Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду

Забезпечення громадян жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду

Загальна характеристика законодавства щодо реалізації прав громадян на житло державного житлового фонду

Питання, пов’язані з обліком громадян, які потребують поліпшення житлових умов, із наданням їм жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, регулюються постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок «Про затвердження правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській PCP» від 11 грудня 1984р.

Порядок забезпечення жилою площею військовослужбовців регулюється Житловим кодексом а урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991p. №2011-ХІІ, та цілою низкою підзаконних нормативних документів. Зокрема постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» від 3 серпня 2006р. №1081.

Особливості забезпечення житлом громадян у будинках житлово-будівельних кооперативів регулюються ст.134 Житлового кодексу Української PCP, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу (затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985p. №186) та Правилами обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу (затверджені постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 5 червня 1985р. №228).

Порядок надання житла соціального призначення регулюється Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2006р. №76, якою затверджено Порядок утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів і надання жилих приміщень у такому будинку та Тилове положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.

Забезпечення житлом молоді регулюється Положенням про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2000р. №1604, Положенням про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженим постановою Кабінегу Міністрів України від 29 травня 2001р. №584; постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житлам від 4 червня 2003р. №853 та розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про проведения у м.Києві експерименту із запровадження нового механізму часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, наданими комерційними банками молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам для будівництва і придбання житла» від 10 серпня 2004р. №554.

Кожна сім’я може перебувати на обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання. Кожна сім’я також може одночасно перебувати на кооперативному і квартирному обліку.

Право на одержання жилого приміщення мають лише громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Громадянам, які мають право на одержання у користування жилого приміщення, житло надається у безстрокове користування.

Квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому органі міської, селищної, сільської ради або відповідній місцевій державній адміністрації.

На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом із радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї; 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках; 7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сімей, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати).

Відповідно до ст.10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:

а) для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до Закону;

б) середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік із розрахунку на одну особу в сумі, менший за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;

в) мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

Потреба громадян у поліпшенні житлових умов визначається за місцем їх проживання. Заява про взяття на квартирний облік подається відповідно до виконавчою органу ради за місцем проживання громадян. До заяви додаються: довідка з місця проживання про склад сім’ї та прописку, видана організацією, яка здійснює експлуатацію жилого будинку, або громадянином, який має у приватній власності жилий будинок (частину будинку), квартиру; довідки про те, чи перебувають члени сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи або у виконавчому органі місцевої ради.

У необхідних випадках до заяви додаються також медичний висновок, довідка про невідповідність жилого приміщення встановленим санітарним і технічним вимогам, копія дотовору піднайму жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи договору найму жилого приміщення в будинку житлово-будівельного кооперативу або в будинку (частині буднику), квартирі, що належить громадянину на праві приватної власності.

Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, вказують про це у заяві й подають відповідні документи. Подана заява реєструється у книзі реєстрації заяв про взяття на квартирний облік.

Часом прийняття на квартирний облік громадян за місцем проживання є рішення виконавчого органу відповідної ради. Рішення повинно бути винесене у місячний строк із дня подання громадянином необхідних документів. При одночасному розгляді заяв кількох осіб їх черговість на одержання жилих приміщень визначається за датою подания ними заяви з необхідними документами. Якщо в один день подали заяви кілька осіб, їх черговість на одержання жилих приміщень визначається при прийнятті рішення з урахуванням житлових умов, стану здоров’я, трудової та громадської діяльності.

Громадяни, взяті на квартирний облік, вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. З числа вказаних громадян складаються списки осіб, які користуються правом першочергового і позачергового одержання жилих приміщень. Списки громадян, взятих на квартирний облік, та окремі списки осіб, які користуються правом одержання жилих приміщень, вивішуються для загального відома.

На кожного громадянина (сім’ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, у якій містяться необхідні документи, їй надається номер, відповідний номеру в книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.

Виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого органу місцевої ради, власника підприємства, установи, організації і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Підстави зняття з квартирного обліку громадян. Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках: і) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; 2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту: 3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи; 4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; 5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі: 1) подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку; 2) втрати підстав, що дають право на отримання соціального житла; 3) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; 4) одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла; 5) надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного жилого будинку; 6) виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік при вирішенні питания про взяття на соціальний квартирний облік.

Громадяни, які штучно погіршили житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку (частини будинку), квартири, не беруться на квартирний облік протягом п’яти років з моменту погіршення житлових умов.

При цьому за громадянами зберігається право перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи у випадках: 1) виходу на пенсію; 2) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років; 3) направлення підприємством, організацією на навчання; 4) якщо на тому ж підприємстві, в установі, організації працює член його сім’ї, який перебуває разом з ним на обліку. Час перебування даної сім’ї на обліку зберігається у межах часу роботи на даному підприємстві, в установі, організації цього члена сім’ї.

У разі смерті громадянина, який перебував на квартирному обліку, за членами його сім’ї зберігається право дальшого перебування на обліку. Таке ж право зберігається за членами сім’ї громадянина, який перебував на обліку у виконавчому комітеті місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених вище.

При розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа відповідно розділяється та за колишнім подружжям заявника зберігається право перебування на обліку за місцем роботи. Якщо колишнє подружжя заявника не працює на тому ж підприємстві, в установі, організації, воно переводиться на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік, – до виконавчого органу місцевої ради за місцем проживання.

Зняття з квартирного обліку та виключення зі списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (включення до вказаного списку). При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення зі списку) громадяни у 30-дениий строк повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку (виключення із списку).

Розподіл та надання жилих приміщень. Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим органом відповідної ради за участю громадської комісії з житлових питань.

Жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у окремій квартирі на сім’ю. Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.

Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством України. Працівникам, які переїхали у зв’язку з переведенням їх на роботу до іншої місцевості, і членам їх сімей жиле приміщення надається на умовах, передбачених трудовим договором. Особам, які мають учений ступінь або вчене звання, провідним творчим працівникам, обраним за конкурсом на заміщення вакантних посад у вищому навчальному закладі, науково-дослідній установі, театрі, концертній організації, на телебаченні або радіо, коли це пов’язане з переїздом до іншої місцевості, і членам їх сімей жиле приміщення надається на умовах, передбачених при оголошенні конкурсу.

Пільгові умови надання жилого приміщення передбачаються трудовим договором (при оголошенні конкурсу) на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) та профспілкового комітету й рішення виконавчого комітету місцевої ради.

Виконавчі органи обласних і міських рад, які є замовниками житлового будівництва, щороку складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році.

Виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги. Відповідно до чинного законодавства на підприємствах, в організаціях кількість жилої площі, що виділяється для таких цілей, за рішенням трудових колективів може передбачатися у колективних договорах.

Громадяни виключаються зі списків осіб, які користуються правом одержання жилих приміщень, якщо вони були необгрунтовано включені до цих списків або втратили вказане право.

Першочергове надання жилих приміщень. У першу чергу жилі приміщення надаються тим, хто перебуває на квартирному обліку, відповідно до ст.45 ЖК, ст.12 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення». На першочергове отримання житла мають право: 1) учасники бонових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, – протягом двох років із дня взяття на соціальний квартирний облік; 2) учасники війни та особи, прирівняні до них законом; 3) інваліди І і ІІ груп; 4) особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; 5) Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями «За відвагу»; 6) колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 16 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків; 7) колишні в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом PCP, або на території окупованих Німеччиною інших держав; ліги партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістськнм режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням; 8) особи, реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» від 17 квітня 1991p.; 9) громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади у сфсрі охорони здоров’я; 10) сім’ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох і більше дітей, а також у разі народження близнюків; 11) сім’ї, які мають дитину-інваліда віком до 18 років або інваліда з дитинства І чи II групи; 12) звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі; 13) сім’ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов’язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві; 14) особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв’язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами; 15) молоді сім’ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім’ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років; 16) сім’ї з неповнолітніми дітьми; 17) вагітні жінки; 18) особи, які втратили працездатність; 19) пенсіонери.

Надання громадянам жилої площі незалежно від перебування на обліку для поліпшення житлових умов. Згідно зі ст.46 ЖК, ст.11 Закону Ухраїни «Про житловий фонд соціального призначення» право на отримання житла поза чергою мають: 1) інваліди війни та особи, прирівняні до них законом, – протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них інваліди І групи з числа учасників бойових дій на території інших держав – протягом року; 2) особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік; 3) колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані інвалідами за загальним захворюванням, трудового каліцтва та з інших причин; 4) дружиин (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами за загальним захворюванням, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге; 5) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) – протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік; 6) особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2); 7) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклунання, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сіменното типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у виді позбавлення волі, – протягом місяця; 8) діти-інваліди, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття; 9) громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше; 10) громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції; 11) громадяни, з якими органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму соціального житла на підставі, визначеній Законом «Про житловий фонд соціального призначення», але протягом наступних трьох років із дня розірвання договору у них знов виникло таке право.

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним відповідно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Благоустроєність визначається наявністю в жилому приміщенні комунальних послуг (водопроводу, каналізації, центрального опалення, газозабезпечення тощо). Її рівень у різних населених пунктах неоднаковий.

Відповідність жилого приміщення рівню благоустроєності населеного пункту визначається з наявності комунальних послуг у будинках державного і комунального житлового фонду.

Слід зазначити, що приміщення може відповідати санітарним і технічним вимогам, але бути неблагоустроєним і навпаки. Для цього у будинках, які потребують капітального ремонту, забезпечується підвищення рівня благоустроєності будинків старої забудови.

Надання громадянам жилих приміщень, що не відповідають встановленим вимогам, можливе лише у випадках тимчасового поліпшення житлових умов. Це допускається тільки в окремих випадках на прохання громадян, що перебувають на квартирному обліку (в першу чергу тих, у яких настала черговість на одержання жилих приміщень), та громадян, що користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. У порядку тимчасового поліпшення житлових умов їм може бути надане жиле приміщення, яке не відповідає визначеним вимогам.

Жиле приміщення, що надається громадянину, який перебуває на квартирному обліку або в списку позачерговиків, не обов’язково повинно знаходитися у новому побудованому будинку. Може бути надане жиле приміщення, що звільнилося, якщо воно відповідає встановленим вимогам. Категорично забороняється заселення помешкань, що звільнилися, у ветхих будинках, які не підлягають ремонту, у бараках та інших непристосованих для житла будівлях, у жилих будинках, мешканці яких відселені у зв’язку з тим, що будинки підлягають знесенню, капітальному ремонту тощо.

Надання жилих приміщень у квартирі, де проживають два або більше наймачів. Житловий кодекс надає право наймачу на приєднання звільненої іншим наймачем жилої площі (ст.54 Житлового кодексу). При цьому неізольоване приміщення надається незалежно від розміру жилої площі наймачу суміжного приміщення. Якщо жила площа, що займається, і звільнена жила площа перебільшують встановлені розміри то можливе надання наймачу тієї ізольованої кімнати лише з додержанням вимог норми жилої площі. При цьому кімната використовується на тих самих умовах, що і комунальна квартира. Укладається окремий договір найму і відкривається окремий рахунок.

За відсутності умов, передбачених ст.54 ЖК України, звільнена площа заселяється відповідно до порядку надання жилих приміщень і може бути зайнята не меншим, а більшим числом мешканців (залежно від площі).

Надання окремої квартири є загальним правилом. Рідкісним виключенням з нього може бути неможливість у даний момент надати сім’ї окрему квартиру. Але і в цьому випадку не дозволяється заселення двома і більше сім’ями або двома і більше одинокими особами квартири, побудованої для однієї сім’ї.

Ізольоване жиле приміщення, що звільнилося у комунальній квартирі, на прохання наймача, що проживає у цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов, незалежно від його перебування на квартирному обліку, надається йому, а у разі відсутності такого наймача – іншому наймачеві, який проживає в тій самій квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати 13,65м2 на одну людину, крім випадків, коли наймач або член його сім’ї має право на додаткову жилу площу.

Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за рівень середньої забезпеченості жилою площею громадян у даному населеному пункті, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання. У тому випадку, якщо ізольоване приміщення, що звільнилося, не може бути передано наймачеві, який проживає у цій квартирі, його надають іншим особам у загальному порядку.

Правила ст.54 ЖК не застосовуються, якщо наймач службового жилого приміщення претендуватиме на зайняття звільненого в тій самій квартирі ізольованого неслужбового або слжбового жилого приміщення.

Норма жилої площй Рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті визначається і періодично переглядається виконавчими органами відповідних рад спільно з радами профспілок, виходячи з даних статистичної звітності.

В окремих випадках на прохання громадян, що перебувають на квартирному обліку (в першу чергу тих, у яких настала черговість на одержання жилих приміщень), та громадян, що користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, у порядку тимчасового поліпшення житлових умов їм може бути надане жиле приміщення, яке не відповідає вимогам, передбаченим чинним законодавством, або за розміром менше за рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті зі збереженням, відповідно, права перебування на обліку та в списках першочерговиків чи в списку позачерговиків.

Жиле приміщення надається громадянинові на всіх членів сім’ї, які перебувають разом із ннм на квартирному обліку, а також на дітей, що народилися після взяття його на облік, і на дружину, яка пізніше вселилася на жилу площу, зайняту подружжям, що перебуває на обліку. Якщо вселення дружини на жилу площу подружжя, що перебуває на квартирному обліку, неможливе, жиле приміщення надається на подружжя, крім випадків, коли дружина, яка окремо проживає в даному населеному пункті чи в приміській зоні, не потребує поліпшення житлових умов.

Жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65м2 жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян.

Жиле приміщення може бути надане з перевищенням вказаного вище максимального розміру, якщо воно становить одну кімнату (однокімнатну квартиру) або у випадках, коли в квартирі, у якій проживають двоє або більше наймачів, звільнилося неізольоване жиле приміщення, воно надається наймачеві сусіднього приміщення.

Відповідно до ст.49 ЖК окремим категоріям громадян надається додаткова площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшений.

Так, наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР від 8 лютого 1985р. №52 затверджено перелік хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. До цього переліку належать 1) захворювання сердцево-судиної системи; 2) захворювання органів дихання; 3) захворювання опорно-рухового апарату; 4) нервово-судинні захворювання; 5) психічні захворювання; 6) туберкульоз легенів та інших органів; 7) захворювання шкіри; 8) інші захворювання, в тому числі ВІЛ інфекція, СНІД.

Медичний висновок про захворювання, при якому громадянин, який на нього страждає, не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, видається лікарською консультативною комісією.

Науковим працівникам, які мають науковий студінь кандидата або доктора наук, для забезпечення умов для наукової діяльності надається додаткова жила площа у вигляді кімнати (кабінету) або в розмірі до 20м2 (ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»).

Стаття 18 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997р. передбачає надання права на додаткову жилу площу у вигляді окремої кімнати або в розмірі 10м2 понад норму жилої площі в державному та комунальному житловому фонді членам всеукраїнських професійних творчих об’єднань журналістів.