Інші засоби для лікування кислотозалежних захворювань

• Сукральфат (Sucralfate) **

Фармакотерапевтична група:A02BX02 – засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Основна фармакотерапевтична дія:антацидна, адсорбуюча, обволікаюча, гастропротективна, противиразкова дія; у кислому середовищі шлунка (при рН нижче 4) розпадається на алюміній і сульфат сахарози; перший денатурує білки слизу, а останній з’єднується з ними, фіксується на некротичних масах виразкового ураження, утворює захисну плівку, що є бар’єром для дії пепсину, соляної кислоти та жовчі; приблизно на 30% знижує активність пепсину; адсорбує жовчні кислоти, продукти життєдіяльності мікрофлори ШКТ, зменшує місцевий запальний процес; активує ендогенні фізіологічні фактори захисту, сприяючи секреції простагландинів, слизу і бікарбонатів у слизовій оболонці шлунка і ДПК; не взаємодіє з здоровою слизовою оболонкою; прискорює лікування виразки ДПК і виразки шлунка, лікує невеликі і помірні запалення стравоходу; запобігає рецидивам виразки ДПК і утворенню стресових виразок, а також поглинанню фосфатів з ШКТ.

Показання для застосування ЛЗ:лікування хр. гастриту ^БНФ, функціональної диспепсії, як допоміжний засіб для лікування виразки шлунка і ДПК ^БНФ, ГЕРХ, ушкодження слизової оболонки ШКТ, обумовленого стресом ^БНФ або застосуванням НПЗЗ, пептичної виразки анастомозу; для зниження гіперфосфатемії у пацієнтів з уремією, які перебувають на діалізі.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:пептичні виразки шлунка чи ДПК – 2 г 2 р/добу курс лікування – 4 – 6 тижнів, за необхідності – до 12 тижнів ^БНФ; профілактика рецидиву виразки ДПК – 1 г 2р/добу; профілактика стресових виразок - по 1 г 6р/добу; МДД – 8 г сукральфату ^БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:вертиго, запаморочення, сонливість; запор; діарея, нудота, блювання, метеоризм, сухість у роті; висип, кропив’янка, свербіж; біль у нижній частині спини.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до сукральфату або інших компонентів препарату, ниркова недостатність; вагітність, дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ:гранули по 2 г (1 г) у пакетиках; табл. по 500 мг, по 1 г

Торгова назва:

• Пірензепін (Pirenzepine)

Фармакотерапевтична група:А02ВХ03 – засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Основна фармакотерапевтична дія:селективно блокує м1-холінорецептори обкладових і головних клітин слизової оболонки шлунка та гальмує стимулювальний вплив блукаючого нерва на шлункову секрецію, вибірково пригнічує базальну та стимулювальну секрецію хлористоводневої кислоти та пепсиногену, суттєво не впливає на м-холінорецептори слинних залоз, гладких м’язів, серця, ока та інших органів; підвищує стійкість клітин слизової оболонки шлунка до подразнення.

Показання для застосування ЛЗ:профілактика та лікування виразок, спричинених стресом, ерозіі або виразки верхніх відділів ШКТ, що кровоточать; г. та хр. форми виразки шлунка та ДПК.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:перорально – від 50 до 150 мг на добу окремими дозами; рекомендується по 50 мг 2 р/добу; за необхідності протягом перших 2 або 3 днів лікування допускається застосування додаткової дози; табл. необхідно застосовувати приблизно за ½ год до їжі з невеликою кількістю води; тривалість перорального застосування має становити від 4 до 6 тижнів; парентерально – кожні 12 год необхідно вводити в/м або в/в по 1амп(2 мл); для профілактики і лікування стресових виразок – по 1амп (2 мл) 3 р/добу (кожні 8 год); для пацієнтів із с-мом Золлінгера-Еллісона і в особливо важких випадках рекомендується введення 4 мл 3 р/добу; при с-мі Золлінгера-Еллісона парентеральне введення передує хірургічному втручанню; парентеральна терапія пірензепіном повинна продовжуватися до зникнення симптомів, звичайно протягом 2-3 днів, після цього пірензепін слід приймати перорально.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:сухість у роті, порушення акомодації, тахікардія, підвищення апетиту, діарея, закреп, затримка сечі, головний біль; окремі реакції гіперчутливості та випадки анафілаксії.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до пірензепіну; вагітність (1 триместр), період годування груддю; паралітична непрохідність кишечнику; дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій, 10 мг/2 мл по 2 мл в амп., по 5 мг/мл по 2 мл в амп.; табл. по 25 мг Торгова назва:

• Вісмуту субцитрат (Bismuth subcitrate) **

Фармакотерапевтична група:А02ВХ05 – засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.

Основна фармакотерапевтична дія:у кислому середовищі шлунка препарат утворює на поверхні виразок і ерозій захисну плівку, що сприяє їх рубцюванню і захищає від впливу шлункового соку; збільшує синтез простагландину Е2, стимулює утворення слизу і бікарбонатів, приводить до накопичення епідермального фактора росту в зоні дефекту, знижує активність пепсину і пепсиногену; має бактерицидну активність відносно H. Pylori.

Показання для застосування ЛЗ:виразкова хвороба шлунка і ДПК ^БНФ, гастрит, у тому числі спричинені Helicobacter pylori (у складі схем протихелікобактерної терапії) ^БНФ, функціональна диспепсія, хр. гастрит, гастродуоденіт в стадії загострення, ерозивно-виразкові ураження слизової оболонки шлунка та ДПК, спричинені прийомом НПЗЗ; с-м подразненого кишечнику, перебіг якого пов’язаний із симптомами діареї.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дорослим і дітям від 14 років - по 1 капс. або 1 табл. 4 р/добу ^БНФ за 30 хв до сніданку, обіду та вечері та 4-й раз – перед сном або по 2 табл. 2 р/добу за 30 хв до їди; курс лікування 4 – 6 тижнів, при необхідності можна продовжити до 8 тижнів; після цього необхідно зробити перерву на 8 тижнів, під час якої не застосовувати препарати, що містять вісмут; якщо у хворого (дорослого) виявляють бактерії H. Pylori, поєднують застосування капс. з одночасним прийомом інгібіторів “протонової помпи” в стандартній дозі 2 р/добу в комбінації з метронідазолом 0,5 г 3 р/добу та тетрацикліном 0,5 г 4 р/добу; кларитроміцин 500 мг 2 р./добу + амоксициліну 1 г 2 р./добу протягом 7-14 днів; поліпшення регенерації виразкового дефекту: по 1 таблетці 4 р./добу за 30 хв до сніданку, обіду і вечері, 4-й раз - перед сном, загальна тривалість терапії - до 6 тижнів (максимум 8 тижнів).

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:випорожнення чорного кольору, нудота, блювання, запор, діарея; висипання, сверблячка; анафілактична реакція.

Протипоказання до застосування ЛЗ:важка ниркова недостатність, вагітність, період годування груддю, діти до 143 років.

Форми випуску ЛЗ: капс. по 120 мг; табл. по 120 мг.

Торгова назва:

• Подорожник великий (Plantago major) ** (див. п. 3.18. розділу "ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ")
• Даларгін (Dalargin)

Фармакотерапевтична група:CА02Х – різні препарати, що стимулюють метаболічні процеси.

Основна фармакотерапевтична дія:відноситься до засобів, які регулюють метаболічні процеси; пептидна сполука, до структури якої входять залишки 6 амінокислот; прискорює загоювання виразок шлунка та ДПК, знижує кислотність шлункового соку; має також гіпотензивний вплив.

Показання для застосування ЛЗ:загострення виразкової хвороби шлунка та ДПК в разі довготривалого рубцювання виразки; панкреатит, панкреанекроз.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять в/м та в/в; разова доза дорівнює 1 мг; в/м вводять 1 мл р-ну, в/в – 5 – 10 мл; в/м роблять 2 р/добу, в/в – 1 р/добу; за необхідності разову дозу збільшують до 2 мг, добову (при в/м введенні) – до 5 мг; курс лікування триває 3-4 тижні; загальна доза на курс лікування становить 30 – 50 мг; при г. панкреатиті препарат вводять в/в в перший день – 2 мл, потім по – 5 мл 1-2 р/добу; курс лікування – від 4 до 6 днів; при панкреанекрозі вводять в/в по 5 мл 3-4 р/добу; курс лікування – від 2 до 6 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:зниження АТ.

Протипоказання до застосування ЛЗ:виражена гіпотензія (при схильності до гіпотонії), вагітність.

Форми випуску ЛЗ:порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 1 мг в ампулах; р-н для ін'єкцій, 1 мг/мл по 1 мл в ампулах

Торгова назва: