Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Висновки та пропозиції.




Читайте также:
  1. ВИСНОВКИ
  2. ВИСНОВКИ
  3. Висновки
  4. Висновки
  5. ВИСНОВКИ
  6. Висновки
  7. ВИСНОВКИ
  8. ВИСНОВКИ
  9. ВИСНОВКИ
  10. ВИСНОВКИ

Виховні можливості музики - найдавнішого виду мистецтва, визнавали видатні уми минулого. Значення впливу музики на особистість відзначали античні філософи: Аристотель, Піфагор, Платон. Важливе значення музики у становлення особистості підкреслюють у своїх дослідженнях вітчизняні педагоги Н.А. Ветлугіна, О.П. Радинова, що займалися
пошуком і розробкою умов для успішного формування сприйняття музики дітей дошкільного віку, як засобу розвитку їх музикальності.

Всі знання і вміння, все те, нове, що відкриває дитячий сад дитячому розуму, повинні приходити дітям у живому вигляді, таким, яким все це приходить до нас у житті. Треба, щоб, вникаючи в ці незнайомі ще розуму речі, почуття дітей розкривалося для життя як можна повніше, щоб широкий, багатозвучні світ відкривався перед ними і, щоб вони, через ці нові знання, входили в нього всім своїм життєвим істотою, радіючи життю. І цьому може сильніше за все допомогти музика.

Захоплення дітей музикою, їх бажання грати та співати під час слухання музики, є настільки сильним, що вони не помічають тої великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі. Під музику вони охоче співають, танцюють та навчаються грати колективно, отримуючи від цього задоволення. Саме тому слухання музики є найпершим ефективним засобом розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку.

Слід виходити з того, що діти вже мають деяку навичку в цьому виді діяльності. Сприйняття музики стає емоційнішим і диференційованим. Твори, пропоновані для слухання, за своєю музичною характеристикою мають бути яскраво емоційними. Їх краще давати попарно: спочатку з різко контрастним характером, потім - з менш яскраво вираженим. Дітей учать порівнювати твори, для чого доцільно прослуховувати їх кілька разів; підказують відповідні епітети для їх характеристики. Перше прослуховування - це знайомство з твором і його естетичне сприйняття в цілому. Друге і третє прослуховування - це сприйняття музичного твору з детальнішим обговоренням характеру і змісту, виконання найбільш яскравих фрагментів. На наступних заняттях діти, як правило, вже дізнаються твір по вступу, ув'язненню і окремим фрагментам.

З метою вдосконалення уміння вслухуватися в музику педагога наслідує більше уваги приділяти виразному, грамотному виконанню музичного твору. Із самого початку слід привчати дітей слухати досконалу музику. З метою активізації слухового сприйняття слід використовувати слухання музичного твору в різному виконанні: фортепіанному, оркестровому, камерно-ансамблевому.



Умовно можна визначити пріоритетні завдання необхідні для розвитку музичних творчих здібностей. Пріоритетні завдання на заняттях:

- допомогти дітям увійти в світ музики, відчути і пережити її чуттєво;

- створити передумови до формування творчого мислення;

- розвивати творчу уяву та фантазію дітей;

- формувати у дітей риси характеру, що сприяють самоствердженню особистості, самостійності та свободи мислення, індивідуальності сприйняття.

Основними видами діяльності на заняттях з елементарного музикування є: спів, гра на дитячих інструментах, мовно-ритмічні ігри та вправи, творчість у пластиці та русі. Сучасна дитяча музична педагогіка все частіше рекомендує не просто пасивно слухати музику, а поєднувати сприйняття музики з будь-яким рухом. Слухати музику і одночасно чути її, реагувати діями на окремі її елементи - метр, ритм, динаміку тощо - це і буде активне слухання музики. Найчастіше починаються творчі музичні заняття з комунікативних ігор. Це ігри для формування навичок спілкування дітей. Ці ігри допомагають не тільки створенню відповідної атмосфери на занятті, а й вирішують цілий комплекс педагогічних, моральних та психологічних задач. Це свого роду розминка, що залучає та заохочує всіх дітей до спільної діяльності.



На музичному занятті дітям надають можливість бути самим собою. Тому головним на заняттях не є створення музичних шедеврів, а сам творчий процес. Творчість дітей тут розуміється, як вміння і бажання зробити щось по-своєму. “Зіграй, затанцюй, як ти хочеш” – ці магічні слова відкривають перед дитиною ворота у світ фантазії. Важливо співати, гратись, рухатись, придумувати, змінювати, слухати своє виконання та виконання інших дітей. Можливість зробити по-своєму (добре придумав, цікаво продемонстрував, гарно повторив), дозволяє дитині бути індивідуальною, неповторною.

Розвиток музичних здібностей – одне з головних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Кардинальний для методики музики є питання про природу музичних здібностей: чи являють вони собою природжені властивості людини або розвиваються в результаті дії навколишнього середовища навчання і виховання.

Одним з важливих завдань всебічного розвитку дитини є виховання музичної культури. Її основи закладаються вже в дитинстві. В зв'язку з цим, велике місце відводиться музиці в дитячих садах, – вона звучить і на музичних заняттях, і в самостійній музичній діяльності, і під час свят і розваг.

Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чуйності на неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музичність дитини, її творчі здібності. Музика розвиває емоційну сферу. Емоційна чуйність на музику - одна з найважливіших функцій музичних здібностей. Вона пов'язана з розвитком емоційної чуйності і в житті, з вихованням таких якостей особистості, як доброта, вміння співчувати іншій людині.



 

 

Використані джерела інформації:

1. Берхін Н.Б. Роль співпереживання у сприйнятті та створенні художніх творів. / / Питання псіхолгіі.-1988-№ 4 .- 160 с.

2. Бєляєва-Екземплярський С.М. Про психологію сприйняття музики .- М.: «Музика», 1923.-125 с.

3. Вендрова Т.Є., Писарєва І.В. Виховання музикою. -М.: 1991, 50 с.

4. Ветлугина Н.А. Музичне виховання в дитячому садку - М. Просвіта. , 1981; с.140

5. Загальна психологія. Навчальний посібник для педагогічних інститутів\Під ред. А.В. Петровського. - М.: Просвещение, 1970. - с. 222

6. Гогоберідзе А.Г. Теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку. - М.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 320 с.

7. Деркунская В. А. Гогоберідзе А.Г Дитинство з музикою. Сучасні педагогічні технології музичного виховання та розвитку дітей раннього віку - С-П.// Дитинство-Прес 2010р. с. 213

8. Каплунова І. В., Новооскольцева І. В.. «Свято кожен день» програма музичного виховання дітей. Ладушки. - СПб. : Композитор, 1999.

9. Комарова, Т. С., Антонова В. А., Зацепіна М. Б. Програма естетичного виховання дітей 2-7 років - 2 вид. испр. і доп. - М.: , 2002р. -128с.

10. Кудрявцева А.А. Кутузова И.А. Музыкальный калейдоскоп: Методическое пособие для педагогов образовательных учреждений. – М., 2002.

11. Михайлова М. Развитие музыкальных способностей детей. – Ярославль: Академия развития, 1997.

12. Назайкінскій Є.В. Про психологію музичного сприйняття. - М.: Музика, 1972. - 383 с.

13. Назайкінскій Є.В. Музичне сприйняття як проблема музикознавства. Сприйняття музики - М., 1980;

14. Радинова О.П. Дошкільний вік: завдання музичного виховання// Дошкільне виховання.-1994-№ 2-24-30с.

15. Радинова О. П. Музичні шедеври Авторська програма і методичні рекомендації. - М.: "Видавництво ГНОМ і Д", 2000. – с. 80

16. Савельєв Г.В. Розвиток музичного сприйняття у дошкільників Ч. I Організація занять з дошкільнятами по слухання музики метод. посібник. Мозир 2004р с. 12

17. Синтез програма розвитку музичного сприйняття у дітей на основі синтезу мистецтв 6-й рік життя/під ред.К.В. Тарасової-М.: 1998; с. 5-8

18. Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей - М., Наука, 2003-379с.

19. Урунтаева Г. А. Дошкільна психологія - М.: Академія, 1996; с. 121

20. Шацька В.Н., Музично-естетичне виховання дітей та юнацт. - М.,1975.с. 20

21. Шоломович С., Рудченко І., Зінич Р. Методика музичного виховання в дитячому садку. Київ «Муз. Україні », 1985. - 142с.

 

Інформаційні матеріали мережі Інтернет: http://ua-referat.com/

 


[1] Бєляєва-Екземплярський С.М. Про психологію сприйняття музики .- М.: «Музика», 1923.-125 с. ; 79с.

[2] Гогоберідзе А.Г. Теорія і методика музичного виховання дітей дошкільного віку. - М.: Видавничий центр «Академія», 2005. - 320 с; 127с.

[3] Берхін Н.Б. Роль співпереживання у сприйнятті та створенні художніх творів. / / Питання псіхолгіі.-1988.- 155-160 с.; 155с.,158с.

[4] Теплов Б.М. Психологія музичних здібностей - М., Наука, 2003-379с. ; 271с.

 

[5] Назайкінскій Є.В. Про психологію музичного сприйняття. - М.: Музика, 1972. - 383 с.

[6] Ветлугіна Н. А. Методика музичного виховання в дитячому садку. - М.: Просвещение, 1989-270с.; 140с.

[7] Радинова О. П. Музичні шедеври Авторська програма і методичні рекомендації. - М.: "Видавництво ГНОМ і Д", 2000. – с. 80

[8] Радинова О. П. Музичні шедеври Авторська програма і методичні рекомендації. - М.: "Видавництво ГНОМ і Д", 2000. – с. 80

[9] Радинова О. П. Музичні шедеври Авторська програма і методичні рекомендації. - М.: "Видавництво ГНОМ і Д", 2000. – с. 80


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 8; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты