Антагоністи Н2-рецепторів

• Ранітидин (Ranitidine) *

Фармакотерапевтична група:А02ВА02 - засоби для лікування пептичної виразки та ГЕРХ.

Основна фармакотерапевтична дія:блокатор Н2 гістамінових рецепторів парієтальних клітин слизової оболонки шлунка;має антацидну дію; дозозалежно пригнічує базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти у шлунку, зменшує об'єм шлункового соку та концентрацію протонів водню; знижує продукцію та активність пепсину; гальмує дегрануляцію тучних клітин, зменшує вміст гістаміну в періульцерозній зоні, стимулює заживлення виразки при збільшенні кількості ДНК- синтезуючих клітин епітелію.

Показання для застосування ЛЗ:лікування будь-яких захворювань, при яких необхідно зменшити секрецію кислоти шлункового соку: пептична виразка шлунка і ДПК ^{ВООЗ, БНФ}(лікування і профілактика рецидивів); післяопераційна виразка; рефлюкс-езофагіт ^ВООЗ; кровотечі з пептичних кровоточивих виразок; гастроезофагеальний рефлекс ^{ВООЗ, БНФ}; профілактика стресових виразок ^{ВООЗ, БНФ} і кровотечі, пов’язаної зі стресовою виразкою; с-м Золлінгера-Еллісона ^ВООЗ та інші стани з підвищеною секрецією кислоти шлункового соку; інші порушення, пов’язані з кислотою шлункового соку (функціональна диспепсія); ерадикації H. pylori у комбінації з іншими АБЗ; перед проведенням наркозу у пацієнтів з ризиком аспірації шлунковим соком ^БНФ (с-м Мендельсона).

Спосіб застосування та дози ЛЗ:виразка ДПК у разі відсутності Н. pylori - добова доза становить 2 табл. (300 мг) 1 раз увечері або 2 р/добу, вранці та увечері ^{ВООЗ, БНФ}, протягом 4 тижнів; рефлюкс-езофагіт - 2 табл. щодня, 1 раз увечері або розділити на 2 дози, вранці та увечері, протягом 4 – 8 тижнів ^ВООЗ, залежно від результатів ендоскопічного обстеження; с-м Золлінгера–Еллісона – по 1 табл. (150 мг) три рази на добу ^ВООЗ, у важких випадках доза може бути збільшена до 8 табл. (1 200 мг) щодня; хр. епізодична диспепсія – по 1 табл.(150мг) двічі на добу протягом 6 тижнів ^ВООЗ; профілактика виразкової хвороби - 1 табл. (150 мг) щодня увечері протягом тривалого періоду часу; профілактика кровотеч у тяжкохворих пацієнтів або рецидивуючих кровотеч – по 1 табл.(150 мг) двічі на добу; профілактика с-му кислотної аспірації (с-м Мендельсона) - 1 табл (150 мг). за 2 год перед наркозом, бажано прийняти 1 табл. ввечері напередодні ^БНФ; дітям старше 12 років: при пептичній виразці – від 4 до 8 мг/кг маси тіла на добу; при гастроезофагеальному рефлюксі – від 5 до 10 мг/кг маси тіла на добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:сухість у роті, нудота, запор, діарея, г. панкреатит; перехідні і зворотні зміни показників функції печінки; оборотний гепатит з або без жовтяниці; шкірний висип; мультиформна еритема, алопеція; лейкопенія, оборотна тромбоцитопенія, агранулоцитоз або панцитопенія, іноді з гіпоплазією або аплазією кісткового мозку; підвищена втомлюваність, оборотна сплутаність свідомості, сонливість, депресія, галюцинації, шум у вухах, дратівливість; головний біль, запаморочення і зворотні мимовільні рухові розлади; брадикардія, AV-блокада, аритмія та асистолія, васкуліт; порушення акомодації; артралгія, міальгія; г. інтерстиціальний нефрит; зворотна імпотенція, набрякання або відчуття дискомфорту у грудних залозах у чоловіків

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; вагітність та годування груддю; діти до 12 років.

Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій, 25 мг/мл по 2 мл в амп.; табл., вкриті оболонкою, по 75 мг, 150 мг; 300 мг

Торгова назва:

• Фамотидин (Famotidine)

Фармакотерапевтична група:А02ВА03 - засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, антагоністи H2-рецепторів

Основна фармакотерапевтична дія:є конкурентним інгібітором H2-гістамінових рецепторів; основною дією є інгібування шлункової секреції; знижує концентрацію кислоти, та об'єм шлункової секреції, в той час як вироблення пепсину залишається пропорційним обсягу виділеного шлункового соку. Інгібує базальну і нічну секрецію шлунка, та секрецію, що стимулюється введенням пентагастрину, бетазолу, кофеїну, інсуліну та фізіологічним вагальним рефлексом; тривалість інгібування секреції при застосуванні доз 20 мг та 40 мг становить від 10 до 12 год. Одноразовий пероральний прийом доз у вечірній час забезпечує інгібування базальної та нічної секреції кислоти; практично не впливає на рівень гастрину натщесерце або після прийому їжі; не чинить впливу на спорожнювання шлунка, екзокринну функцію підшлункової залози, кровотік у печінці та портальній системі, ферментну систему цитохрому Р450 печінки

Показання для застосування ЛЗ:лікування виразки шлунка і ДПК ^БНФ, ГЕРХ та інших захворювань, що супроводжуються гіперсекрецією шлункового соку (наприклад, синдром Золлінгера-Еллісона); запобігання аспірації кислого шлункового вмісту (синдрому Мендельсона) при проведенні загальної анестезії; профілактика рецидивів виразок шлунка та ДПК; профілактика розвитку симптомів та ерозій або виразкоутворення, асоційованих з ГЕРХ

Спосіб застосування та дози ЛЗ:Р-н для ін'єкцій вводити тільки в/в, тільки в стаціонарі й у хворих, яким перорально не можна вводити ніякі ліки; як тільки з'явиться можливість, треба перейти на прийом таблеток; звичайна доза для дорослих - по 20 мг 2 р/добу (кожні 12 год.); при синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 20 мг в/в, кожні 6 год., надалі доза залежить від секреції соляної кислоти та клінічного стану хворого. При загальній анестезії для попередження аспірації шлункового соку перед проведенням анестезії дорослим вводять в/в 20 мг препарату ранком у день операції або не менше ніж за 2 год. до початку операції; початкова в/в доза для дорослих не повинна перевищувати 20 мг. Табл.: для лікування г. виразки ДПК рекомендована доза становить 40 мг 1 р/добу, перед сном або 20 мг 2 р/добу (вранці і ввечері); тривалість лікування становить 4-8 тижнів. Виразка шлунка: рекомендована доза - 40 мг 1 р/добу, перед сном; тривалість лікування - 4-8 тижнів ^БНФ. З метою профілактики рецидивів виразок застосовують 20 мг 1 р/добу на ніч. Гастроезофагеальная рефлюксная хвороба: по 20 мг 2 р/добу (1 табл.вранці та 1 ввечері) протягом 6-12 тижнів. У випадках, коли гастроезофагеальная хвороба супроводжується запаленням стравоходу, рекомендована доза становить 20-40 мг протягом 12 тижнів ^БНФ. Синдром Золлінгера-Еллісона: початкова доза зазвичай становить 20 мг кожні 6 год. у пацієнтів, які раніше не застосовували антисекреторну терапію, потім дозу необхідно відкоригувати залежно від стану хворого.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, запаморочення, діарея або запори; пропасниця, втрата апетиту (анорексія), стомлюваність; аритмії, AV-блокада; холестатична жовтяниця, підвищення активності печінкових ферментів у сироватці крові, нудота, блювання, неприємні відчуття в животі, сухість у роті, втрата апетиту (анорексія); агранулоцитоз, панцитопенія, лейкопенія, тромбоцитопенія; кропивниця, ангіоневротичний набряк, анафілаксія; болі у м’язах, болі в суглобах; минущі психічні порушення (галюцинації, затьмарення свідомості, занепокоєння, депресії, відчуття страху); бронхоспазм; токсичний епідермальний некроліз, алопеція, вугрі, свербіж шкіри, сухість шкіри; гінекомастія, що після припинення курсу терапії спонтанно проходила

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; вагітність, годування груддю; дитячий вік (ч/з відсутність необхідного клінічного досвіду)

Форми випуску ЛЗ:ліофілізат для р-ну для ін'єкцій по 20 мг у фл.; табл., вкриті оболонкою, по 10 мг, по 20 мг, по 40 мг; табл., вкриті плівковою оболонкою, по 20 мг, по 40 мг

Торгова назва:

3.1.3. Інгібітори «протонного насоса»

• Омепразол (Omeprazole)

Фармакотерапевтична група:A02BC01 - засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насосу”.

Основна фармакотерапевтична дія:належить до противиразкових антисекреторних препаратів, які зменшують спонтанну та активовану шлункову секрецію внаслідок інгібування ферменту Н+/ К+ - АТФази (протонного насосу), необхідного для транспорту Н+-іонів із парієтальних клітин слизової оболонки шлунка в його просвіт; пригнічує кінцеву фазу базального та стимульованого виділення соляної кислоти незалежно від природи подразника.

Показання для застосування ЛЗ:пептична виразка шлунка, пептична виразка ДПК ^БНФ, ГЕРХ ^БНФ, хр. гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення, функціональна диспепсія, для ерадикації H. pylori (у комбінації з АБЗ) ^БНФ, с-м Золлінгера-Еллісона ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:пептична виразка шлунка - рекомендована доза становить 20 мг 2 р/добу протягом 2–6 тижнів; пептична виразка ДПК - препарат призначають по 20 мг 2 р/добу протягом 2–4 тижнів; при ГЕРХ - рекомендована доза по 20 мг 2 р/добу; зменшення вираження симптомів захворювання настає швидко і у більшості пацієнтів повне одужання настає протягом перших 4 тижнів терапії, а у меншої кількості пацієнтів – через 8 тижнів; підтримуюча терапія при ГЕРХ – 1 капс. 1 р/добу протягом до 12 місяців; хр. гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка у стадії загострення - 20-40 мг на добу протягом 2–3 тижнів; невиразкова диспепсія - 20-40 мг на добу протягом 2–3 тижнів; при виразковій хворобі ДПК, асоційованої з H. Pylori - для ерадикації H. pylori препарат призначають у дозі 20 мг 2 р/добу ^БНФ (вранці та ввечері) протягом 7 днів у поєднанні з АБЗ; с-м Золлінгера-Еллісона - доза препарату підбирається індивідуально, залежно від вихідного рівня шлункової секреції, звичайно починаючи з 60-80 мг на добу, доза 80 мг і більше розділяється на 2 прийоми ^БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:діарея або закреп, біль у животі, сухість у роті, порушення смакових відчуттів, стоматит, транзиторне підвищення активності печінкових ферментів у плазмі, головний біль, запаморочення, сонливість, безсоння, парестезії, у схильних хворих - депресія і галюцинації; м’язова слабкість, міалгія, артралгія; шкірна висипка, кропив’янка, мультиформна еритема; порушення зору, периферичні набряки, посилення потовиділення.

Протипоказання до застосування ЛЗ:дитячий вік; вагітність, період годування груддю; гіперчутливість до препарату; тяжкі порушення функції печінки.

Форми випуску ЛЗ:гастрокапс. по 10 мг , по 20 мг , по 40 мг; капс. кишковор-нні по 20 мг ; капс. по 10 мг, по 20 мг, по 40 мг; ліофілізат для приготування р-ну для інфузій по 40 мг у фл.; порошок для приготування р-ну для інфузій по 40 мг у фл.;табл., вкриті оболонкою, по 20 мг

Торгова назва:

• Пантопразол (Pantoprazole)

Фармакотерапевтична група:А02ВС02 - Засоби для лікування пептичної виразки і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насосу”.

Основна фармакотерапевтична дія:антисекреторний, противиразковий засіб; блокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти шляхом необоротнього інгібування Н+-К+-АТФази (“протонного насосу”) у парієтальних клітинах шлунка; відновлення активності Н+-К+-АТФази відбувається за рахунок синтезу ферменту de novo; зменшує базальну та стимульовану шлункову секрецію; пригнічує ріст Н. pуlori, сприяє утворенню у слизовій оболонці специфічних IgA до цих бактерій, підвищує антихелікобактерну активність антимікробних засобів; терапевтичний ефект після одноразового прийому розвивається швидко і зберігається протягом 24 год.

Показання для застосування ЛЗ:виразкова хвороба шлунка і ДПК, с-м Золлінгера-Еллісона та інші патологічні гіперсекреторні стани ^БНФ, рефлюкс-езофагіт середнього та тяжкого ступеня, рефлюксна хвороба ^БНФ та її симптоми (печія, закид кислоти, біль при ковтанні); лікування та профілактика рецидивів рефлюкс-езофагіту; профілактика утворення виразки шлунка та ДПК, спричиненої прийомом НПЗЗ ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:дорослим і дітям старше 14 років призначають по 40 мг на добу ^БНФ до або під час їжі, не розжовуючи і запиваючи рідиною; при ерозивних і виразкових формах ГЕРХ можливо збільшення дози до 80 мг – МДД; тривалість терапії встановлюється індивідуально залежно від показань: при виразці ДПК – 2 - 4 тижні, при виразці шлунка, ГЕРХ – 4 - 8 тижнів ^БНФ; у складі комбінованої ерадикаційної антихелікобактерної терапії – по 40 мг 2 р/добу ^БНФ; тривалість курсу ерадикаційної терапії – 7 - 14 днів; у пацієнтів похилого віку і у хворих з порушеною функцією нирок добова доза не повинна перевищувати 40 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:діарея, нудота, відрижка, блювання, біль у животі, метеоризм, сухість у роті, підвищений апетит; головний біль, запаморочення, слабкість, сонливість, безсоння, початкові прояви депресивних станів, нервозність, тремор, парестезії, фотофобія, порушення зору, шум у вухах, галюцинації, дезорієнтація і збентеження; алопеція, акне, с-м Лайєлла, с-м Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, міальгія, артралгія; інтерстиціальний нефрит; лейкопенія, тромбоцитопенія; підвищення рівня печінкових ферментів, тригліцеридів, підвищення температури тіла, гепатоцелюлярні порушення, що призводили до жовтяниці або печінкової недостатності; висипання, свербіж, ангіоневротичний набряк; гіперглікемія.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до пантопразолу або до будь-якого компонента препарату; діти віком до 12 років.

Форми випуску ЛЗ:порошок для приготування р-ну для ін'єкцій по 40 мг у фл.; табл. гастрорезистентні по 20 мг, по 40 мг; табл., вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 20 мг, по 40 мг;

Торгова назва:

• Лансопразол (Lansoprazole)

Фармакотерапевтична група:А02ВС03 - засоби, що впливають на травну систему і метаболізм. Засоби для лікування пептичної виразки і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насосу”.

Основна фармакотерапевтична дія:противиразкова, антисекреторна, гастропротекторна дії; блокує кінцеву стадію утворення соляної кислоти, пригнічує базальну та стимульовану секрецію та об’єм секрету, незалежно від природи стимулятора секреції.

