КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Особливості
Літературний процес 40-60 років ХІХ ст.
Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України – Друге українське Відродження.
Особливості
q Вихід альманахів:
- “Український альманах” (1831 р., м. Харків);
- “Запорожская старина”, “Сніп” (1841 р., м.Харків);
- “Молодик” (1843 р., м.Харків);
- “Ластівка” Євгена Гребінки (м.Петербург);
- журнал “Основа”.
q Виникнення української школи в середовищі польських письменників (Богдан Залєський, Северин Гощинський, Міхал Чайковський та ін.), які демонстрували у своїх творах героїку селянських повстань, зображували запорозьке козацтво.
q Активний період творчості Миколи Гоголя (“Тарас Бульба”), Миколи Маркевича (“Українські мелодії”), Петра Гулака-Артемовського (байка “Пан та Собака”).
q Цей період характеризується розвитком романтичної течії.
| Романтизм– художній метод у літературі й мистецтві першої половини ХІХ ст., коли реальній дійсності, що не задовольняє митця, протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю. Характерні особливості: виняткові характери у виняткових обставинах, ліризм, фантастика, увага до історичного минулого, героїв-лицарів, звернення до фольклору. |
Український романтизм демонстрував повернення до правди, простоти й народності (національності), що дало окрилені образи, простір живому вираженню письменницької індивідуальності.
Український романтизм поділяється на три періоди:
1. 1835 - 1844 рр. – харківський;
2. 1840 – 1847 рр. – київський;
3. 1855 – 1862 рр. – петербурзький.
Українські романтики:
q Євген Гребінка (1812-1848) прозаїк, байкар, лірик (байки “Ведмежий суд”, “Рибалка”, “Ячмінь”, “Сонце та Хмари”, пісні “Очи черные, очи страстные”, “Ні, мамо, не можна нелюба любить” та ін.).
q Левко Боровиковський (1811-1889) – перекладач, поет (збірка поезій “Байки і прибаутки”); автор романтичних балад, написаних на сюжети українських народних переказів.
q Амвросій Метлинський (1814-1870) – автор етнографічних збірок (“Южный русский сборник”), романтичних віршів (“Думки і пісні та ще дещо Амвросія Могили”), співець героїчного минулого українського народу (поезії “Гетьман”, “Козача смерть”, “Степ”).
q Микола Костомаров (1817-1885) – поет, прозаїк, драматург, учений-історик. Головна праця Костомарова – “Книга буття українського народу”, у якій підноситься національна свідомість, гідність українського народу, християнська мораль як основа суспільства.
q Віктор Забіла (1808-1869) – автор романтичних поезій про нещасливе кохання (стали піснями “Не щебечи, соловейку”, “Гуде вітер вельми в полі”, “Туга серця”).
q Михайло Петренко – автор пісні “Дивлюсь я на небо”.
q Олександр Афанасьєв-Чужбинський – автор романсу “Скажи мені правду”.
q Марта Писаревська.
q Ганна Барвінок.
Основоположником критичного реалізму в українській літературі є Тарас Шевченко.
| Реалізм(від лат. “річ, діло, матеріальний”) – художній метод у мистецтві й літературі, що характеризується увагою до повсякденного суспільно-побутового життя, типізацією, епічністю; провідний критерій художності – вірність дійсності, прагнення до безпосередньої достовірності, “відтворення” життя у формах самого життя. Критичний реалізм – художній метод, для якого характерне сміливе викриття вад суспільного устрою, заперечення законів існуючої системи. |
Українська поезія предствлена творчістю Т.Шевченка, Л.Глібова, С.Руданського, П.Куліша, Ю.Федьковича.
Українська проза – творчістю Марка Вовчка, П.Куліша, О.Стороженка, А.Свидницького.
Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 135; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |