У коридорах, вестибюлях, холах, на сходових клітках і дверях евакуаційних виходів слід мати наказові та вказівні знаки безпеки.

Евакуаційні проходи, виходи, коридори, тамбури і сходи не повинні заставлятися будь-якими предметами і обладнанням.

Двері сходових кліток, коридори і сходи повинні мати ущіль­нення в стулках, обладнані пристроями для самозакривання, які повинні постійно бути у справному стані.

У період перебування учасників навчально-виховного проце­су в будівлях допускається двері евакуаційних виходів замикати лише зсередини за допомогою запорів (засувів, крючків тощо), які легко (без ключів) відмикаються.

У приміщеннях, пов'язаних з перебуванням дітей, килими, паласи, килимові доріжки тощо повинні бути щільно прикріпле­ні до підлоги. Штучні килимові покриття, які не виділяють при горінні токсичних речовин та мають помірну димостворювальну здатність, у фойє, вестибюлях, залах для глядачів тощо дозволя­ється розстеляти за умови наклеювання їх на незаймисту основу.

Будівлі закладів, установ і організацій повинні бути облад­нані засобами оповіщення людей про пожежу. Для оповіщен­ня можуть бути використані:

• внутрішня телефонна та радіотрансляційна мережі;

• спеціально змонтовані мережі мовлення;

• дзвінки та інші звукові сигнали.

У підвальних і цокольних поверхах не дозволяється:

• розміщення вибухо-, пожежонебезпечних виробництв;

• зберігання та застосування легкозаймистих горючих рідин, газів та легкозаймистих матеріалів;

• розміщення лабораторій з використанням вибухо- і пожежо­небезпечних процесів.

Не дозволяється влаштовувати на сходових клітках складсь­кі та іншого призначення приміщення, прокладати газопроводи, трубопроводи з легкозаймистими і горючими рідинами, а також установлювати устаткування, що заважає переміщенню людей.

У горищних приміщеннях не дозволяється:

• сушити білизну;

• влаштовувати склади (за винятком зберігання віконних рам), архіви, голубники, майстерні тощо;

• застосовувати для утеплення перекриттів торф, стружку, тир­су та інші горючі матеріали;

• прикріплювати до димоходів радіо- і телевізійні антени. Двері, люки горищних і технічних приміщень (насосних, вен­тиляційних камер, бойлерних, складів, комор, електрощитових тощо) повинні бути постійно зачинені. На дверях слід вказувати місце зберігання ключів, доступне для отримання їх у будь-який час доби. На дверях (люках) горищних і технічних приміщень мають бути написи, що визначають призначення приміщення.

Зовнішні пожежні сходи, сходи-драбини і загорожі на дахах будівель мають утримуватися у справному стані. Допускається нижню частину зовнішніх вертикальних пожежних сходів закривати щитами, які легко знімаються, на висоту не більше як 2,5 м від рівня землі.

Дахові вікна горищних приміщень мають бути засклені і за­криті.

У будівлях дошкільних закладів, розрахованих на 120 і менше місць, допускається проживання обслуговуючого персоналу за на­явності відокремленого виходу з житлової частини назовні та її відділення від приміщень дошкільного закладу протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу без отворів.

У дошкільних та середніх закладах освіти, на літніх дитячих дачах з цілодобовим режимом роботи повинно бути встановлене чергування обслуговуючого персоналу без права сну в нічний час. Приміщення для чергових має бути забезпечене телефонним зв'язком.

Вимоги пожежної безпеки до систем опалення, вентиляції та електрообладнання

Керівник закладу, установи, організації зобов'язаний своїм нака­зом призначити осіб, відповідальних за експлуатацію та техніч­ний стан опалювальних установок.

Котли центрального опалення закладів, установ і організацій повинні розміщуватися у відокремлених негорючих приміщен­нях, які мають самостійний вихід.

Перед початком опалювального сезону котельні, калориферні установки, печі та інші прилади опалювання, а перед початком навчального року (першої зміни для закладів і установ сезонно­го типу) системи вентиляції та кондиціювання повітря і кухонні печі повинні бути ретельно перевірені та відремонтовані, а обслу­говуючий персонал повинен пройти протипожежний інструктаж. Опалювальні установки повинні відповідати протипожежним вимогам стандартів, будівельних норм та інших нормативних актів. Несправні пристрої систем опалення, вентиляції та кон­диціювання повітря, а також несправні кухонні печі до експлу­атації не допускаються.

Особи, призначені відповідальними за технічний стан опалю­вальних установок, систем вентиляції та кондиціювання повіт­ря, зобов'язані організовувати постійний контроль за правильні­стю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт. Черговий персонал, який здійснює нагляд за вентиляційними установками, зобов'язаний проводити планові профілактичні огля­ди вентиляторів, повітроводів, вогнезатримувальних пристроїв, камер зрошення, заземлювальних пристроїв і вжити заходів щодо усунення будь-яких недоліків, які можуть призвести до виник­нення і розповсюдження пожежі.

Вентиляційні короби потрібно виготовляти з негорючих ма­теріалів.

Експлуатаційний та протипожежний режим роботи устано­вок (систем) вентиляції повинен визначатися робочими інструк­ціями. У цих інструкціях повинні бути передбачені заходи поже­жної безпеки, терміни очищення повітроводів, фільтрів вогнеза­тримувальних клапанів і іншого обладнання, а також визначе­ний порядок дії обслуговуючого персоналу на випадок виник­нення пожежі або аварії.

Електричні мережі та електрообладнання, що використову­ються у закладах та установах, та їх експлуатація повинні відповідати вимогам діючих Правил влаштування електроуста­новок та ДНАОП 0.00-1.21-98; будівельну частину електроуста­новок слід виконувати відповідно до протипожежних вимог буді­вельних норм ДБН В.2.2.3-97.

Керівники закладів, установ і організацій зобов'язані забезпе­чити обслуговування та технічну експлуатацію електрообладнання і електромереж, своєчасне проведення профілактичних оглядів, планово-попереджувальних ремонтів та експлуатацію електро­обладнання, апаратури й електромереж відповідно до вимог.

У всіх приміщеннях (незалежно від їх призначення), які піс­ля закінчення робіт замикаються і не контролюються, всі елект­роустановки (крім холодильників) мають відключатися.

Масляні електрорадіатори, які використовуються для опален­ня, і нагрівачі-електропанелі заводського виготовлення повинні мати індивідуальний електрозахист і справні електрорегулятори.

Температура зовнішньої поверхні електроопалювальних при­ладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85°С.

Не дозволяється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, музеїв, бібліотек, гардеробних тощо. Захист будівель, спо­руд від прямого попадання блискавки і вторинних її проявів має виконуватися згідно з РД-34.21.122-87.

Протипожежне водопостачання. Кожний заклад, установа і організація повинні бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівель­них норм.

Керівники закладів, установ і організацій зобов'язані забезпе­чити технічне обслуговування, справний стан і постійну готовність до використання систем протипожежного водопостачання, які перебувають на їх балансі (зовнішніх водопровідних мереж з уста­новленими на них пожежними гідрантами та покажчиками; по­жежних водойм та резервуарів; насосних станцій для підвищен­ня тиску в зовнішніх та внутрішніх водопровідних мережах; пожежних пірсів та під'їздів до природних вододжерел; внутрі­шніх пожежних кранів; стаціонарних установок водопостачан­ня, пристосованих для забору води на випадок пожежі відповід­но до НАПБ А.01.001-95.

З метою утримання в належному стані засобів протипожеж­ного водопостачання слід організувати їх постійне технічне обслуговування особами зі складу інженерно-технічного персо­налу або укладати договір із спеціалізованою організацією.

Під'їзди та підходи до пожежних водоймищ, резервуарів, гід­рантів і кранів потрібно завжди утримувати вільними.

Біля місця розташування пожежних водоймищ повинні бути встановлені світлові або флуоресцентні покажчики з написом «ПГ» - біля пожежного гідранта і «ПВ» - біля пожежного водо­ймища.

У разі проведення ремонтних робіт чи відключення водопро­відної мережі, виходу з ладу насосних станцій, витікання води з пожежних водойм і резервуарів слід негайно повідомити пожеж­ну охорону.

Водойми і резервуари слід утримувати у справному стані, не допускати їх засмічення, регулярно перевіряти наявність у них розрахункової кількості води, стежити за схоронністю і справ­ним станом водозабірних пристроїв.

Кришки люків пожежних резервуарів і колодязі підземних гідрантів повинні бути постійно зачинені, їх потрібно своєчасно обчищати від бруду, льоду і снігу.

