ВИБІР ТИПУ ТА ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ ВОГНЕГАСНИКІВ

Необхідна кількість вогнегасників та їх тип визначаються залежно від їх вогнегасної спроможності, граничної захищуваної площі, категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні або на об'єкті. Відповідно до міжнародного стандарту (150 №3941-77) всі пожежі поділяються на 5 класів (табл. 8.21).

Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір).

Горючі рідини або тверді речовини, які розтоплюються при на­гріванні (нафтопродукти, спирти, каучук, стеарин, деякі син­тетичні матеріали).

Горючі гази.

Метали та їх сплави (алюміній, магній, лужні метали).

Устаткування під напругою.

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння проводиться на підставі рекомендацій, наведених в табл. 8.22 та 8.23. Вид вогнегасника (переносний чи пересувний) приймається залежно від розмірів можливих осередків пожеж. При збільшених розмірах останніх рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Якщо на об'єкті можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо застосування.

Таблиця 8.22 Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками

Таблиця 8.23 Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками

Примітки до таблиць 8.22 т а 8.23:

1. Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А і В у приміщеннях, в яких
передбачається використання вогнегасників, не повинні перевищувати вогнегасної спроможності
використовуваних вогнегасників.

2. Для гасіння пожеж різних класів порошкові і комбіновані вогнегасники повинні мати
відповідні заряди: для класу А — порошок АВС(Е); для класів В, С та (Е) — ВС(Е) або АВС (Е)
і для класу В — Д.

3. Позначення знаків: „++" — вогнегасники, рекомендовані до оснащення об'єктів; „+" —
вогнегасники, застосування яких дозволяється в разі відсутності рекомендованих вогнегасників та
за наявності відповідного обгрунтування; „—" — вогнегасники, котрі не допускаються для оснащення
об'єктів.

Вибираючи вогнегасники необхідно врахувати відповідність його температурних меж використання кліматичним умовам експлуатації приміщень, будівель та споруд.

Приміщення з ЕОМ, телефонних станцій, музеїв, архівів тощо рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками, які не допускають псування обладнання під час їх застосування. Визначення кількості таких вогнегасників та їх місткості необхідно проводити з урахуванням гранично допустимої концентрації СО₂ в приміщенні.

Виробничі приміщення категорії Д, а також такі, що містять негорючі речовини й матеріали, можуть не оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 лі². Приміщення, обладнані автоматичними стаціонарними установками пожежогасіння, забезпечуються вогнегасниками на 50% від їх розрахункової кількості.

Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м для громадських будівель та споруд; 30 лі — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини); 40 ж — для приміщень категорій В, Г; 70 лі — для приміщень категорій Д.

Приклади визначення типу та необхідної кількості вогнегасників.

Приклад 8.10. Механічний цех, в якому встановлені металорізальні верстати займає площу 3200 лі².

Оскільки в цеху здійснюється механічне оброблення металів у холодному стані то приміщення цеху належить до категорії Д за вибухопожежною та пожежною небезпекою. В цеху можливе займання електродвигунів верстатів, тому клас можливої пожежі буде Е. Виходячи з площі цеху та даних табл. 8.22 визначаємо, що для захисту механічного цеху необхідно встановити в ньому чотири вуглекислотні або стільки ж порошкових вогнегасників місткістю 5 л. Беручи до уваги те, що осередками можливої пожежі є електродвигуни верстатів вибираємо в кінцевому рахунку чотири вуглекислотні вогнегасники типу ВВ-5. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання становить не більше 70 лі.

Приклад 8.11.Складальний цех меблевої фабрики займає площу 720 лі².

Так як в приміщенні цеху знаходяться тверді горючі матеріали (дерев'яні заготовки, з яких складають меблі), то воно належить до категорії В. Клас можливої пожежі — А. На основі табл. 8.22 випливає, що для захисту даного цеху потрібно не менше чотирьох пінних вогнегасників місткістю 10 л. Рівноцінний захист забезпечується також чотирма порошковими вогнегасниками місткістю 5 л. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання не повинна перевищувати 40 лі.

Приклад 8.12.Склад ЛЗР площею 290 лі².

Категорія приміщення складу ЛЗР — А, а клас можливої пожежі — В. Враховуючи наявність великої кількості ЛЗР, а відтак значні розміри осередку можливої пожежі доцільно встановлювати у даному приміщенні пересувний повітряно-пінний вогнегасник ВПП-100. При цьому не порушується вимога стосовно того, що відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника не повинн перевищувати ЗО лі.

Приклад 8.13.Дільниця комп'ютерного складання видавництва займає плоі. 320 лі². Категорія приміщення — В, оскільки в ньому знаходяться тверді горючі матеріалі

(папір, полімерні плівки). Клас можливої пожежі — А. Згідно даних таблиці 8.22 приміщення, що розглядається рекомендується оснастити двома пінними вогнегасниками місткістю 10 л, або двома порошковими вогнегасниками місткістю 5 л. Однак з огляду на мінімальне псування комп'ютерної техніки під час гасіння пожежі бажано для захисту приміщення дільниці встановити в ньому два вуглекислотні вогнегасники типу ВВ-5.