Закономірності і принципи виховання

Організований виховний процес має свої закономірності - стійкі, повторювані, об'єктивно існуючі істотні зв'язки у ньому, реалізація яких сприяє забезпеченню ефективності розв. особистості школяра.

Виховання органічно пов'язане із суспільними потребами й умовами виховання. Значні зміни в житті народу зумовлюють і зміни у виховній системі. Розбудова незалежної держави Україна потребує формування в підростаючого покоління національної свідомості, любові до своєї Вітчизни, до рідної мови, до свого народу, його традицій, історії та культури. Процес виховання відбувається найуспішніше в природному для нього національному річищі з урахуванням менталітету вихованця. З огляду на це, дитину мають оточувати рідна мова, природа, нац.. культура, звичаї, традиції Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовність. Це, зокрема, стосується формування її думок, поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, емоційної сфери. Виховний процес повинен постійно трансформувати зовнішні виховні впливи у внутрішні, духовні процеси особистості (її мотиви, установки, орієнтації, ставлення). Визначальними у вихованні є діяльність та спілкування. Діяльність — головний чинник єдності свідомості та поведінки під час здійснення учнем певних видів діяльності (навчальної, трудової, ігрової, спортивної та ін.). Ефективність виховання залежить від ставлення особистості до навколишньої дійсності взагалі та до спрямованих на неї педагогічних впливів зокрема; від стосунків в учнівському колективі. Ефективність виховного процесу зростає, коли учні займаються самовихованням.Складність виховного процесу потребує, щоб його цілеспрямована організація здійснювалася на основі єдиних принципів, яких повинні дотрим. кожна школа і кожен вихователь.

Принципи виховання — керівні положення, що відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту організації та методів виховного процесу. Процес виховання ґрунтується на принципах:1. Цілеспрямованість виховання. Цілеспрямованість виховання. Уміння вчителя ставити цілі: колективні, індивідуальні, близькі, далекі. Мета, поставлена вихователем буде успішно реалізована, коли сприйметься учнями. 2. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів. Пед. керівництво зумовлене недостатнім життєвим досвідом молодої людини, а виховання творчої особистості можливе лише за умови поєднання зусиль вчителя з самостійністю, творчістю, ініціативою і самодіяльністю учнів. 3. Повага до особистості дитини, поєднана з розумною вимогливістю до неї. Повага до людини передбачає гуманне ставлення до неї. Відома формула А. Макаренка «Якомога більше вимоги до людини і якомога більше поваги до неї» 4. Опора на позитивне в людині. Виховання передбачає опору вихователя на хороше в людині, його довіру до здорових намірів і прагнень учнів. 5. Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. 6.Систематичність і послідовність виховання. Ефективність виховного процесу залежить від послідовності, безперервності пед. впливів на учнів. 7. Єдність педагогічних вимог школи, сім'ї та громадськості. 8. Єдність свідомості й поведінки. Поведінка людини - це її свідомість у дії. Як суспільний продукт, свідомість формується в процесі суспільної практики.9.Народність. Передбачає єдність загальнолюдського і національного. 10.Природовідповідність. Враховує багатогранну і цілісну природу дитини: анатомо-фізіологічні, психол., вікові, генетичні, націон., регіональні особлив. 11.Культуровідповідність - органічний зв’язок виховання з історією народу, його культурними і побутовими традиціями, мистецтвом. 12Гуманізація виховання: побудова взаємовідносин вихователя і вихованців, позитивної орієнтації у взаємодії з вихованцями. 13 Демократизація: сприймати особистість вихованця як вищу соціальну цінність, поважати його права на розвиток здібностей. 14. Етнізація. Передбачає наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянина.

Будучи органічно пов'язаними між собою, принципи виховання охоплюють усі аспекти цього процесу і спрямовують його на формування людини як цілісної особистості. Реалізація принципів виховання дає позитивні результати лише тоді, коли їх застосовують у гармонії взаємодії між собою.