КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Інтерферони· Інтерферон альфа-2а (Interferon alfa-2a) Фармакотерапевтична група:L03AB04 - Імуностимулятори. Інтерферони. Основна фармакотерапевтична дія:має багато властивостей так званих природних альфа-інтерферонів людини; діє проти вірусів, індукуючи в клітинах стан резистентності до вірусних інфекцій і модулюючи відповідну реакцію імунної системи, що спрямована на нейтралізацію вірусів або знищення інфікованих ними клітин; має антипроліферативну дію на ряд пухлин людини in vitro і пригнічує ріст деяких ксенотрансплантатів пухлин людини у тварин; іn vivo антипроліферативна активність препарату вивчалася на таких пухлинах, як мукоїдна карцинома молочної залози та аденокарцинома сліпої і ободової кишки, а також передміхурової залози; ступінь антипроліферативної активності варіює. Показання для застосування ЛЗ:хр. активний ВГB БНФ у дорослих, що має маркери вірусної реплікації, тобто позитивний за HBV-ДНК, ДНК-полімеразою або HBeAg; хр. активний ВГС БНФ у дорослих, що мають а/т до вірусу ВГС або HCV РНК у сироватці і підвищення активності АЛАТ без ознак печінкової декомпенсації (клас А за Чайлд-Пью). Спосіб застосування та дози ЛЗ:вводити препарат п/ш; при ВГВ звичайно призначають по 4,5 – 9 млн МО 3 рази на тиждень протягом 4 – 6 місяців; якщо кількість маркерів вірусної реплікації або НВе-а/г після місяця лікування не зменшилася, дозу можна збільшити; подальшу корекцію дози проводять залежно від переносимості препарату; якщо через 3 – 4 місяці покращення не спостерігається, варто розглянути питання про переривання терапії; дітям віком 3 роки та старше доза 7,5 млн МО/м2 є безпечною та ефективною; хр. ВГС - ефективність інтерферону альфа-2а підвищується, якщо його призначають у комбінації з рибавірином, проте інтерферон альфа-2а можна призначати в якості монотерапії при непереносимості чи/та протипоказанні до рибавірину; схема комбінованої терапії інтерфероном альфа-2а і рибавірином раніше нелікованих хворих на хр. ВГС - 3 млн МО 3 рази на тиждень протягом не менше 6 місяців, якщо через 6 місяців терапії HCV РНК відсутній, а хворий був інфікований вірусом генотипу 1 і до лікування мав високе вірусне навантаження, то лікування повинне продовжуватися ще протягом 6 місяців; при вирішенні питання щодо продовження лікування до 12 місяців варто враховувати й інші негативні прогностичні фактори (вік старше 40 років, чоловіча стать, мостовидний фіброз); якщо через перші 6 місяців терапії вірусологічної ремісії (HCV РНК нижче межі визначення) досягти не вдається, то надалі стійка вірусологічна ремісія (HCV РНК нижче межі визначення через 6 місяців після відміни препаратів) малоймовірна; схема комбінованої терапії інтерфероном альфа-2а і рибафірином при рецидиві у дорослих хворих, у яких попередня монотерапія інтерфероном альфа-2а дала тимчасовий ефект – інтерферон альфа-2а по 4,5 млн МО 3 рази на тиждень протягом 6 місяців, рибавірин - по 1000 – 1200 мг/добу в два прийоми (під час сніданку та вечері); стандартна тривалість лікування пацієнтів з хр. ВГС залежить від генотипу вірусу і складає 6 – 12 місяців; монотерапія інтерфероном альфа-2а - початкова доза по 3 – 6 млн МО 3 рази на тиждень протягом 6 – 12 місяців, якщо через 3 місяці лікування рівень АЛАТ у сироватці не нормалізувався, терапію слід припинити. Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:грипоподібний с-м, втрата ваги; анорексія, нудота, блювання, зміна смакових відчуттів, сухість у роті, діарея, а також слабкий або помірний біль у животі; закрепи, метеоризм, посилення перистальтики і печія, загострення виразкової хвороби, шлунково-кишкові кровотечі, що не загрожують життю, тяжке порушення функції печінки, панкреатит; підвищення рівня АЛАТ, лужної фосфатази, ЛДГ і білірубіну, зміна активності трансаміназ при ВГВ, печінкова недостатність; системне і несистемне запаморочення, порушення зору, погіршення психічного стану, погіршення пам'яті, депресія, сонливість, сплутаність свідомості, порушення поведінки (тривога, нервозність), порушення сну; сильна сонливість, судоми, кома, порушення мозкового кровообігу, тимчасова імпотенція й ішемічна ретинопатія, схильність до суїциду; парестезії, оніміння кінцівок, нейропатія, свербіж і тремор; артеріальна гіпо– та гіпертензія, набряки, ціаноз, аритмії, серцебиття і біль в грудній клітці, кашель і невелика задишка, набряк легень, пневмонія, застійна СН, зупинка серця і зупинка дихання, ІМ; легке або помірне випадання волосся, зворотне після припинення лікування, загострення герпетичних висипань на губах, висипи, свербіж, сухість шкіри і слизових оболонок, виділення з носа і носові кровотечі, загострення або маніфестація псоріазу; погіршення функції нирок, г. ниркова недостатність, електролітні порушення, протеїнурія, збільшення кількості клітинних елементів в осаді сечі, підвищення рівня азоту сечовини в крові, а також креатиніну і сечової кислоти в сироватці; транзиторна лейкопенія, тромбоцитопенія, зниження рівня гемоглобіну, тромбоцитопенія у хворих без мієлосупресії, зменшення рівня гемоглобіну і гематокриту; гіперглікемія, ЦД, реакції в місці ін'єкції, некроз, аутоімунна патологія, безсимптомна гіпокальціємія, саркоїдоз, гіпертригліцеридемія/ гіперліпідемія; у деяких хворих після введення препаратів, що містять гомологічний білок, можуть утворюватися специфічні нейтралізуючі активний білок а/т; ймовірно, що в окремих хворих будуть виявлятися а/т до всіх інтерферонів, як природних, так і рекомбінантних; вказівок на те, що при будь-якому із клінічних показань наявність таких а/т може негативно вплинути на реакцію хворого на інтерферон альфа-2а, немає. Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до компонентів препарату; наявні або перенесені тяжкі захворювання серця; тяжкі порушення функції нирок, печінки або мієлоїдного паростка кровотворення; судомні розлади, інші порушення функції ЦНС; хр. гепатит з вираженою декомпенсацією або з цирозом печінки; хр. гепатит у хворих, що одержують або недавно одержували імунодепресанти, за винятком короткочасного лікування стероїдами; хр. мієлолейкоз, якщо хворий має HLA-ідентичного родича і йому повинні зробити або можливо зроблять алогенну трансплантацію кісткового мозку найближчим часом; дитячий вік до 3-х років; при проведенні комбінованої терапії з рибавірином – враховувати протипоказання для застосування рибавірину. Форми випуску ЛЗ:порошок ліофілізований для приготування р-ну для ін'єкцій по 3 млн. МО, по 6 млн. МО, по 9 млн. МО у фл Торгова назва:
· Інтерферон альфа-2b (Interferon alfa-2b) (див. п. 19.3.2. розділу "ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ") · Пегінтерферон альфа-2а (Peginterferon alfa-2a) (див. п. 18.1.2.1.2. розділу "ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ") · Пегінтерферон альфа-2b (Peginterferon alfa-2b) (див. п. 18.1.2.1.2. розділу "ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ")
|