Розвиток фінансової науки у сучасний період

Сучасна фінансова наука, маючи міцну теоретичну базу, вирішує дуже складні питання суспільного життя. Розширилась сфера досліджень, ускладнилися завдання науки.

Сучасні науковці основну увагу приділяють розв'язанню проблем, пов'язаних із пошуком додаткових джерел доходів, які можна спрямувати на подо­лання бідності, безробіття, зростання обсягів та якості суспільних благ.

Особливостями сучасної фінансової науки є відсутність ідеологічного тис­ку. Сучасні наукові дослідження базуються не на ідеологічних засадах політичних партій, а на основі глибокого аналізу теоретичних положень, статис­тичної інформації, практичних даних.

Посилюються морально-етичні аспекти фінансової науки, які набувають глибшого змісту. Одночасно фінансова наука стає проміжним і дуже важливим інструментом впливу на економіку і політику, на співвідношення між центром, регіонами і місцевим самоврядуванням.

Характерною рисою сучасної фінансової науки є плюралізм поглядів, дис­кусія, постійний прагматизм досліджень з позицій суспільних інтересів.

Досить складним і важливим завданням сучасної фінансової науки є напрацювання дефініцій і понять, які б відповідали рівню розвитку фінансів, особ­ливостям їхнього функціонування в умовах глобалізації.

Основні теоретичні напрями сучасної фінансової науки сконцентровані на дослідженні проблем сучасного стану і розвитку соціально-економічних про­цесів, зокрема на:

- теорії суспільного добробуту, основний зміст якої полягає у тому, що
будь-які зміни у фінансовій сфері мають сенс лише тоді, коли добробут окре­мих соціальних груп покращується без погіршення інших (засновник —
В. Парето);

- теорії суспільного вибору в умовах демократичного середовища (заснов­ник — Дж. Б'юкенен);

- теорії фіскального обміну "податки-блага" (засновники: К. Віксель,
Е. Ліндаль, Дж. Б'юкенен).

У центрі фінансової науки XXI ст. перебувають не тільки проблеми глобаль­ні й макрорівневі, а й вивчаються фінансові проблеми, пов'язані з поведінкою окремих громадян, соціальних і політичних груп, партій при прийнятті рі­шень щодо параметрів державних доходів і видатків.

Сучасна парадигма західної фінансової науки, як зазначає В. Андрущенко, характеризується такими ознаками:

- за способом дослідження — методологічним індивідуалізмом, що перед­бачає аналіз фінансових явищ через призму поглядів, поведінки, інтересів ін­дивідуумів;

- за розумінням природи фінансів — інтерпретацією державних фінансів як грошової субстанції, двоєдиної у своїй схожості й відмінності щодо інших грошових форм;

- за соціальною спрямованістю — відмовою від старомодних уявлень про фіскальну експлуатацію народних мас державою;

- за етикою наукової полеміки — визнанням суперечливості й багато-
варіантності наукового пізнання дійсності, толерантним ставленням до проти­лежних поглядів.

На особливості сучасної фінансової науки впливають регіональні, націо­нальні та глобальні проблеми.

Найскладнішими глобальними проблемами, що потребують посилених фі­нансових наукових розробок, є поляризація у рівнях розвитку між багатими і бідними державами, боротьба з бідністю, стихійними лихами, старіння насе­лення у багатих, економічно розвинутих країнах, швидкі темпи зростання на­селення у бідних країнах, екологічні проблеми (забруднення навколишнього природного середовища, глобальне потепління тощо), урбанізація.