Пожежні гідранти, гідранти-колонки та пожежні крани через кожні шість місяців підлягають технічному огляду та перевірці на працездатність працівниками місцевої пожежної охорони об'­єкта або особою, яка відповідає за протипожежний стан у закладі, установі, організації, шляхом пуску води. Наслідки перевірки працездатності слід оформляти актом довільної форми.

Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу повинна бути кільцевою.

Якщо міський водопровід не забезпечує подачу розрахункової кількості води та потрібного тиску її біля пожежних кранів вну­трішнього протипожежного водопроводу, на мережі водопоста­чання об'єкта повинні встановлюватися насоси-підвищувачі.

Внутрішні пожежні крани періодично, не рідше одного разу на шість місяців, мають піддаватися технічному обслуговуванню і перевірятися на працездатність шляхом випуску води, резуль­тати перевірок реєструються в спеціальному журналі технічного обслуговування.

Пожежні крани повинні постійно бути справними і доступни­ми для використання.

Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу мають бути обладнані однакового з ним діаметру рукавами і стволами, вміщеними у шафи, які пломбуються. "У шафі має міс­титися важель для полегшення відкривання крану.

Пожежні рукави мають бути сухими, добре скатаними і при­єднаними до кранів і стволів. Один раз на 6 місяців слід здійсню­вати перевірку рукавів шляхом пуску води під тиском і перека­ту вати їх у подвійну скатку або складеними «у гармошку».

На дверцятах шафи пожежного крана мають бути зазначені:

• літерний індекс ПК;

• порядковий номер пожежного крана і номер телефону най­ближчої пожежної частини.

У неопалювальних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатися. При цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або запуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса потрібно озна­йомити всіх, хто працює в цьому приміщенні.

Первинні засоби пожежогасіння.Усі будівлі та приміщення закладів, установ і організацій повинні бути забезпечені первин­ними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним ін­вентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряд­дям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку. Норми первинних засобів пожежогасіння наведені в до­датку 3.2.

Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння мають зазначатися у планах евакуації, які розробляються згідно з ГОСТ 12.1-114-82. Зовнішнє оформлення і вказівні знаки для визначення місць первинних засобів пожежогасіння мають від­повідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.

Ручні вогнегасники повинні розміщуватися згідно з вимога­ми ГОСТ 12.4.009-83:

• шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше як 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника;

• шляхом установлення до пожежних шаф разом з пожежни­ми кранами, до спеціальних тумб або на пожежні стенди. На стендах або пожежних щитах рекомендується компакт­но розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала вогнетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію з правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охорони і прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку.

Стенди або пожежні щити слід установлювати в приміщен­нях на видних і легкодоступних місцях, по змозі ближче до ви­ходу із приміщення.

Вогнегасники повинні встановлюватися таким чином, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його кор­пусі інструкцію з користування, а також зручно було його зняти.

Вогнегасники мають розміщуватися в легкодоступних міс­цях, які унеможливлюють їх пошкодження, попадання прямих сонячних променів та атмосферних опадів, безпосередню дію опа­лювальних та нагрівальних приладів.

У ході розміщення вогнегасників не повинні погіршуватися умови евакуації людей.

Вогнегасники, які розміщуються поза приміщенням або в не-опалювальних приміщеннях, слід знімати на холодний період. У цьому разі на пожежних стендах має бути інформація про місце їх розміщення.

На період перезарядки і технічного обслуговування вогнегас­ників, пов'язаного з їх ремонтом, на заміну мають бути встанов­лені вогнегасники з резервного фонду.

Під час експлуатації та технічного обслуговування вогнега­сників слід керуватися вимогами, викладеними в паспортах заводу з виробників, та затвердженими в установленому порядку регламентами технічного обслуговування вогнегасників кожно­го типу.

На території будівель ІІІ а, ІІІ б, IV, IVа і V ступенів вогне­тривкості, розміщених у сільській місцевості, слід обладна­ти пожежні пости з набором таких первинних засобів по­жежогасіння:

• вогнегасники пінні ємкістю 10 л або порошкові ємкістю 5 л-2 шт.,

• відра - 4 шт.,

• сокири, лопати, багри - по 2 шт.;

• драбини пристінні - 1 шт.;

• бочки з водою місткістю 250 л - 2 шт. (на зимовий період замінюються ящиками з піском тієї ж місткості). Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюється особами, призначеними наказом керівника закладів, установ і організацій.

Використання первинних засобів пожежогасіння для господарських та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожеж, не дозволяється.