КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДІЙ ЗА СТАНДАРТОМ
Дії керівника заняття
| Дії особового складу
| 1. Основні екологічні визначення.
| Начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту та екологічної безпеки військової частини словесно – наочним методом доводить до тих, хто навчається матеріал теми.
Екологія – це наука, яка вивчає умови існування живих організмів і взаємозв'язки між організмами і середовищем, в якому вони живуть (від грецького «oicos» – дім, «logos» – наука). Цей термін був вперше застосований у 1866 році німецьким біологом-дарвіністом Е.Геккелєм.
На сучасному етапі екологію трактують не лише як біологічну дисципліну, а як міждисциплінарну галузь знань, що дозволяє більш повно вирішити глобальні екологічні проблеми, пов’язані з охороною природи.
Класифікацію та систематизацію екології як науки в сучасному вигляді проведена російським вченим Ремерсом (1994). В екології існують два взаємопов’язаних напрямки: теоретична та практична (прикладна) екологія.
Теоретична екологія (біоекологія) базується на вивченні та розробці екології живих організмів (екології людини, тварин, рослин).
Практична екологія об’єднує три великі розділи:
- техноекологія – наука про техногенні фактори забруднення навколишнього середовища (військова, інженерна, медична, транспортна, космічна екологія, агроекологія, екологічна експертиза);
- соціоекологія – науки про економічні фактори впливу на навколишнє середовище (екологічне право, урбоекологія, екологічний маркетинг і менеджмент, екологічна освіта);
- геоекологія – науки про охорону та раціональне використання природних ресурсів, гідросфери та літосфери).
Екологія досліджує середовище - сукупність фізичних, природно-антропогенних і соціальних факторів життя людини.
Екологічні фактори – складові компоненти навколишнього природного середовища, які впливають на живий організм.
Вони діляться на:
- абіотичні (фактори неживої природи – температура, хімічний склад ґрунту і т.п.),
- біотичні (конкуренція, хижацтво та ін.)
- антропогенні – (антропос – людина) пов’язані з діяльністю людини.
В свою чергу антропогенні фактори поділяються на:
- токсичні (склад компонентів повітря, повсякденні домішки, специфічні домішки-порохові гази, ракетне паливо, СДОР);
- фізичні (мікрокліматичні, механоакустичні, електромагнітні, радіаційні, оптичні);
- біологічні (мікроорганізми флористичні та фауністичні);
- ергономічні (робоче середовище, засоби керування – ПЕОМ, радіо, телефон) .
Екологія військової діяльності – наймолодша серед новітніх розділів загальної прикладної екології – виникла в ході реалізації національних екологічних програм при участі в них військового сектору. Вона вивчає закономірності взаємодії між військово-промисловими формуваннями та навколишнім природнім середовищем.
Предметом дослідження цієї науки є вивчення та прогнозування екологічних наслідків військових дій, контроль за станом навколишнього середовища, його техногенна охорона та відновлення, захист особового складу Збройних Сил у порушених та катастрофічних ситуаціях.
Об’єктом її виступає навколишнє середовище, сукупність факторів військової діяльності, які впливають на його стан, а також на стан самих військовослужбовців.
Екологічна безпека військ включає екологічний моніторинг, підтримання екологічних факторів життєдіяльності військ, охорону довкілля на військовому об’єкті, ліквідація наслідків аварій на потенційно небезпечних об’єктах, екологічне супроводження проектування та будівництва військових об’єктів.
Атмосфера - це газова оболонка, що оточує небесне тіло. Атмосфера Землі утворена сумішшю газів, називаної повітрям. Її основні складові – азот і кисень у співвідношенні приблизно 4:1. Забруднення розглядається, як закономірність поширення шкідливих речовин та зміни атмосфери в цілому.
Забруднення вод – це зміна фізичних, хімічних або біологічних властивостей вод, які можуть стати причиною шкідливої дії на людину чи природу.
Ґрунтами прийнято називати органо-мінеральні утворення, сформовані в результаті довготривалого перетворення поверхні шарів літосфери під сумісною взаємодією гідросфери, атмосфери та організмів. Основна властивість ґрунту – це родючість, яка обумовлюється значною мірою вмістом у ньому гумусу – продукту розкладу організмів і органо-мінеральних речовин.
| Сприймають наданий навчальний матеріал та здійснюють записи в робочі зошити про основні екологічні визначення.
Записують визначення терміну “Екологія” та позначають два існуючі взаємопов’язаних напрямки: теоретична та практична (прикладна) екологія.
Записують визначення терміну “Теоретична екологія (біоекологія)”.
Записують визначення терміну “Практична екологія”.
Позначають розділи практичної екології схематично та записують їх визначення.
Усвідомлюють суть середовища, яке досліджує наука екологія.
Записують визначення терміну “Екологічні фактори”
Позначають складові екологічних факторів схематично та записують їх визначення.
Записують визначення терміну “Екологія військової діяльності”.
Записують визначення терміну “Екологічна безпека військ”
Записують визначення терміну і усвідомлюють що таке атмосфера.
Записують визначення терміну і усвідомлюють що таке забруднення вод.
Записують визначення терміну і усвідомлюють що прийнять називати грунтами.
| 2. Екологічні проблеми України та її Збройних Сил.
| Начальник служби радіаційного, хімічного та біологічного захисту та екологічної безпеки військової частини словесно – наочним методом доводить до тих, хто навчається матеріал теми.
Як відомо, донедавна проблемою номер один людства була загроза ядерної війни. Зараз першою стала екологічна криза. Під нею розуміють стан, коли навколишній світ (довкілля) стає небезпечним для проживання людини.
Екологічна криза “породила” низку екологічних проблем, основними з яких є:
- нерівномірність розміщення населення Землі;
- парниковий ефект;
- озонові “дірки”;
- кислотні дощі;
- утилізація відходів промисловості, сільського господарства та військової діяльності;
- ресурсозбереження;
- демілітаризація.
Екологічна безпека являється однією зі складових національної безпеки України.
Наприклад, в Україні знаходиться 19 найбільш катастрофонебезпечних на всій планеті об’єктів: 4 діючих АЕС (13 реакторів), зупинена ЧАЕС, об’єкт “Укриття”; 6 ГЕС із штучними морями і 8 вибухонебезпечних звалищ, у т.ч. і найбільше у Європі (близько 500 тис. тонн боєприпасів). В Україні є 2664 об’єкти, що виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини, 308 шахт та 7 розрізів, 6 потужних нафтопереробних заводів. На кожному з цих заводів зосереджується від 300 до 500 тис. тон вуглеводного палива, енергомісткість якого еквівалентна 3 – 5 мегатоннам тротилу.
Щорічний об'єм забруднюючих речовин, що припадає на 1 км2 площі України в 6,5 разів вище, ніж в країнах Європи. Про високий рівень техногенного навантаження на середовище України свідчить величина такого інтегрального показника, як модуль техногенного навантаження – річний об'єм стічних вод, твердих відходів, викидів в атмосферу, віднесених до площі України або її окремих адміністративних областей.
Забруднення повітря.
Середньорічні концентрації специфічних шкідливих речовин в цілому по містах перевищували санітарні норми по бензапірену – в 5 разів, формальдегіду – в 4 рази, фенолу – в 2 рази, аміаку – в 2 рази, двоокису азоту – в 1,5 рази, пилу – в 1,3 рази. Загалом в Україні у 2003 р. було викинуто 7308,3 тис. т шкідливих речовин від стаціонарних джерел забруднення. В цілому спостерігається певний спад у щорічній динаміці викидів, що пояснюється загальним спадом промислового виробництва в Україні.
Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. т двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на споруди, людей, врожаї і т.д.
Так у м. Києві спостерігались кислі опади (рН нижче 5,5) в 21 % від загальної кількості опадів, у Волинській області – 90 %, Республіці Крим 36 %, Дніпропетровській обл. – 8 %. На решті території України кислі дощі спостерігались не більше як у 1 – 3 %. Значний вміст сірчаної кислоти в опадах відмічається в Горлівці.
