Привести технічні характеристики запроектованої мережі. Описати методику виконання польових робіт та вимоги щодо точності вимірювань

На карті масштабу 1: 10000 я запроектувала полігонометричний хід I pозряду.

Загальна характеристика запроектованого головного ходу

а) довжина ходу [S]= 2,882 км при допустимій гр. [S]=7 км;

б) довжина замикаючої L =2,330 км;

в) кількість ліній в ході n=10 при допустимій гр. n=15;

г) середня довжина лінії S_с=0,288 км. при отриманій S=0,2км;

0,288 км.

д) максимальна довжина лінії S_max=0,450 км при допустимій 0,8 км;

е) мінімальна довжина лінії S_min=0,120 при допустимій 0,12 км.

Всі лінійні величини визначаються по карті за допомогою поперечного масштабу і вімірника. Кутові величини визначаються за допомогою транспортира. Детальніше характеристика запроектованої мережі зображена в таблиці 1.9.

Таблиця 1.1- Характеристики запроектованої мережі

Загальна характеристика запроектованого головного ходу

а) довжина ходу [S]= 2,882 км при допустимій гр. [S]=7 км;

б) довжина замикаючої L =2,330 км;

в) кількість ліній в ході n=10 при допустимій гр. n=15;

г) середня довжина лінії S_с=0,288 км. при отриманій S=0,2км;

0,288 км.

д) максимальна довжина лінії S_max=0,450 км при допустимій 0,8 км;

е) мінімальна довжина лінії S_min=0,120 при допустимій 0,12 км.

Всі лінійні величини визначаються по карті за допомогою поперечного масштабу і вімірника. Кутові величини визначаються за допомогою транспортира. Детальніше характеристика запроектованої мережі зображена в таблиці 1.9.

Таблиця 1.2 - Характеристики запроектованої мережі 1:2000

Методика виконання польових робіт та вимоги до точності вимірювань

Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів

1. Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів.

2. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідні пункти, на яких вимірюють прилеглі кути.

Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

— прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив’язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5” або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10”;

— координатна прив’язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів. Прокладання висячих ходів не допускається.

3. При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2 - Основні вимоги до побудови планових мереж згущення методом полігонометрії

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 може виконуватись:

— прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток;

— прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних теодолітів, світловіддалемірів та електронних тахеометрів.

Теодолітні ходи прокладають по місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.

Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів та електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками 1:2000.

Таблиця 1.3- Граничні відносні помилки теодолітних ходів

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в таких межах:

♦ на забудованих територіях — не більше 1000 м і не менше 20 м;

♦ на незабудованих територіях — не більше 1500 м і не менше 40 м.

Допускається прокладання висячих теодолітних ходів. Довжини висячих ходів не повинні перевищувати величин, що вказані в таблиці 1.4 При цьому кількість сторін у висячих теодолітних ходах на незабудованій території має бути не більше трьох, а на забудованій — не більше чотирьох.

Таблиця 1.4 - Граничні довжини висячих теодолітних ходів