Селективні

• Циклоспорин (Ciclosporin) * (див. п. 18.2.2. розділу "ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ")
• Такролімус (Tacrolimus) (див. п. 18.2.2. розділу "ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ")
• Даклізумаб (Daclizumab)

Фармакотерапевтична група:L04АC01- селективні імуносупресивні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія:рекомбіновані гуманізовані а/т IgG1 (анти-Тас), що діють як антагоністи рецепторів до інтерлейкину-2 (ІЛ-2); з високою специфічністю зв'язується з альфа-субодиницею (Тас) високоафінного рецепторного комплексу ІЛ-2 (який експресується на активованих Т-клітинах) і пригнічує зв'язування і біологічну активність ІЛ-2; призначення даклізумабу пригнічує опосередковану ІЛ-2 активацію лімфоцитів - вкрай важливу ланку патогенезу імунної реакції, що лежить в основі відторгнення трансплантату; у рекомендованих дозах даклізумаб насичує рецепторну субодиницю Тас на термін близько 90 днів, при цьому не виявляється ніяких а/т, які б змінювали ефективність, безпеку, сироваткові концентрації даклізумабу або які-небудь інші клінічно значущі параметри; виражених змін числа циркулюючих лімфоцитів або фенотипів клітин, за винятком цілком очікуваного транзиторного зменшення Тас-позитивних клітин, не виявляється; достовірно знижує частоту підтвердженого гістологічно г. відторгнення ниркового алотрансплантату протягом 6 місяців після пересадки; збільшення частоти відторгнення після відміни препарату (“ребаунд-с-му”) не відзначалося; виживаність хворих, що одержували даклізумаб, через 6 і 12 місяців після трансплантації істотно зростала у порівнянні з такою ж у групі, що одержувала плацебо; при лікуванні даклізумабом антилімфоцитарна терапія з приводу г. відторгнення трансплантату потрібна була меншому числу хворих, чим при введенні плацебо.

Показання для застосування ЛЗ:профілактика г. відторгнення органа у хворих, що перенесли трансплантацію нирки (у складі імуносупресивної терапії разом з циклоспорином та кортикостероїдами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ:рекомендована доза для дорослих та дітей складає 1 мг/кг маси тіла; р-н в обсязі, що містить потрібну дозу, доводиться до 50 мл стерильним 0.9% р-ном натрію хлориду і вводиться в/в протягом 15 хв; перше введення повинно здійснюватися за 24 год до трансплантації; друга і кожна наступна доза препарату вводяться з інтервалами 14 днів, загалом - 5 доз; час введення наступних доз не повинне відхилятися від запланованого більш ніж на один день у той чи інший бік; досвід застосування у хворих літнього віку (старше 65 років) обмежений через невелику кількість пересадок, що їх було виконано пацієнтам цієї вікової групи; корекції дози у хворих з тяжкою нирковою недостатністю не потрібна.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ:закрепи, нудота, діарея, блювання, абдомінальний біль, диспепсія, метеоризм, біль в епігастральній ділянці; тремор, головний біль, запаморочення, безсоння; олігоурія, дизурія, некроз канальців нирок; біль в грудній клітці, гарячка, слабкість, набряки; підвищення або зниження АТ, тахікардія, кровотечі, тромбоз; задишка, набряк легень, кашель; погане заживлення ран, акне; біль в кістках та м’язах, біль в поперековому відділі хребта; лімфоцеле; порушення зору; злоякісні новоутворення - через рік частота злоякісних новоутворень в групі плацебо була 2,7%, в групі даклізумабу – 1,5% (включення даклізумабу в схему терапії не збільшувало число післятрансплантаційних лімфом; гіперглікемія; інфекційна захворюваність; у дітей самими частими небажаними ефектами були АГ, післяопераційний біль, гарячка, діарея, блювання, свербіж.

Протипоказання до застосування ЛЗ:гіперчутливість до даклізумабу або до будь-якого компонента препарату.

Форми випуску ЛЗ:концентрат для р-ну для інфузій, 25 мг/5 мл у фл.

Торгова назва:

• Кислота мікофенолова (Mycophenolic acid) (див. п. 18.2.3. розділу "ІМУНОМОДУЛЯТОРИ ТА ПРОТИАЛЕРГІЧНІ ЗАСОБИ")