КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Взаємний вплив атомів в молекулах. ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4 Взаємний вплив атомів в органічних молекулах визначається розподілом електронної густини в молекулі та поляризовністю ковалентних зв’язків. У більш загальному вигляді це підпорядковується фундаментальній залежності органічної хімії – „структура – хімічна активність”, яка дозволяє в якісному співвідношенні оцінити реакційну здатність органічних молекул, виходячи з їх будови, та передбачити хід і результати хімічних перетворень. В молекулах органічних речовин під впливом наявних в них різних за своєю природою атомів або атомних груп відбувається перерозподіл електронної густини хімічних зв’язків двох ефектів: індукційнго (по s-зв’язку) та мезомерного (по p-зв’язку). 4.1. Індукційний ефект – це зміщення електроної густини s-зв’язку в напрямку більш електронегативного атома (±І-ефект).
С1®С2®С3®С4; при цьому частковий позитивний заряд на атомах карбону зменшується у такій послідовності: d+>d++>d+++>d++++. Практично дія індуктивного ефекту „затухає” на третьому атомі карбону. Відносно н-бутил-радикала атом хлора, який притягує до себе електронну пару, проявляє –І-ефект. Такий же –І-ефект будуть мати наступні замісники (акцептори електронів): – всі атоми галогенів F > Cl> Br > I (галогени наведено в послідовності зменшення їх – всі ненасичені замісники, –І-ефект яких зменшується по мірі зменшення ступеню ненасиченності: – групи атомів з повним позитивним зарядом на атомі, сполученому з атомом карбону: – групи атомів з семиполярним зв’язком –C–NO2, а також з подвійними зв’язками CR=O > CR=NR;
(із її збільшенням) принципово не відрізняєтся від раніше розглянутого приклада із 1-хлорбутаном; частковий позитивний заряд на атомах карбону збільшується у такій послідовності: d–>d– –>d– – –>d– – – –. Таким чином, відносно н-бутил-радикала атом літія, який віддає електронну пару, проявляє +І-ефект. Такий же +І-ефект будуть мати наступні замісники (донори електронів): – елементи з меншою електронегативністю, ніж атом карбону: Li > BeR > BR2 або Na > MgR > AlR2 > SiR3; – алкільні групи в наступній послідовності зменшення їх +І-ефекту: С(СH3)3> СH(СH3)2>CH2CH3>CH3. 4.2. Мезомерний ефект (ефект супряження) – це зміщення електронної густини по p-зв’язку в напрямку більш елекронегативного атома або групи атомів, (±М-ефект). В залежності від того, які електрони (електронні орбіталі) приймають участь в спряженні, розрізняють: p-p-супряження(перекривання двох p-орбіталей); р-p-супряження(перекривання р- і p-орбіталі) та s-p-супряження(перекривання s-орбіталі зв’язку С–Н і p-орбіталі); табл. 3.1. Таблиця 3.1. Типи спряжених систем.
У випадку p-p- та р-p-перекривання маємо ефект супряження (кон’югації), а у випадку s-p-супряження – ефект надсупряження (гіперкон’югації). При передачі впливу по мезомерному ефекту (на відміну від індуктивного) найбільш характерним є те, що перерозподіл електронної густини проходить практично по всьому ланцюгу супряження . Мезомерний ефект називають позитивним (+М-ефект), якщо атоми або групи атомів віддають електронну густину p-зв’язку (тобто являються донорами електронів). При цьому +М-ефект виявляють:
– атоми або атомні групи, які мають негативні заряди: –О–. Зміщення електронної густини у випадку мезомерного ефекта позначається зігнутою (дугоподібною) стрілкою. Мезомерний ефект називають негативним (–М-ефект), якщо атоми або групи атомів приймають електронну густину від p-зв’язку (тобто являються акцепторами електронів). При цьому –М-ефект виявляють:
|