Сутність соціально-трудових відносин

ТЕМА 2 СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ ЗАЙНЯТОСТІ

1. Сутність соціально-трудових відносин

2. Сторони і суб'єкти соціально-трудових відносин

3. Сутність, форми і види зайнятості.

4. Безробіття і його види. Показники зайнятості і безробіття

5. Державне регулювання зайнятості населення

Сутність соціально-трудових відносин

Соціально-трудові відносини відіграють важливу роль у суспільному розвитку, оскільки саме від їх характеру безпосередньо залежать якість трудового життя, соціальна злагода у суспільстві, продуктивність праці і, зрештою, соціально-економічний прогрес.

Соціально-трудові відносини (СТВ)- це сукупність економічних, соціально-психологічних, адміністративних та правових методів і норм, спрямованих на включення робочої сили в процес праці та її відтворення на основі ринкових механізмів - попиту, пропозиції, ринкової ціни.

Соціально-трудові відносини- це комплекс взаємовідносин між найманими працівниками та роботодавцями в умовах ринкової економіки, націлених на забезпечення високого рівня та якості життя людини, колективу й суспільства в цілому.

Соціально-трудові відносини включають велике коло питань - від організаційно-еконо­мічних і правових інститутів, які забезпечують індивідуальні та колективні переговори, укладання договорів та угод, визначення умов та розмірів трудових доходів, до участі найманих працівників в управлінні виробництвом.

Основними факторами формування і розвитку соціально-трудових відносин є:

1. соціальна політика;

2. глобалізацію економіки;

3. розвиток суспільної праці та виробництва;

4. життєвий цикл розвитку підприємства (організації).

1) Соціальна політика– цестратегічний соціально-економічний напрям розвитку суспільства, який забезпечує зайнятість громадян, їх всебічний розвиток, гарантування відповідного рівня їх життя і праці, на соціальний захист, підтримку та допомогу населенню.

Соціальна політикає важливою складовою внутрішньої політики держави шляхом реалізації соціальних програм в інтересах основних соціальних груп населення. Вона характеризує взаємовідносини соціальних груп з приводу збереження та зміни соціального становища населення в цілому, а також його класів, верств, соціальних, соціально-демографічних, соціально-професійних груп, соціальних спільностей (сім'ї, народи, населення міст, сіл, регіонів і т.д.).

Завданням соціальної політики є діяльність державних та громадських інститутів, соціальних груп та окремих осіб (суб'єктів соціальної політики), яка спрямована на реалізацію соціальних потреб людини на основі принципу соціальної справедливості при дотриманні її громадянських прав та свобод. Соціальна політика включає законодавчо або іншим чином встановлені гарантії соціального захисту, соціальної підтримки та соціальної допомоги, які представляють собою різні системи заходів, диференційовані за адресною спрямованістю: соціальний захист; соціальне забезпечення; соціальна допомога та соціальна підтримка.

2 Глобалізація економіки- процес формування системи міжнародного розподілу праці, світової інфраструктури, світової валютної системи, міжнародної міграції робочої сили, зростання світової торгівлі і потоків іноземних інвес­тицій, стрімких технологічних змін

Динамічний розвиток процесів глобалізації сприяє створенню єдиного глобального ринку. У цих процесах зацікавлені передусім економічно розвинуті країни. Процеси глобалізації суттєво впливають на глобальні проблеми людства (забезпечення стабільного миру, необ­хідність ефективної та комплексної охорони навколишнього середовища, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, продовольча, сировинна, енергетична та демографічна проблеми, ліквідація хвороб, проблема розвитку самої людини, перспективи забезпечення її гідного майбутнього). Зростання відкритості українського суспільства призводить до дедалі більшого її втягнення в міжнародний обмін робочою силою. В даний час формуються тенденції навчання та стажування студентів за кордоном, що у перспективі сприятиме відтоку за кордон продуктивної робочої сили з усіх регіонів України, а це негативно впливатиме на формування трудових ресурсів у національній економіці України..

Подальше удосконалення трудових відносин на основі важливих міжнародних нормативних актів буде сприяти соціальній стабільності в суспільстві, дотриманню фундаментальних трудових прав і свобод працівників.

3) Розвиток суспільної праці проявляється у таких формах:поділу та кооперації праці, зростання продук­тивності праці, заміщенням живої праці капіталом під впливом зростання продуктивності праці в результаті НТП, фінансових факторів.

В залежності від будь-якого типу й організаційної форми підприємства процес формування соціально-трудових відносин на підприємствах залежить від :

1) основних характеристик соціально-трудових відносин (основних
правових меж, загальноекономічних умов, структури та розвитку зовнішнього ринку праці, соціокультурного середовища, основних технічних
параметрів продукції та устаткування);

2) стратегії розвитку організації;

3) системи робочих місць на підприємстві (організації праці, нормування, визначення змісту праці, режимів праці та відпочинку, робочого часу та умов праці);

4) кадрової політики організації (планування та залучення персоналу, заповнення робочих місць, оцінки роботи, кваліфікаційного росту, оплати праці, мотивації, соціальних пільг, компенсаційних виплат, участі у прибутках та ін.);

5) трудової поведінки (установок, мотивів, групових та індивідуальних норм поведінки, конфліктності, професійної соціалізації).