КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Конкурентні стратегії фірми на стадії зрілості
Стратегія
| Характеристика та різновиди
| Конкуренція, спрямована на усунення суперників
| Прагнення до монопольного стратегічного домінування втілюються в життя за допомогою двох типів стратегії конкурентної поведінки:
ü Стратегія механічної монополізації - тотальне суперництво підприємців будь-якими підручними методами, включаючи боротьбу без правил і «застосування динаміту до конкурента»; ослаблення конкурентів, витіснення їх з ринку і тим самим їх усунення як суб'єктів підприємництва; пов'язана з чималими ризиками і загрозами безпеки власного бізнесу.
ü Стратегія інтегруючої консолідації - збільшення ринкової частки рахунок приєднання конкурентів, аж до перетворення їх у власні лінійні або автономні підрозділи; завдання - використовуючи методи цінової і нецінової конкуренції привернути стратегічного конкурента на свій бік: спочатку як рівноправний партнер, потім - молодшого партнера, і, зрештою перетворити його у власний підрозділ; відбувається за допомогою приєднання фірми-конкурента або її поглинання.
Стратегії конкурентної поведінки не набули загального поширення, оскільки: негативно оцінюються споживачами, які в їх застосуванні резонно убачають формування передумов майбутніх загроз з боку створюваного монополіста їх інтересам; відносно ефективні лише в нових або внутрішньо роздроблених областях бізнесу, для яких характерний гостре суперництво одночасно великого числа підприємців; застосування стратегій обмежується нормами антимонопольного регулювання.
| Конкуренція, спрямована на вигідну здачу позицій
| ü Стратегія інтегруючої консолідації застосовується не лише сильними, але й слабкими інтегратором - компанією, зайнятою пошуком якнайкращого способу консолідації з сильнішим партнером. Передбачає частковий продаж бізнесу слабкими інтеграторами сильнішим суперникам, створення спільного бізнесу або приєднання до конкурентів.
В процесі інтегруючої консолідації слабкі інтегратори нерідко оговорюють збереження за собою окремих підприємницьких прав (право на співволодіння бізнесом, місце в раді директорів, збереження назви фірми тощо). Тому дії слабких інтеграторів слід розглядати як конкурентну стратегію, успішна реалізація якої дозволяє отримати вигоду від самоусунення і навіть зберегти «життя після смерті».
| | | |
Закінчення табл.4.11
Конкуренція, спрямована на відособлення від суперників
| ü Стратегія простого відособлення - зосередження ділової діяльності на локальних і місцевих ринках, орієнтація на взаємодію з місцевими споживачами, відсутність амбіцій перетворення власного бізнесу в значущий феномен національного ринку; забезпечення безпечного бізнесу на основі організаційного дистанціювання від інших суб'єктів підприємництва.
ü Стратегія дезінтегруючого відособлення - прямо протилежна стратегії інтегруючої консолідації і виявляється за допомогою поділу і відособлення компаній під впливом незвичайних обставин: попадання великої компанії в смугу стратегічних невдач, виходом з якої є її поділ; виділення окремих елементів ділової діяльності відносно нестійких компаній у вигляді самостійного бізнесу; примусовий поділ компаній на вимогу державних органів антимонопольного регулювання.
ü Стратегія повного відособлення бізнесу - прагматична ізоляція від конкурентів на вибраному конкурентному полі; спеціалізація підприємницької фірми на певній ринковій ніші або сегменті ринку: вузька спеціалізація на видах товарів і послуг, марці товарної продукції; вузька спеціалізація на типі споживачів (VIP-клієнти, постійні клієнти); орієнтація ділової діяльності суб'єктів бізнесу на спеціалізовані регіональні потреби або на створення «національних брендів».
| Конкуренція, спрямована на зближення з суперниками
| ü Стратегія кооперативної солідарності суб'єктів бізнесу - стратегію взаємно збалансованої нейтралізації; проявляється у спільних довгострокових діях між суб’єктами, будованих на взаєморозумінні та взаємній довірі; організаційно це виглядає як стратегічний альянс – союз підприємницьких фірм, що не перетворюють взаємну солідарність в злиття цих фірм; аналіз вигод, що досягаються завдяки кооперації підприємців, нерідко обмежується вказівкою на економію на масштабах виробництва і збуту товарів, отримання доступу на ще не освоєні місцеві і іноземні ринки, сумісну регенерацію досвіду і професійних знань.
ü Стратегія компромісного співробітництва - базується на можливості і необхідності стратегічного співробітництва взаємно конкуруючих компаній, де ключове значення має не «солідарність», а «компроміс» (фактичне визнання суб'єктами законних інтересів своїх конкурентів і подальше прийняття); стратегічні цільові установки на нейтралізацію суперників пов'язані лише із знаходженням і виконанням рішень, які влаштовували б обидві сторони; стратегія завжди є двосторонньою: сторони обов'язково повинні проявити обопільну готовність до її застосування.
|
Хоча застосування кожної з наведених стратегій базується на раціональному інтересі, цілком можливим є їх поєднання по відношенню до різних суперників чи навіть до одного і того ж суперника. На основі полістратегічного вибору суб'єкти господарювання визначають тактику повсякденної конкурентної поведінки на ринку товарів і послуг (табл.4.12).
Таблиця 4.12
Умови використання та поєднання стратегій конкурентної поведінки[242]
Домінуючі стратегії
| Целепокладання по відношенню до конкурентів
| Розмір фірми
| Спеціалізація
| Поєднання стратегій
| Усунення
| Відособлення
| Здача позицій
| Зближення
| Великіфірми
| Середні фірми
| Малі фірми
| Спеціалізовані фірми
| Неспеціалізовані фірми
| С1
| С2
| С3
| С4
| С5
| С6
| С7
| С8
| Стратегія монополізації – С1
| X
| | | | +
| -
| -
|
| +
| | +
| +
| -
|
| -
| -
| -
| Стратегія інтегруючої консолідації (сильний інтегратор) -С2
| X
| | | | +
|
| _
|
|
| +
| |
| -
|
| -
|
|
| Стратегія простого відособлення - СЗ
| | X
| | |
|
| +
|
| +
|
| -
| | +
| -
|
|
| -
| Стратегія дезинтегруючого відособлення - С4
| | X
| | | +
|
| -
| -
| +
| -
| -
| -
| | +
| -
| +
| +
| Стратегія повного відособлення (ізоляція) - C5
| | X
| | | -
| +
| +
| +
| -
|
|
| +
| +
| | -
| -
|
| Стратегія інтегруючої консолідації (слабкий інтегратор) - С6
| | | X
| | -
|
| +
| +
| -
| -
| -
| -
| -
| -
| | +
| +
| Стратегія кооперативної солідарності - С7
| | | | X
|
|
| |
|
| -
|
|
| +
| -
| +
| |
| Стратегія компромісного співробітництва - С8
| | | | X
| | |
|
|
| -
|
| -
| +
|
| +
| +
| |
Примітка. С1 - стратегія монополізації; С2 - стратегія інтегруючої консолідації (сильний інтегратор); С3 - стратегія простого відособлення; С4 - стратегія дезінтегруючого відособлення; С5 - стратегія повного відособлення (ізоляція); С6 - стратегія інтегруючої консолідації (слабкий інтегратор); С7 - стратегія кооперативної солідарності; С8 - стратегія компромісного співробітництва; + - «так»; - «ні»; - «скоріш так, ніж ні»; 0 — «не має значення»; - «швидше ні, ніж так».
Конкурентні стратегії для фірм, які діють в галузях, що знаходяться в стані стагнації або спаду. Багато фірм діють в галузі, де попит росте повільніше, ніж в середньому по промисловості, а іноді, навіть, спостерігається його падіння. В даній ситуації найбільш очевидними є стратегія «збору урожаю», що забезпечує отримання максимального обсягу готівкових коштів за короткий період часу, продаж фірми або припинення діяльності. Але компанії, що міцно стоять на ногах, все ж таки можуть добитися в цих галузях добрих результатів за рахунок певних стратегій, які не є взаємовиключними (табл.4.13). Слід прийняти до уваги, що всі вище перелічені стратегії є похідними від основних конкурентних стратегій і пристосовані до складних зовнішніх умов галузі.
Таблиця 4.13
|