Величезну небезпеку створюють канцерогенні речовини, які утворюються при згорянні палива. Вони у 4 – 5 разів збільшують захворювання раком легенів у міських жителів у порівнянні із сільськими. Найбільш небезпечною домішкою є бензапірен. В Україні в 11 містах рівень забруднення цією речовиною перевищує гранично допустимі концентрації в 5 і більше разів. Це Донецьк (у 13,9 рази), Краматорськ (у 8,3 рази), Алчевськ (7,2 рази), Одеса, Маріуполь і Слов'янськ (у 6 – 7 разів), Кривий Ріг (у 5,3 рази), Дніпропетровськ (у 5 разів).
Забруднення вод.
Якість вод Чорного і Азовського морів на території України характеризується значним рівнем їх забруднення нафтовими вуглеводнями, фенолами, синтетичними поверхнево-активними речовинами (СПАР), хлорорганічними пестицидами (ХОП), важкими металами, сполуками азоту, фосфору, а також наявністю розчиненого у воді кисню. Значний об'єм викидів цих сполук чинять кораблі та об'єкти берегового базування Чорноморського флоту та військ, які дислоковані на морському узбережжі. В Севастопольській бухті середня за об'ємом концентрація нафтових вуглеводнів перевищує ГДК у 6 разів, фенолів у 4 рази, СПАР – у 2 рази. В цілому води Севастопольської бухти класифікуються як брудні, води на зовнішньому рейді порту Маріуполь – як забруднені.
В Україні відбувається інтенсивна експлуатація та виснаження водоносних горизонтів. Оцінка стану підземних вод свідчить про зростання негативного впливу господарської діяльності на гідрогеологічні умови України. За останні 30 років встановлено регіональне збільшення мінералізації ґрунтових вод від 0,5 до 10 г/м3, що привело до погіршення якості питної води згідно з діючими нормативами. Ці негативні явища найбільш контрастно проявляються на значній частині (40 – 60 %) території таких областей, як Донецька, Луганська, Запорізька, Черкаська, Кіровоградська, Сумська, Дніпропетровська та ін.
У ґрунтових водах встановлені також аномальні концентрації токсичних хімічних елементів першого класу небезпеки. Найбільш високі концентрації (до 6 ГДК) виявлені у Донбасі, Криму і на Побужжі. В цілому на території України у теперішній час існує 193 стабільні осередки забруднення підземних вод, де якість води погіршилась внаслідок техногенного впливу. Значні викиди і скиди солей важких металів чинять авіаремонтні, ремонтні та інші підприємства та об'єкти Міністерства оборони України.
Забруднення промисловими відходами.
В Україні накопичується величезна кількість промислових відходів, і проблема їх утилізації стоїть дуже гостро. Основними джерелами утворення багатотоннажних промислових відходів є підприємства видобувної, переробної, металургійної, паливно-енергетичної, хімічної галузей промисловості. Загальна їх кількість сягає близько 3,5 тисяч. За рахунок відходів цих підприємств можуть бути задоволені потреби промисловості будівельних матеріалів в сировині і, частково, в паливі. Найбільшим споживачем відходів є промисловість будівельних матеріалів. Кардинальним рішенням проблеми попередження забруднення навколишнього середовища промисловими і побутовими відходами є впровадження безвідходної і маловідходної технології виробництв, замкнутих циклів водокористування з метою мінімального забору води із природних джерел. Перелічені проблеми та цілий ряд інших (знищення лісів, забруднення земель, безконтрольне використання природних ресурсів), викликаних негативною діяльністю людини, призводять до руйнування життя на планеті, зникнення ряду видів флори та фауни. Цим обумовлена поява “Червоної книги”, до якої записані рідкісні зникаючі види, що підлягають охороні.
Зменшення озонового шару.
Порівняльний аналіз даних спостережень наземної озонометричної мережі Держкомгідромету України та Росгідромету свідчить, що зменшення озонового шару за останні 10 років над територією України складає 4,3% від загального. Особливу загрозу становить зменшення вмісту озону в повітрі у весняно-літній період, причому спостерігається значне підвищення ультрафіолетового опромінювання.
Аварія на Чорнобильській АЕС розцінюється як найбільша радіоекологічна катастрофа. Особливо забрудненими виявились Житомирська, Черкаська, Волинська, Київська та Чернігівська області Загальна площа України зі щільністю забруднення цезієм‑137 більше 1 Кі/км2 становить понад 36 млн. га. Із користування виведено 3 тис.км2 земель із щільністю забруднення цезієм більше 40 Кі/км2.
Крім ґрунту, значного забруднення зазнали водоймища басейну Дніпра та Київського водосховища. Наслідки аварії впливають або будуть впливати на життя 35 млн. людей, але певні групи населення потребують спеціального медичною спостереження (150 тис. чоловік, які зазнали йодного удару на щитовидну залозу).
Шляхи вирішення екологічних проблем України.
Україна впроваджує в життя ряд інших міжнародних проектів та програм (Міжнародну програму з питань охорони басейну Дунаю, Спільний проект з Міжнародним центром розвитку досліджень Канади, Проект “Збереження біорізноманіття Карпат”, який фінансується Глобальним екологічним фондом та ін.).
Україна є учасницею понад 20 міжнародних конвенцій, пов'язаних з охороною навколишнього середовища, а також більш як 10 двосторонніх угод в цій галузі. Зараз першочерговим завданням є приведення національного законодавства у відповідність з існуючими міжнародними правовими нормами і узгодження нових законодавчих актів з міжнародними вимогами. Важливе значення має подальше розширення міжнародного співробітництва з організаціями в галузі охорони навколишнього середовища (ЮНЕП, ЄЕК ООН, ПРООН, МАГАТЕ, ФЛО, Глобальний екологічний фонд та ін.).
Забруднення повітря.
Програмою екологічного забезпечення Збройних Сил України передбачено введення контролю та комплексу робіт запобігання викидів армійською технікою, а також впровадження талону токсичності для кожного пересувного технічного засобу.
У військових частинах чи не перше місце серед джерел забруднення атмосфери посідають котельні установки, які працюють на твердому та рідкому паливі.
Шляхи вирішення екологічних проблем військової діяльності ЗС України.
Екологія військової діяльності як прикладна галузь розробляє практичні заходи збереження навколишнього середовища в ході повсякденної діяльності військ та захисту особового складу Збройних Сил в екстремальних екологічних ситуаціях.
Екологічна безпека військ включає:
- екологічний моніторинг;
- підтримання екологічних факторів життєдіяльності військ;
- охорона довкілля на військовому об’єкті;
- ліквідація наслідків аварій на потенційно небезпечних об’єктах;
- екологічне супроводження проектування та будівництва військових об’єктів.
У Збройних Силах України розроблена і здійснюється комплексна програма екологічного забезпечення ЗСУ. Накази міністра оборони України щодо підтримання екологічної безпеки військ (слайд).
Основні висновки.
Таким чином, однією із основних цілей викладу матеріалу є формування екологічної свідомості військовослужбовців, розвиток екологічного мислення та почуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища. Формування екологічної психології та вивчення екологічної етики є складовою частиною навчального процесу як у військових навчальних закладах, так і у військових частинах.
| Сприймають наданий навчальний матеріал та здійснюють записи в робочі зошити про Екологічні проблеми України та її Збройних Сил.
| ТЕМА: 2.Вимоги керівних документів щодо охорони природного середовища.
ЗАНЯТТЯ:
Знання з теоретичних основ законів екологічного права в Україні та основ сучасної військової екології. Метою проведення заняття є надання тим, хто навчається твердих теоретичних знань системи природоохоронного законодавства України.
СПОСІБ ДІЙ:
Тема відпрацьовується на заняттях, в результаті яких ті хто навчаються, повинні отримати чітке уявлення про мету та основні завдання екологічного забезпечення Збройних Сил України. Повинні вивчити теоретичні основи вимог керівних документів щодо охорони природного середовища.
МІСЦЕ:
Під час словесно – наочного методу підготовки - заняття проводити в приміщенні класу з використанням плакатів, презентацій (слайдів), навчальної літератури та роздавального матеріалу з теми “Вимоги керівних документів щодо охорони природного середовища”.
|