IV. Слово вчителя про письменника.

Айзек Азімов народився 1920 року в містечку Петровичі під Смоленськом. Його сім’я виїхала до США, коли хлопчикові було три роки. Навчався в Нью-Йоркській школі. У 1929 році до рук йому потрапив один із випусків першого в світі журналу наукової фантастики, який заснував американський письменник Х. Гернсбек. Це й стало причиною захоплення подорожами у часі і просторі на все життя.

Невдовзі А. Азімов сам став писати науково-фантастичні оповідання. Перше з них «Космічна спіраль» не було надруковане, але це не засмутило письменника. Журнал «Емейзінг сторіз» опублікував його повість «Покинуті на Весті».

Азімов наполегливо займався наукою. У 1941 році він здобув знання магістра хімії, а з 1946 року почав читати лекції в Колумбійському університеті. В цей же час продовжує писати науково-фантастичні твори. В 1948 році здобув ступінь доктора наук та був запрошений до Гарвардського університету, де в 1955 році зайняв посаду професора. Мав 14 почесних наукових ступенів різних університетів світу.

Але всесвітню славу принесли йому саме науково-фантастичні твори. За своє життя А. Азімов створив їх аж понад 500! Цікаво, що автор оповідань про космічні подорожі сам боявся літати, тому численні міжнародні премії йому вручали прямо в квартирі. Найвідоміші його твори – цикл оповідань «Я, робот», романи «Кінець вічності», «Самі боги», « Стальні печери», «Оголене серце». У своїх творах він показує, як земляни почали заселяти інші планети, навчилися спілкуватись з неземними істотами. Застерігає людство від грандіозних космічних катастроф. Автор закликає до розвитку не лише науки і техніки, а й самої людини, щоб вона сама визначала свою долю.

Помер письменник у 1996 році у Нью-Йорку.

V. Бесіда за оповіданням «Фах»:

- Про що йде мова у творі? (Мова йде про вибір професії та врахування нахилів кожного з молодих людей. Але, на жаль, не все враховане під час вибору).

- Де відбуваються події? (Події відбуваються у майбутньому на Землі, коли цивілізація зробила великий крок вперед. За фахівцями на Землю прибувають з інших планет, тому що тільки тут їх готують).

- В якому значенні вживається слово «Фах»? (Фах – це професія. Але слово набуває і символічного значення. Автор тут розуміє також справжнє покликання людини, талант, призначення).

- Які проблеми порушує письменник у творі? (Автор зображує такі проблеми: основна мета освіти; внутрішня сутність людини, її покликання; місце людини в суспільстві; людина та досягнення науки і техніки; людина і цивілізація).

- Що собою являє День Читання? Знайдіть у тексті і зачитайте уривок, що зображує цю подію. (Зачитується уривок. Сутність дня Читання полягає у тому, що діти у 8 років «навчаються» читати за допомогою досягнень науки і техніки. Діти зовсім не докладають зусиль. Все за них роблять машини. В творі навіть немає слова «вчитель», дітям до голови прикладають дротики лікарі. Учням спочатку це подобається, дехто навіть заздрить дітям майбутнього. Але дехто висловлює свою думку, що це нецікаво, коли зовсім не докладати зусиль та не застосовувати своїх здібностей.)

- Які відчуття та почуття охоплювали Джорджа Плетена?

( Учні зачитують уривки з тексту та дають відповідь, виділяючи такі цитати:

«І тепер, заплющивши очі, він опинився наодинці зі страхом. Він відчув дротики на скронях. Дзижчання линуло звідкись здаля і поглиналося гупанням крові у вухах, що озивалося відлунням, наче в печері»;

«- І я вже вмію читати? – Джордж не відчував у собі ніяких змін»;

«І тоді, без будь-яких попереджень, його наче оповило грубою повстиною, відокремивши від буття. Він не чув власного тіла, зникли відчуття, весь довколишній світ, зостався тільки він сам і голос, що зринав із безодні й щось шепотів… шепотів… шепотів.». Отже, відчуття не з приємних, присутній навіть страх, непередбачуваність. Учні пригадують свій досвід у навчанні читати, ніби поринувши у дитинство, і порівнюють свої враження та почуття з Джорджевими. Почуття учнів відрізняються приємними спогадами, вони помічають перевагу сучасної освіти в навчанні читати перед освітою майбутнього, що зображена у Азімова.)

- Який фах обрав Джордж Плейтен до Дня Освіти? Ким хотів стати Тревіліян?

(Учні дають відповідь, використовуючи цитати з тексту:

«Тема вибору фаху завжди була предметом суперечок між Джорджем і коротуном Тревіліяном»;

«Річ у тім, що Тревіліянів батько, дипломований металург, свого часу працював на одній з далеких планет. Дід його теж був дипломованим металургом. Природно, що сам коротун, не вагаючись, обрав собі цей фах.»;

«У вісімнадцять років Джордж Плейтен твердо знав, що стане дипломованим програмістом; він прагнув цього, відколи пам’ятав себе»;

«Він ніколи б не осмілився розповісти ні Тревіліянові, ні навіть своїм батькам, що саме робить і чому такий певний у собі»;

«Він (батько) бачив, як і всі довкола, що Джордж має неабиякі здібності й кмітливий розум. А це, безумовно, певний знак, що його чекає блискуче майбутнє».

Отже, Джордж мріяв про професію програміста. Він навіть готував себе до цього, самостійно опрацювавши підручники, які були досить складні, Але бажання і наполегливість були такими сильними, що юнак зумів розібратись з ними. Він робив так, як ми зараз у сучасній школі. Щоб зрозуміти програмування, він спочатку вивчав електроніку та математику. А Тревіліян особливо не задумувався над вибором свого фаху. Його цілком влаштовувало те, що його дід та батько були металургами, і він хотів продовжити їхню справу).

- Чому не здійснилися мрії обох юнаків?

(В День Освіти Джордж Плейтен почув такі слова лікаря Антонеллі: «Хоч би як подобався фах, ви не здобудете його, якщо фізіологія мозку показує, що ви маєте здібності до іншої діяльності». А Сем Елленфорд підтвердив: «Ти, звісно, знаєш, яким чином діє земна Програма Освіти: практично всяка людина спроможна засвоїти будь-які знання, але кожен окремий мозок краще підходить до одних видів знань, ніж до інших. Ми намагаємося, по змозі, поєднувати структуру мозку з відповідними знаннями даного фаху, виходячи з потреби на спеціальність.» Ніхто не сказав, що в нього гарні розумові здібності, він потрапив до притулку для недоумків, це пригнічує його. А Тревіліян отримав фах металурга, але за застарілою програмою, що була на плівці. Через це він не був відібраний під час Олімпіади до Новії. Моральні якості та почуття взагалі не враховуються під час оволодіння фахом).

VI. Закріплення матеріалу

Складання таблиці:

Підсумкова бесіда:

1. Яким постає світ майбутнього в оповіданні «Фах»? (Світ майбутнього досить раціонально побудований. Діти не ходять до школи, їм не треба вчити уроки, за них все вирішили науковці. В День Освіти вони отримують вміння читати, а в День Олімпіади набувають фах. У нашому розумінні олімпіада – це змагання між людьми, які досягли гарних результатів у знаннях чи в спорті, завдяки своїм здібностям, праці, наполегливості. У творі «Фах» Олімпіада – це отримання молодими людьми знань певної професії, що дають «машини»).

2. Чи можна назвати систему освіти взірцевою? Чому?( Скоріше, ні, тому що ця система зовсім не враховує бажання і здібності молоді. Так, Тревіліян не може потрапити на омріяну планету працювати, бо знання здобув за допомогою застарілого апарата. А Плейтен взагалі не отримав професії, хоча готувався стати програмістом).

3. Як впливали досягнення науки і техніки на моральний та інтелектуальний розвиток людини? ( Наука не стоїть на місті. Але її не встигають застосовувати на практиці. Через застарілу програму фахові знання відстають від сучасного виробництва, їх не застосовують за бажанням).

4. Чи можна назвати гуманною систему отримання знань в оповіданні Айзека Азімова? ( Система отримання знань у творі антигуманна. Прикладом може бути доля головного героя – Плетена, який не лише не став програмістом, але й потрапив до притулку для недоумків. Хоча насправді він виявився розумним, його тут будуть готувати для інтелектуальної праці, щоб він разом з іншими вченими вдосконалював програми. Але яких принижень і страждань довелось пережити героєві!)

5. Зверніть увагу на епіграф до уроку. Кому належать ці слова і що вони означають?( Слова належать головному героєві оповідання «Фах». Вони свідчать про наполегливе бажання довести свою здатність до навчання та творчості, про незламну силу волі, небажання пристосовуватись і прагнення докопатись до істини).

Підведення підсумків уроку.

Отже, на перший погляд, світ майбутнього, зображений в оповіданні «Фах» А.Азімова, досить раціонально влаштований. Є тут порядок, дисципліна, День Читання, День Науки, Олімпіада. Все це замінює сучасну освіту. Але, виявляється, що досконалою таку систему отримання фаху назвати не можна. Діти не вміють самостійно здобувати знання, вони позбавлені можливості бути самим собою, здатності творити, мислити, втілювати в життя свої мрії. Люди у майбутньому виконують тільки те, що їм призначено машинами. А тих, хто не такий, як всі, схильних до самостійного мислення, закривають у спеціальні інтернати. Вони створені для того, щоб виявляти талановитих людей, які зможуть створювати нові машини для покращення науки і техніки. На жаль, особисті уподобання, моральні якості, бажання та нахили ніхто не враховує. Це не гуманно. Суспільство, де люди не вміють мислити та приймати самостійних рішень, не досягне справжньої свободи та розвитку цивілізації.

Виставлення оцінок учням.

VII. Домашнє завдання.

Написати твір-роздум на тему: « Моє бачення освіти майбутнього».