КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Препарати красавки (белладонни) та її похідних· Атропін (Atropine) * Фармакотерапевтична група:А03ВА01 – спазмолітичні та антихолінергічні засоби. Алкалоїди красавки (беладони), третинні аміни. Основна фармакотерапевтична дія:алкалоїд, що міститься в рослинах родини пасльонових, блокатор М-холінорецепторів, однаковою мірою зв’язується з М1-, М2-, і М3-підтипами мускаринових рецепторів; впливає як на центральні, так і на периферичні М-холінорецептори; діє також (хоча значно слабше) на Н-холінорецептори; перешкоджає стимулюючій дії ацетилхоліну; зменшує секрецію слинних, шлункових, бронхіальних, слізних і потових залоз; знижує тонус м’язів внутрішніх органів (бронхів, ШКТ, підшлункової залози, жовчних проток і жовчного міхура, сечівника, сечового міхура); спричиняє тахікардію, поліпшує AV-провідність; знижує моторику ШКТ, практично не впливає на секрецію жовчі й підшлункової залози; розширює зіниці, утрудняє відтік внутрішноочної рідини, підвищує внутрішньо очний тиск, спричиняє параліч акомодації; у середніх терапевтичних дозах впливає на ЦНС й спричиняє відстрочений, але тривалий седативний ефект, збуджує дихання, у більших дозах – параліч дихання; збуджує кору головного мозку (у високих дозах), у токсичних дозах спричиняє збудження, ажитацію, галюцинації, коматозний стан; зменшує тонус блукаючого нерва, що призводить до збільшення ЧСС (при незначній зміні АТ) і деякого підвищення провідності в пучку Гіса; дія виражена сильніше при початково підвищеному тонусі блукаючого нерва. Показання для застосування ЛЗ:печінкова й ниркова коліки; як спазмолітичний засіб при проведенні радіологічних досліджень кишечнику. Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводять п/ш, в/м, в/в по 0,25-0,5-1 мг (0,25-0,5-1 мл) 1-2 р/добу. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:сухість у роті, сухість шкіри, скарлатиноподібні висипання, дисфагія, спрага, тахікардія, порушення зору, параліч акомодації, психомоторне збудження, судоми, затримка сечі, підвищення t°. Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до компонентів препарату; миготлива аритмія, тахікардія, хр. СН, ІХС, мітральний стеноз, АГ, г. кровотеча, гіпертиреоз; підвищена t°; рефлюкс-эзофагіт, грижа стравохідного отвору діафрагми; захворювання ШКТ, що супроводжуються непрохідністю (ахалазія й стеноз воротаря); атонія кишечнику у хворих літнього віку або ослаблених хворих; паралітична непрохідність кишечнику; захворювання з підвищеним внутріншньоочним тиском; печінкова і ниркова недостатність; хр. захворювання легенів, особливо в дітей молодшого віку й ослаблених хворих; міастенія; вегетативна (автономна) невропатія; гіпертрофія передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, затримка сечі або схильність до неї або захворювання, що супроводжуються обструкцією сечовивідних шляхів; ушкодження мозку в дітей; хвороба Дауна; центральний параліч у дітей; тахікардія. Форми випуску ЛЗ:р-н для ін'єкцій 0,1% по 1 мл в амп. Торгова назва:
· Гіосцин бутилбромід (Butylscopolamine) Фармакотерапевтична група:А03ВВ01 – засоби для лікування функціональних розладів травного тракту. Напівсинтетичні алкалоїди красавки (беладони), четвертинні амонійні сполуки. Основна фармакотерапевтична дія:чинить спазмолітичну дію на гладкі м’язи ШКТ, жовчних шляхів і сечостатевого тракту; як похідна речовина четвертинної амонієвої сполуки, не потрапляє у ЦНС, тому антихолінергічні побічні ефекти з боку ЦНС не виникають; периферичні антихолінергічні ефекти обумовлюються гангліоблокуючою дією у судинній стінці, а також антимускариновою активністю. Показання для застосування ЛЗ:спазми ШКТ БНФ, дискінезія жовчних шляхів, спазми сечостатевого тракту БНФ; для лікарської форми р-н для ін’єкцій - купірування нудоти та блювання (у тому числі в післяопераційному періоді); премедикація перед хірургічними втручаннями; при рентгенологічних, радіологічних та ендоскопічних методах дослідження БНФ; отруєння фосфорорганічними сполуками (як антидотна терапія). Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослі та діти від 6 років: по 1-2 табл., вкритих цукровою оболонкою, 3-5 р/добу; тривалість курсу лікування залежить від характеру захворювання та ефективності терапії, що проводиться.р-н для ін’єкцій – застосовують п/ш, в/м, в/в струминно (повільно) або в/в краплинно; дозу визначають індивідуально; дорослим вводять по 2 – 4 мл (20 – 40 мг) 2–3 р/добу; МДД для дорослих не повинна перевищувати 100 мг БНФ; дітям віком від 6 років призначають із розрахунку 0,3 – 0,6 мг/кг/добу; МДД для дітей – 1,5 мг/кг маси тіла, але не більше 100 мг; тривалість застосування визначається клінічною ситуацією; в/в струминно вводять у вигляді повільної ін’єкції протягом 1 – 3 хв, попередньо р-нивши разову дозу в 10 – 20 мл 0,9 % р-ні натрію хлориду або 5 % р-ні глюкози; в/в краплинно вводять зі швидкістю 60 – 80 крап/хв., застосовуючи 100 – 400 мл зазначених інфузійних р-нів. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:антихолінергічні побічні ефекти (сухість у роті, дисгідроз, тахікардіюя, затримка сечі); реакції гіперчутливості, особливо шкірні реакції, в окремих випадках – анафілаксія, що супроводжується задишкою і шоком; р-н для ін’єкцій – парез акомодації, порушення зору, підвищена чутливість очей до світла, загострення глаукоми, сухість слизової оболонки носа, сухість шкірних покривів, зменшення потовиділення, тахіаритмія, утруднене сечовипускання, АР. Протипоказання до застосування ЛЗ:міастенія гравіс, мегаколон; гіперчутливість до препарату; р-н для ін’єкцій – гіперчутливість до препарату, паралітичний ілеус, глаукома, гіпертрофія передміхурової залози із затримкою сечі, механічна кишкова непрохідність, тахіаритмія. Форми випуску ЛЗ:табл., вкриті цукровою оболонкою, по 10 мг, табл.по 10 мг , р-н для ін'єкцій, 20 мг/2 мл по 2 мл в амп. Торгова назва:
|