Показання для застосування ЛЗ:пептична виразка шлунка та ДПК; ГЕРХ; с-м Золлінгера-Еллісона; ерадикація H. pylori (у складі комбінованої терапії) ^БНФ; хр. гатрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення; функціональна диспепсія.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:препарат бажано приймати зранку, перед їжею; при пептичній виразці ДПК дорослим призначають по 30 мг 2 р/добу протягом 2 – 4 тижнів ^БНФ; при пептичній виразці шлунка дорослим призначають по 30 мг 2 р/добу ^БНФ протягом 2 – 6 тижнів; при ГЕРХ дорослим призначають по 30 мг 2 р/добу протягом 4–8 тижнів ^БНФ; для підтримуючої терапії при ГЕРХ призначають по 30 мг 1 р/добу протягом тривалого часу (до 12 місяців); для ерадикації H. pylori – дорослим по 30 мг 2 р/добу (в комбінації з АБЗ) ^БНФ; при с-мі Золлінгера-Еллісона доза визначається індивідуальн, початкова доза препарату для дорослих становить по 90 мг/добу, при необхідності дозу підвищують; при хр. гастриті з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка в стадії загострення дорослим призначають по 30–60 мг/добу протягом 2–3 тижнів; при невиразковій диспепсії дорослим призначають по 30–60 мг/добу протягом 2–3 тижнів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:діарея, зниження або підвищення апетиту, нудота або блювання, біль у животі, сухість у роті, запор; підвищення рівня білірубіну, активності печінкових трансаміназ; головний біль, запаморочення, сонливість, депресія, відчуття тривоги; кашель, фарингіт, риніт; тромбоцитопенія, анемія; шкірні висипання, кропив’янка, поліморфна еритема, набряк Квінке; грипоподібний с-м, міалгія, артралгія.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату; злоякісні новоутворення ШКТ; І триместр вагітності; період лактації.

Форми випуску ЛЗ:капс. кишковорозчинні по 30 мг; капс. по 15 мг, по 30 мг; капс. тверді кишковорозчинні по 15 мг, по 30 мг

Торгова назва:

• Рабепразол (Rabeprazole)

Фармакотерапевтична група:А02ВС04 - Засоби для лікування пептичної виразки.

Основна фармакотерапевтична дія:противиразкова, антисекреторна, гастропротекторна дія; пригнічує секрецію шлункової кислоти шляхом специфічного пригнічення ферменту H+/K+-АТФази на секреторній поверхні парієтальних клітин шлунка.

Показання для застосування ЛЗ:виразкова хвороба шлунка та ДПК ^БНФ; ГЕРХ ^БНФ; неерозивна рефлюксна хвороба (симптоматичне лікування ГЕРХ) ^БНФ;функціональна диспепсія; для ерадикації Н. руlоrі (у комбінації з відповідними АБЗ) ^БНФ; с-м Золлінгера-Еллісона ^БНФ; хр. гастрит з підвищеною кислотоутворюючою фукцією шлунка в стадії загострення, лікування та запобігання повторенню рецидивів пептичних виразок

Спосіб застосування та дози ЛЗ:при активній пептичній виразці шлунка та ДПК, ГЕРХ призначають приймати по 20 мг 1 р/добу ^БНФ; тривалість курсу лікування при пептичній виразці ДПК становить 2 - 4 тижні, при виразці шлунка – 2 - 8 тижнів, а при ГЕРХ – 4 - 8 тижнів ^БНФ; підтримуюча терапія при ГЕРХ становить 10 або 20 мг 1 р/добу ^БНФ до 12 місяців; при невиразковій по 40 мг 1 р/добу або по 20 мг 2 р/добу протягом 2 - 3 тижнів; для ерадикації Н. руlоrі препарат застосовують у складі комплексної терапії з відповідними а/б; при с-мі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 60 мг на добу ^БНФ, за необхідності дозу підвищують до 100 мг на добу при разовому прийомі(добову дозу 80 мг і більше слід розділяти на два прийоми)або по 60 мг 2 рази на добу, курс лікування та добір дози визначають індивідуально; гастро-дуоденальна виразка та хр. гастрит, викликані наявністю H. Pylor-20 мг 2 рази на добу ^БНФ + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу та амоксицилін 1 г 2 рази на добу або 20 мг 2 рази на добу + кларитроміцин 500 мг 2 рази на добу та метронідазол 500 мг 2 рази на добу 7 днів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:головний біль, діарея та нудота, риніт, біль у череві, астенія, метеоризм, фарингіт, блювання, біль у спині, запаморочення, грипоподібний с-м, інфекція, кашель, запор та безсоння; шкірний висип, міалгія, біль у грудях, сухість у роті, диспепсія, нервозність, сонливість, бронхіт, синусит, озноб, відрижка, судоми ікроножних м’язів, інфекція сечовидільних шляхів, артралгія та пропасниця. В поодиноких випадках - анорексія, гастрит, збільшення маси тіла, депресія, свербіж, порушення зору або смаку, стоматит, підвищена пітливість та лейкоцитоз.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до препарату, заміщених бензимідазолів; вагітність і лактація; дитячий вік.

Форми випуску ЛЗ:капс. кишковорозчинні по 10 мг, по 20 мг; порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 20 мг у фл.; табл. кишковорозчинні по 10 мг, по 20 мг; табл., вкриті кишковорозчинною оболонкою, по 10 мг, по 20 мг; табл., вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 10 мг, по 20 мг; табл., вкриті плівковою оболонкою, кишковорозчинні по 10 мг , по 20 мг

Торгова назва:

• Езомепразол (Esomeprazole)

Фармакотерапевтична група:А02ВС05 – засоби для лікування пептичної виразки та гастроезофагеальної рефлюксної хвороби. Інгібітори “протонного насосу”.

Основна фармакотерапевтична дія:противиразкова, анти секреторна; S-ізомер омепразолу, який знижує секрецію шлункового соку завдяки тому, що він є специфічним інгібітором протонного насосу в парієтальній клітині.

Показання для застосування ЛЗ:пептична виразка шлунка та ДПК, рефлюкс-езофагіт ^БНФ; тривала профілактика рецидивів у пацієнтів із вилікуваним езофагітом; разом з АБЗ для ерадикації H. Pylori; лікування виразок, спричинених терапією НПЗЗ; профілактика виразок шлунка та ДПК у пацієнтів групи ризику у зв’язку з прийомом НПЗЗ; симптоматичне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби ^БНФ.

Спосіб застосування та дози ЛЗ:лікування ерозивного рефлюкс-езофагіту - 40 мг 1 р/добу протягом 4 тижнів; тривала профілактика рецидивів у пацієнтів із вилікуваним езофагітом - 20 мг 1 р/добу ^БНФ; симптоматичне лікування рефлюкс-езофагіту - 20 мг 1 р/добу пацієнтам без езофагіту ^БНФ; ерадикація H. pylorі, пов’язаної з виразкою ДПК - 20 мг езомепразолу ^БНФ з 1 г амоксициліну та 500 мг кларитроміцину 2 р/добу протягом 7 днів; лікування виразок шлунка, асоційованих із лікуванням НПЗЗ - рекомендована доза становить 20 мг 1 р/добу, тривалість лікування - 4 – 8 тижнів ^БНФ; профілактика виразок шлунка та ДПК, асоційованих з лікуванням НПЗЗ у пацієнтів групи ризику - рекомендована доза становить 20 мг 1 р/добу ^БНФ; лікування с-му Золлінгера-Еллісона: 40 мг 2 р/добу, якщо доза перевищує 80 мг /добу, її потрібно розділити на 2 прийоми ^БНФ.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:лейкопенія, тромбоцитопенія; дуже рідко: агрунолоцитоз, панцитопенія; лихоманка, ангіоневротичний набряк та анфілактичний шок; порушення метаболізму: периферичні набряки; гіпонатріємія; безсоння, збудження, депресія, сплутанність свідомості, агресія, галюцинації; головний біль, слабкість, парестезія, сонливість, порушення смаку; нечіткість зору; запоморочення; бронхоспазм; біль у животі, запори, діарея, вздуття живота, нудота, блювання, сухість у роті, стоматит, кандидоз ШКТ; підвищення рівнів печінкових ферментів; гепатит з або без жовтяниці, пеічнкова недостатність, енцефалопатія у пацієнтів із захворюваннями печінки; дерматит, свербіж, висип, алопеція, фоточутливість, багатоформна еритема, с-м Стивенс-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз; артралгія, міалгія, м’язова слабкість; інтерстиціальний нефріт; гінекомастія; слабкість, підсилення потовиділення.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до езомепразолу, до заміщених бензиметазолам; дитячий вік до 12 років.

Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті оболонкою, кишковорозчинні по 20 мг, по 40 мг; порошок для приготування р-ну для ін'єкцій та інфузій по 40 мг у флак.

Торгова назва: