МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Д.м.н., професор _______________ В. П . Неспрядько

“____”_____________________20____р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ПО ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Тривалість заняття – 3 години.

Методичну розробку підготувала

асистент кафедри ортопедичної стоматології НМУ

к.м.н. Тяжкороб Т.В.

КИЇВ-2012

1 . Актуальність теми

Клінічні дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених показали, що знімні протези різних конструкцій погано впливають на тканини порожнини рота протезоносіїв. Тривалий строк користування знімними протезами викликають захворювання місцевого, а в деяких випадках і загального характеру (З.С.Василенко, 1965, 1978 рр.). Автор підкреслює, що особливо тяжкі морфологічні та функціональні зміни в слизовій облонці порожнини рота відбуваються під впливом пластиночних протезів з акрилових пластмас.

Враховуючи те, що згідно з сучасними технологіями пластмаси широ­ко застосовуються в клініці для виготовлення базисів знімних протезів, важливість вивчення впливу протезів на тканини протезного поля зростає.

П. Учбові цілі заняття

1. Знати анатомо-морфологічні особливості слизової оболонки порожнини рота (a - ІІ).

2. Знати класифікацію захворювання слизової оболонки порожнини рота при вживанні знімних протезів (a - ІІ).

3. Засвоїти особливості обстеження хворих з ураженням слизової оболонки протезного походження (a - ІІІ).

4. Оволодіти навичками диференційної діагностики протезних стоматитів з іншими захворюваннями слизової оболонки (a - ІІІ).

Ш .Виховна ціль заняття

Виховати у студентів почуття співчуття та відповідальності при лікуванні хворих з тяжкими ураженнями слизової оболонки порожнини рота.

IV. Міждисциплінарна інтеграція

V . Зміст теми заняття

Часткові пластинчасті протези, тобто протези з пластмасовим базисом мають ряд негативних якостей. По-першу це утримуючі кламери, які не приймають участь в передачі жувального навантаження на опорні зуби. При цьому все навантаження передається на альвеолярну частину, що значно прискорює процеси атрофії в ній. Крім того, такі кламери не шинують опорні зуби, а лише розхитують їх. По-друге пластмасовий базис таких протезів щільно прилягає до маргінального пародонту і під дією жувального навантаження викликає його підвищену компресію, відрив кісткової частини щелепи, що клінічно проявляється рецесією. Тривалий термін користування частковими знімними протезами викликає у пацієнтів захворювання місцевого, а в деяких випадках загального характеру (З.С.Василенко, 1965г.).

СХЕМА: "Класифікація захворювань слизової оболонки порожнини рота при користуванні знімними протезами (за З.С.Василенко)”

На думку багатьох авторів (І.О.Новик, 1965, Е.И.Гаврилов, І.М.Оксман, 1968 та інш.) причиною протезних захворювань слизової оболонки порожнини рота є як зовнішні (місцеві), так і внутрішні (загальні) фактори, які діють у тісному взаємозв’язку.

До місцевих факторів необхідно віднести вплив зубних протезів, особливо знімних, які для тканин порожнини рота, в першу чергу для слизової оболонки, є надзвичайно сильним подразником комбінованого характеру. Вони оказують механічний (тиск та тертя), хімічне (токсичну дію остаточного мономера, дибутилфталата, судана III, IV, гідрохінона, окислів металів та інш.), термоізолююче (порушення процесів терморегуляції, десквамації клітин епителія, іррігації слизової оболонки слиною) та сенсебілізуючий вплив (місцева та загальна сенсебілізація неорганічними та органічними алергенами.

Схема: "Елементи поліметилакрилата, які викликають: алергічну реакцію"

- залишковий мономер - метилметакрилат, який міститься в пластмасі 0,2- 5,2 %;

- барвники, які входять в акрилат - бензоіл, перексид, що міститься в пластмасі 0,2 - 0,5%.

Схема: "Класифікація протезних стоматитів" (за Е.Г.Гавриловим)

1. Протезні стоматити різної етіології (без травм);

а) вогнищеві (гострі або хронічні) - катаральні;

- виразкові;

б) розлиті (гострі або хронічні) - з гіперплазією;

2. Травматичні стоматити:

а) гострі - катаральні

б) хронічні - виразкові (декубітальна виразка).

Подразнений вплив протезів на слизову оболонку порожнини рота людини супроводжується|супроводиться| різноманітною|всілякою| місцевою і загальною|спільною| реакцією, в основі якої лежить індивідуальна і виборча|вибіркова| чутливість захисних механізмів організму.

З метою проведення диференціальної діагностики протезних захворювань м'яких тканин порожнини рота 3.І.Василенко реакції організму розподіляє в наступній|слідуючій| послідовності:

а) запальні (стоматити);

б) незапальні (сенсорні порушення);

в) поєднані.

У свою чергу|своєю чергою| запальні захворювання поділяються на дві групи:

- осередкові;

- розлиті.

Провідним моментом в розвитку осередкових стоматитів багато хто рахує механічну травму слизової оболонки. При цьому запалення відбувається в місцях|місце-милях| найбільшого механічного пошкодження. Дія інших чинників|факторів| в значній більшості випадків нейтралізується захисними властивостями| слизової оболонки. Осередкове запалення може носити:

Гострий характер|вдача|.

Клінічно: |осередку| гостре запалення супроводжується підвищеною біллю| та іншими чутливостями. Локалізація різноманітна|всіляка|, але|та| завжди співпадає|збігається| з|із| ділянкою розташування шорсткості|шерехатості|, довгого або гострого краю протеза, підвищеного жувального тиску|тиснення|.

Лікування: при усуненні етіологічного|етіологія| чинника|фактору|, запалення припиняється.

Хронічний характер|вдача|.

Клінічно: супроводжується зниженням больової, температурної | чутливостями, особливо в центрі гострого|осередку| запалення.

Хронічні осередкові стоматити по патоморфологічній картині можна розділити на:

а) ексудативні|екссудат|;

б) альтернативні (екскоріації, ерозії, декубитальні| виразки|язви|);

в) проліферативні| (горбисті складки, папіломатозні| розростання).

Розлите запалення, як правило, повторює контури базису, протеза і виражено значно на верхній щелепі. Виникнення цього запалення в основному не залежить від якості виготовлення протеза, оскільки воно виявляється у осіб, які користуються функціонально повноцінними протезами.

Етіологія: дані літератури свідчать, що провідним етіологічним чинником є токсичний (хіміко-токсичне і токсико-біологічне), так і сенсибілізуючий вплив, тобто дія алергенів. Токсичне роздратування розвивається відразу ж після контакту слизової оболонки з хімічним агентом, часто носить альтернативний характер і, як правило, протікає гостро. Не можна виключити також явища ідіосинкразії - підвищеної чутливості організму до складу інгредієнтів пластмаси. Розвиток цієї патології частіше спостерігається у жінок і, поза сумнівом, обумовлене зміненим фоном загальної реактивності організму, порушенням функції ендокринною, вегетативною нервової і травної систем.

За течією розлиті запалення бувають гострі і хронічні.

Гострі: протікають болюче з явищами геморагій і розширенням капілярів.

Хронічні: больові явища менш виражені. Найбільш виражені структурні зміни слизової оболонки. По патоморфологічній картині можна розділити на:

а) ексудативно-геморагічну|;

б) альтернативну;

в) проліферативну|.

На відміну від осередкового при розлитому запаленні больова| і температурна чутливість знижені|знизити|, особливо при хронічних формах. Помітні відмінності|відзнаки| спостерігаються в цитологічній|, мікробіологі­чній| патоморфологічній картині.

НЕЗАПАЛЬНІ ПРОТЕЗНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Характеризуються:

1. Відсутністю запальної реакції з боку слизової оболонки.

2. Відсутністю вираженого|виказувати| порушення чутливості слизової оболонки порожнини рота.

У більшості хворих спостерігається:

1. Підвищена блідість і щільність слизової оболонки протезного ложа, внаслідок|внаслідок| спазму периферичних судин|посудин| і капілярів.

2. Порушення сенсорної функції найчастіше характеризується вираженим| відчуттям|почуттям| печії у поєднанні з сухістю і парестезією в роті|у роті|.

Хворих з|із| незапальними протезними захворюваннями по клінічній| симптоматиці та по механізму розвитку можна розділити на 2 групи.

До I групи хворих відносяться:

Явища гіперотезії| та гіпералгезії топографічно|топографія| і патогенети­чно| пов'язані з подразненим впливом протезів і спостерігається в ділянках| меж|кордонів| протезного ложа. Функціональна мобільність тактильних і температурних рецепторів порушена частіше у бік сенсибілізації. Поріг чутливості больових рецепторів знижений. Після|потім| виключення|винятку| подразника| (заміна пластмасового базису на металевий) вищеописані порушення проходять|минають|. Цю форму захворювань відносять до первинних порушень| чутливої функції рецепторів слизової оболонки.

Провідний етіологічний|етіологія| чинник|фактор|: токсичний і термоізоляційний вплив протезів, який порушує біохімічну рівновагу в тканинній рідині і змінює|зраджує| поріг чутливості рецепторів.

До II групу хворих відносяться:

Явища гіперстезії| і парестезії слизової оболонки не мають чіт­кої| топографічної|топографія| і патогенетичної залежності від подразника дії протеза. Печія, пощипування, болі та інші відчуття часто локалізуються в обмежених ділянках слизової оболонки протезного ло­жа| або розповсюджуються|поширюються| за його межі (кінчик язика, на його бічній|боковій| поверхні, на щоці, губі та ін. ділянках).

Час виникнення описаних порушень не співпадає|збігається| з|із| початком користування протезами і нерідко|незрідка| супроводжується|супроводиться| вираженим|виказувати| блювотним реф­лексом|, гіпер-| або гіпосалівацією.

Протез у|біля| даних хворих є|з'являється| лише провокуючим і обтяжуючим чинником|фактором|, а порушення чутливої функції рецепторів слизової оболонки | відноситься до вторинних|повторних| захворювань, обумовлених вісцеро-реф­лекторної| патології, змінами в центральних і периферичних відділах| вегетативної нервової системи, а також в ЦНС (Е.С.Яворська. 1965, 1970).