Напрями контроль оподаткування доходів громадян

Контроль розрахунків за прибутковим податком із громадян здійснюється за такими напрямами: 1. Правильність нарахування сум прибуткового податку за місцем основної роботи та за сумісництвом перевіряється відповідно до декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 р. та Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21 квітня 1993 р. № 12. Для цього використовується інформація аналітичного обліку за рахунком 641 про сукупний оподаткований дохід окремих працівників (за кредитом — нарахування доходу, за дебетом — отримання податку). Вибірково перевіряються підстави для нарахування доходу (первинні документи: наряди, табелі про відпрацьований час тощо) та записи в групувально - накопичувальних регістрах. Ревізуючи загальну суму нарахованого доходу працівника, що показується в розрахункових або розрахунково-платіжних відомостях чи регістрах-машинограмах, треба знати, які види доходу не включаються до сукупного оподаткованого доходу. Крім цього, за допомогою методів формальної і логічної перевірки документів (посвідчень, довідок лікарсько-трудової експертної комісії, копій свідоцтва про народження дитини, довідок з місця роботи батьків тощо) треба визначити обґрунтованість зменшення сукупного оподатковуваного доходу в разі застосування пільг до окремих працівників та правильність визначення розміру цих пільг і терміну їхньої дії (працівників, що потерпіли від Чорнобильської катастрофи, інвалідам з дитинства, інвалідам 1 та 2 груп, інвалідам війни, учасникам бойових дій тощо).

Під час контролю обчислення прибуткового податку методи нормативно-правової перевірки поєднуються з методами формальної перевірки документів, арифметичних розрахунків, логічної перевірки взаємозв'язку операцій і зустрічної перевірки. Розрахунок податку перевіряється в такій послідовності; 1)спочатку визначається правильність місячного сукупного оподатковуваного доходу; 2)визначається правильність обчислення прибуткового податку згідно зі ставкою, наведеною в п. 7.1 інструкції № 12; 3)сума податку, визначена податковим інспектором, порівнюється із сумою, обчисленою бухгалтерією підприємства, і якщо виявлено відхилення, то не донарахована або зайво нарахована сума податку фіксується в акті перевірки.

Перевіряється також дотримання порядку стягнення та повернення неправильно утриманих сум податків. У таких випадках стягнення або повернення відповідної суми податку допускається не більше як за 3 роки до виявлення факту неправильного оподаткування.

Застосування комплексної перевірки діяльності підприємства та порівняння обсягів виробництва та продажу продукції, витрати сировини, енергії, робочого часу з обсягами нарахованої заробітної плати сприяє виявленню випадків заниження сум прибуткового податку.

2.Перевірка повноти та своєчасності перерахування до бюджету сум податку стягненого з доходів громадян здійснюється за записами в дебеті рахунку 641 з одночасним аналізом даних за кредитом цього рахунку. При цьому треба з'ясувати, чи своєчасно та яким чином (якими документами: платіжними дорученнями, перевіреними на їхню достовірність) гроші у сплату прибуткового податку переказані до бюджету, чи підтверджуються ці операції виписками банків та чи правильно вони відображені в регістрах обліку та звітності. У разі несвоєчасності переказу грошей нараховується пеня в подвійному розміріставки НБУ.

3.Контроль своєчасності подання підприємством до податкових органів даних про доходи працівників та утримані з них суми прибуткового податку.

Джерелами інформаціїдля контролю є: накопичені протягом року в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків дані про виплачені громадянам доходи й сплачені суми прибуткового податку відповідно до звіту про нараховану заробітну плату та стягнення прибуткового податку (ф. 8-др.), довідки про оплату праці не за основним місцем роботи, декларації про доходи громадян, які подаються ними до ДПІ, книга реєстрації кореспонденції підприємства, у якій має бути інформація про дату пересилання даних про одержані працівниками доходи та сплачені з них суми прибуткового податку. Якщо за результатами перевірки виявлені факти несвоєчасного повідомлення органів ДПІ, службові особи підприємства притягуються до адміністративної відповідальності й на них накладаються адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі З неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у випадках повторення цього порушення протягом року — у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів.