Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



обладнання та процесів




Читайте также:
  1. Апаратне забезпечення інформаційних процесів.
  2. Будова і обладнання постійних парків
  3. Вибір комп’ютерного обладнання
  4. Вибір мережного обладнання
  5. Вибір, обладнання та заняття місця (окопу) для стрільби.
  6. Вимоги пожежної безпеки до систем опалення, вентиляції та електрообладнання.
  7. Висування у район розгортання поста РХБ спостереження,його обладнання,маскування
  8. Вогнегасником називається переносне чи пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.
  9. Дати характеристику демографічних процесів на Україні
  10. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

Загальні вимоги безпеки до технологічного

 

  1. Безпечність технологічного обладнання.

Безпека виробничого обладнання забезпечується:

- вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;

- використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;

- застосування в конструкції засобів захисту;

- дотримання ергономічних вимог;

- включення вимог безпеки в технічну документацію по монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;

- застосування в конструкції відповідних матеріалів.

Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому у всіх видах проектної документації передбачаються вимоги безпеки. Вони містяться в номенклатурному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів та обладнання що випускається.

При виборі принципу дії машини необхідно враховувати всі потенційно можливі небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Наприклад, при високих рівнях шуму редукторів слід використовувати спеціальні зубчасті зачеплення зі зниженим шумоутворенням, при високих рівнях вібрації — з елементами котрі обертаються рівномірно ( замість кривошипно-шатунних та кулачкових ). Вибираючи конструктивну схему обладнання, необхідно всі рухомі частини обладнання розташувати в корпусах, станинах, котрі повинні бути компактними, мати якомога менше гострих країв, граней, частин котрі виступають. Необхідно досягати того, щоб захисні пристрої конструктивно суміщались з машиною і були її складовою частиною. Наприклад, огородження абразивного круга повинне конструктивно суміщатись з системою місцевої витяжної вентиляції. При виборі елементів, що працюють під навантаженням, важливо враховувати їх надійність та жорсткість. На етапі проектування всі такі пристрої та вузли розраховують на міцність з врахуванням їх жорсткості та виду навантажень.

Застосування в конструкціях машин засобів механізації та автоматизації дозволяє суттєво знизити травматизм. Наприклад в ковальcько-пресовому обладнанні застосовують спеціальні маніпулятори для видалення відштампованих деталей з матриці штампа. Використовуються огороджувальні, засоби контролю та сигналізації, знаки безпеки та дистанційне керування.



Дотримання ергономічних вимог сприяє забезпеченню зручності експлуатації, зниження втомлюваності та травматизму. Основними ергономічними вимогами до виробничого обладнання є врахування фізичних можливостей людини та її антропометричних характеристик, забезпечення максимальної зручності при роботі з органами керування.

Вимоги безпеки містяться в технічній документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання виробничого обладнання.

 

2. Безпечність технологічного процесу

 

Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75. Вони передбачають:

- усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі справляють небезпечну дію;

- заміну технологічних процесів та операцій, пов язаних з виникненням небезпечних та шкідливих факторів, процесами та операціями, при виконанні яких ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;

- комплексну механізацію та автоматизацію виробництва;

- застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями;



- герметизацію обладнання;

- застосування засобів колективного захисту працівників;

- раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;

- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

- запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;

- своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, які є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів;

- забезпечення пожеже- та вибухобезпеки.

Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.

 

Вимоги безпеки щодо організації робочих місць

 

Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташування його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним та психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботи. Облаштоване згідно з нормами стандартів робоче місце забезпечує зручне регулювання положення крісла, висоти та кута нахилу підставки для ніг за умови її використання, або висоти та розмірів робочої поверхні. Повинна забезпечуватись виконання трудових операцій в зонах моторного поля (оптимальної діяльності, легкої досяжності та досяжності) в залежності від необхідної точності і частоти дій.



Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положення та вільність рухів працівника, безпеку виконання трудових операцій, виключати або допускати менше в деяких випадках роботу в незручних позиціях, які зумовлюють підвищену втомлювальність.

Загальні принципи організації робочих місць;

- на робочому місці не повинно бути нічого зайвого; всі необхідні для роботи предмети повинні знаходитись поряд з працівником, але не заважати йому;

- ті предмети котрими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, якими користуються рідше;

-предмети, котрі беруть лівою рукою, повинні знаходитись зліва, а ті предмети,які беруть правою рукою, повинні знаходитись справа;

- якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з врахуванням зручності захоплювання цого двома руками;

- небезпечніше з точки зору можливості травмування працівника, обладнання повинне розташовуватися вище, ніж менш небезпечне.

Однак слід враховувати, що важкі предмети під час роботи легше опускати ніж піднімати;

- робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовими деталями;

- організація робочого місця повинна забезпечувати, необхідну оглядовість;

Засоби відображення інформації повинні бути розташовані в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти та значущості інформацій, типу засобів відображення інформацій, точності і швидкості спостереження та зчитування.

 

 

Металообробні верстати токарної групи

 

Зону обробки універсальних верстатів, призначених для обробки заготовки діаметром до 630 мм включно, необхідно обгороджувати захисним пристроєм екраном, з протилежного боку також встановлюють екран.

Затискні патрони універсальних токарних та токарно-револьверних верстатів повинні мати огородження, яке можна легко відводити убік під час встановлення та знімання заготовок, не обмежуючи технологічні можливості верстатів.

Планшайба токарно-карусельних верстатів повинна мати огородження, яке не повинне перешкоджати обслуговування цих верстатів.

Корпуси пристроїв, які закріплюються на планшайбах токарно-карусельних верстатів і повинні затискати оброблювану деталь, повинні утримуватись на планшайбах за допомогою жорстких упорів і додатково силою тертя, що створюється затискними гвинтами.

У разі закріплення деталі в кулачковому патроні або використання планшайб деталь необхідно захоплювати кулачками на якомога більшу довжину. Після закріплення деталі кулачки не повинні виступати з патрона або планшайби за межі їх зовнішнього діаметра. Якщо кулачки виступають слід замінити патрон або встановити спеціальне огородження.

У разі встановлення патрона або планшайби на шпиндель під них на верстат повинні бути встановлені дерев’яні підкладки з виїмкою за формою патрона.

Допускається закріплювати в кулачковому патроні без підтирання центром задньої бабки тільки короткі, завдовжки не більше двох діаметрів, зрівноважені деталі, в іншому разі необхідно застосовувати задню бабку.

Для обробки в центрах деталей завдовжки 12 діаметрів і більше, а також у разі швидкісного і силового різання деталей завдовжки 8 діаметрів і більше необхідно застосувати додаткові опори люнети.

Пруткові токарні автомати та пруткові револьверні верстати повинні мати по всій довжині прутків огородження, оснащене шумопоглинальним пристроєм. У разі застосування огородження у вигляді напрямних труб, що обертаються разом з прутками. Прутковий магазин повинен мати кругове огородження по всій довжині. Прутковий матеріал, що подається на верстати не повинен мати кривизни.

Різці необхідно закріплювати з мінімально можливим вильотом з різцетримача ( виліт різця не повинен перевищувати більше ніж у 1.5 рази висоту державки) і не менше ніж двома болтами. Різальна кромка різця повинна встановлюватися по осі деталі.

Для обробки в`язких матеріалів з утворенням мілко подрібненої металевої стружки необхідно застосовувати захисні пристрої і спеціальні стружковідвідники, прозорі екрани або індивідуальні щитки для захисту обличчя.

Забороняється під час виконання робіт на металообробних верстатах токарної групи:

- користуватись затискними патронами, якщо спрацьовані робочі площини кулачків;

- працювати з не обертовим центром задньої бабки у разі швидкісного різання;

- гальмувати обертання шпинделя натискуванням руки на обертові частини верстата або деталі;

- залишати в револьверній головці інструменти, який не використовується для обробки даної деталі;

- перебувати між деталлю та верстатом під час установлення деталі на верстаті;

- притримувати руками кінець важкої деталі або заготовки, що відрізається;

- класти деталі, інструменти та інші предмети на станину верстата та кришку передньої бабки;

- закладати та подавати рукою у шпиндель оброблюваний пруток — у разі ввімкненого верстата;

- вимірювати оброблювану деталь скобою, калібром, масштабною лінійкою, штангенциркулем, мікрометром тощо — до повного зупинення верстата, відведення супорта та револьверної головки на безпечну віддаль;

- заточувати короткі різці без застосування відповідної оправки.

 

Металообробні верстати фрезерної групи

 

В універсальних фрезерних консольних верстатах та верстатах з хрестовим столом завширшки 320 мм і більше, а також в усіх фрезерних верстатах з програмним керуванням операцію закріплювання інструмента слід механізувати. Органи керування приводом для закріплювання повинні бути зручно розміщені.

В універсальних фрезерних консольних верстатах та верстатах з хрестовим столом завширшки до 630 мм тривалість зупинення шпинделя (без інструмента) після його вимкнення не повинна перевищувати 6 с.

У горизонтально-фрезерних верстатах та вертикально-фрезерних верстатах заввишки до 2.5м задня частина шпинделя разом з виступаючим кінцем гвинта для закріплювання інструмента, а також кінець фрезерної оправки, який виступає з підтримки, необхідно відгородити кожухами, які можна швидко зняти.

Конструкція збірних фрез повинна передбачати надійне та міцне закріплення в корпусі фрези зубів або пластин з твердого сплаву, яке унеможливлює випадіння їх під час роботи. Перед установленням фрези необхідно перевіряти цілісність та правильність заточування пластин.

Пластини повинні бути без викришених місць, тріщин, припікання; різальний інструмент не повинен мати затуплених кромок.

У разі установлення фрез на оправку їхні зуби необхідно розміщувати у шаховому порядку.

Для підтримування фрези під час вибивання її зі шпинделя необхідно застосовувати еластичні прокладки.

Забороняється підтримувати фрезу незахищеною рукою.

Після установлення та закріплення фрези необхідно застосовувати огородження та пристосування для уловлювання та видалення стружки ( спеціальні стружковідвідники що уловлюють та відводять стружку в стружкозбірник ), прозорі екрани або індивідуальні засоби захисту ( окуляри, щитки ).

Привід до бабки на різе-фрезерних верстатів необхідно обгородити.

Оброблювану деталь необхідно закріплювати в місцях, що розташовані якомога ближче до оброблюваної поверхні. Для закріплення деталей до необроблених поверхонь необхідно застосовувати лещата та пристосування з насічкою на притискних губках.

У разі використання для закріплення деталей пневматичних, гідравлічних та електромагнітних пристосувань трубки, по яких подається повітря або рідина, а також електричну проводку необхідно оберігати від механічних пошкоджень.

У разі замінювання або вимірювання оброблюваної деталі, верстат необхідно зупинити, а різальний інструмент відвести на безпечну відстань.

Працювати на відстані з необгородженою фрезою необхідно із застосуванням індивідуальних засобів захисту.

Під час роботи на верстаті слід уникати накопичення стружки на фрезі та оправці; стружка від обертової фрези повинна періодично видалятись пензликом з ручкою завдовжки 250мм.

 

Металообробні верстати стругальної,

довбальної та протяжної групи

 

Поздовжньо-стругальні верстати повинні мати гальмові, амортизаційні або обмежувальні пристрої для унеможливлення викидання сталей.

Поперечно-стругальні та довбальні верстати з ходом повзуна більше 200мм, а також поздовжньо-стругальні необхідно оснащувати надійно діючими пристроями автоматичного відведення різцетримача під час холостого ходу.

Довбальні верстати повинні мати пристрій, який унеможливлює самоопускання повзуна після вимкнення верстата.

Довбальні верстати з механічним (кулісним) приводом повзуна повинні мати блокування

для запобігання перемикання швидкості довбача (різця), якщо працює верстат.

На довбальних верстатах піднімання подушки довбача під час холостого ходу повинна бути автоматизована, за винятком довбальних верстатів з ходом повзуна від 100 до 200мм.

Стіл або повзун верстата повинен відводитись на максимальну відстань від супорта — під час установлення оброблюваної деталі на верстат та її знімання.

Установлена на стіл заготовка не повинна зачіпати стояки або супорти під час роботи верстата. Правильність установлення деталі на верстат повинна перевірятись: на невеликих верстатах — переміщенням стола або повзуна вручну, а на великих — за допомогою масштабної лінійки. Упори повинні сприймати зусилля різання.

Не допускається відводити різець руками під час холостого ходу верстата.

Різці, що встановлюються повинні бути правильно заточені, не мати тріщин та надломів; не дозволяється гострість та справність різця перевіряти рукою.

У разі довбання в упор необхідно залишати достатній вихід для різця і стружки.

Регулювання та закріплення кулачків обмежувача ходу необхідно здійснювати тільки після вимкнення верстата та припинення руху його частин.

Не дозволяється під час роботи верстата очищати та поправляти різальний інструмент, пристосування, оброблювані деталі.

Вертикально-протяжні верстати для внутрішнього протягування повинні мати огородження

для захисту працівників від травми у разі випадіння протяжки з патрона поворотного механізму.

Над зоною виходу протяжки із заготовки на горизонтально-протяжних верстатах необхідно встановлювати відкритий екран з оглядовим вікном — для захисту верстатів від відлітаючої стружки і можливого травмування їх кусками протяжки у разі розривання її.

Горизонтально-протяжні верстати, що працюють протяжками масою більше 8кг, повинні мати підтримувальні опори на вході протяжки в заготовку і виході з неї. Верстати повинні мати пристосування, що забезпечує механізоване повертання протяжки у початкове положення після робочого ходу.

Під час виконання робіт з довгими протяжками на горизонтально-протяжних верстатах необхідно застосовувати рухомі люнети.

Забороняється працювати на двоколонному вертикально-протяжному верстаті двом працівникам, а також перебувати біля одної під час установлювання деталі на другу колону.

 

Металообробні верстати свердлильної

та розточувальної груп

 

Усі оброблювані на верстаті деталі ( крім особливо важких ) необхідно установлювати у відповідні пристосування, які закріплюються на столі ( плиті ) свердлильного верстата, і кріпити в них.

Для кріплення тонкого листового металу повинні застосовуватися спеціальні пристрої ( гідравлічні, важільні та інші); допускається також закріплювати деталі притискними планками, упорами.

Установлювати деталі на верстат та знімати їх з нього під час роботи верстата допускається тільки у разі використання спеціальних позиційних пристроїв ( поворотних столів, конвеєрів тощо), які створюють безпечні умови праці. Верстати повинні бути обладнанні пристроями, які повертають шпиндель у початкове положення після його подавання. За відсутності зазначеного оснащення установлювати та знімати деталі дозволяється тільки після вимкнення та повного зупинення верстата.

У разі закріплення інструмента у шпинделі за допомогою клинів, гвинтів, планок та інших пристроїв ці елементи не повинні виступати за межі шпинделя.

Вставляти чи виймати свердло або інший інструмент із шпинделя тільки після повної зупинки верстата. Свердло із шпинделя необхідно виймати спеціальним клином, який не повинен залишатись у пазі шпинделя.

Не дозволяється використовувати на верстатах інструмент із забитими або спрацьованими конусами та хвостовиками.

Стружку з просвердлених отворів необхідно видаляти гідравлічними способами, магнітами, металевими гачками тощо — тільки після зупинення верстата та відведення інструмента.

Для знімання інструмента з верстата необхідно застосовувати спеціальні молотки та вибивачі, виготовлені з матеріалу, від якого під час удару не виділяються частинки.

Забороняється під час роботи верстата перевіряти гостроту різальних кромок інструмента, глибину отвору та вихід свердла із отвору в деталі, а також охолоджувати свердла мокрою ганчіркою.

Підводити трубопровід емульсійного охолодження до інструмента або виконувати його закріплення, а також переналагоджувати верстат можна тільки після його зупинення.

Забороняється працювати на свердлильних верстатах у рукавицях, рукавичках або із забинтованими руками.

Установлювати і знімати великогабаритні деталі необхідно в рукавицях — тільки після зупинення верстата.

 

Металообробні верстати відрізної групи

та для різання металу

 

Відрізні круглопиляльні верстати із переднього боку необхідно оснащувати екраном, який може переміщатися убік або відкидатись чи зніматися, - для захисту верстатника від стружки, що відлітає під час різання. Неробочу частину пилки круглопиляльного верстата необхідно обгороджувати.

Відрізні круглопиляльні верстати необхідно оснащувати пристроями для автоматичного очищення западин зубів від стружки під час роботи.

Різальне полотно стрічково-відрізних верстатів необхідно обгороджувати по всій довжині; - крім ділянки в зоні різання. Шківи стрічково-відрізного полотна необхідно обгороджувати по колу та з боків.

Стрічково-відрізні верстати необхідно оснащувати пристроєм який запобігає травмуванню верстатника різальним полотном у разі його розривання.

Металообробні верстати відрізної групи повинні мати пристрій для підтримування матеріалу від якого відрізуються заготовки, а також відрізних заготовок, - щоб унеможливлювати падіння з цих верстатів матеріалу та заготовки.

Кромки кожухів відрізних пилок та кругів, стрічкових пилок у зоні розкривання їх, а також внутрішні поверхні кожухів верстатів повинні бути пофарбовані у жовтий колір.

Передня частина пиляльної рами ножівкової пилки верстата не повинна виходити за торець рукава верстата або повинна обгороджуватись захисним пристроєм.

Відрізні круги абразивно-відрізних верстатів необхідно обгороджувати захисними кожухами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.3.028 .На зовнішньому торці кожухів повинні бути кришки, які можна зручно знімати або відкривати, надійно закріплювати у робочому положенні.

Конструкція пилозабірників абразивно-відрізних верстатів повинна забезпечувати ефективне захоплювання іскрового факела, що відходить від зони різання.

Конструкція пилозабірників та повітроводу, що відходить від нього до відсмоктувального пристрою, повинна передбачати можливість зручного очищення їх від нагару, який утворюється під час контакту розпечених металевих пластинок з внутрішніми поверхнями пилозабірника та повітропроводу.

Абразивно-відрізні верстати, за технічної необхідності, повинні комплектуватись індивідуальними відсмоктувальними пристроями. У разі застосування у відсмоктувальному пристрої тканинних фільтрів тканина повинна бути вогнестійкою або на ділянці всмоктування перед пристроєм повинен установлюватись іскроуловлювач.

Пилки необхідно заточувати відповідно до вимог інструкції заводу виробника.

Під час заточування круглих пилок необхідно зберігати концентричність вершин усіх зубів відносно осі обертання диска.

Забороняється застосовувати круглі пилки, що мають тріщини на диску або зубах, пилки з двома підряд виламаними зубами, з вищербленими або відпалими від зубів пластинками із швидкорізальної сталі або твердого сплаву, випинаннями на диску та із зубами, припеченими під час заточування.

Не дозволяється установлювати на верстати пиляльні диски з діаметром отвору, більшим за діаметр вала ( шпинделя), а також застосовувати вставні кільця ( втулки ) для зменшення діаметра отвору в диску.

Під час роботи на верстаті необхідно застосовувати лише відшліфоване полотно стрічкової пилки, яке не має тріщин, випинань, поздовжньої хвилястості, відгинання задньої кромки, раковини від корозії тощо.

Забороняється під час роботи верстата перебувати в площині обертання диска пилки, виштовхувати стружку із сегментів диска під час його обертання, а також підтримувати руками той кінець заготовки, що відрізається.

 

Згинальні, правильні та профілезгинальні верстати

для обробки металу

 

Згинальні та профілезгинальні верстати необхідно обладнати приймальними пристроями(столами тощо)із запобіжними огородженнями.

Згинальні верстати повинні мати пристрої контролю та обмеження опускання та піднімання траверси понад установлений розмір, а також пристрої для вимкнення електродвигуна-у разі ввімкнення ручного механізму переміщування траверси.

Роликові верстати для згинання та маскування профілів необхідно оснащувати захисними пристроями-для запобігання попаданню пальців рук верстатника міх роликом та заготовкою.

Не дозволяється працювати на згинальному верстаті у разі:

- випередження одного кінця або не рівномірного (ривками) переміщування траверси;

- невідповідності ходу траверси (верхнього вала) показам індикатора;

- значного провисання верхнього вальця і прогинання профілю під час прокатування.

Забороняється вимірювати та звільняти заготовки на профілезгинальних верстатах під час повороту згинальних важелів.

 

 


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 14; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.041 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты