Організаційні форми виховної роботи

Позакласна виховна робота, колективні творчі справи (КТС), колективне планування виховної роботи, позашкільні заклади в системі освіти і виховання. Позакласна виховна робота - різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час.

Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій). Форми виховної роботи: До них належать класні години, етичні бесіди, зустрічі з відомими людьми, екскурсії, обговорення книг, читацькі конференції, диспути тематичні, розважальні, вечори і ранки, свята, змагання (спартакіади), турніри, виставки, конкурси, колективні творчі справи та ін.

КТВпередбачає спосіб організації життя дитячого колективу, за якою діти й дорослі, будучи захопленими спільною справою, турбуються про поліпшення клімату в колективі, самопочуття, настрою один одного, вони спільно планують, організують та аналізують свою діяльність, накопичуючи, осмислюючи пропозиції, ідеї, розвиваючи власні погляди, почуття дружби, поваги, взаєморозуміння й турботи. У методиці КТВ чітко окреслюються три складові: людяність, діяльність, творчість. Основними її перевагами є: 1. Соціальна спрямованість діяльності. 2. Турботливі стосунки. 3. Поділ колективу на міні-колективи (творчі групи, екіпажі, бригади, ланки тощо). 4. Колективні творчі справи. 5. Чергування творчих доручень.

Різноманітність діяльності. Кожна справа має свою стрижневу спрямованість, згідно з якою всі КТС класифікують на організаційні, суспільні, пізнавальні, трудові, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі. Кожну колективну творчу справу очолює рада, чисельність якої залежить від масштабів і характеру роботи.

Колективне планування роботи є важливим чинником у виховному процесі. Один з варіантів його запропонували О.Г. Мороз, В.Л. Омеляненко:

1.Мотиваційний етап. 2. Етап планування. 3. Організаційний етап. 4. Етап проведення заходу 5. Підсумковий аналіз колективного планування. 6. Найближчі дії після виховного заходу. Педагог має бути впевненим у доцільності кожного виховного заходу, бачити межі своїх можливостей, свої сильні та слабкі сторони, прогнозувати, який виховний інструментарій буде ефективним, а який ні.

Позашкільні навчально-виховні заклади - заклади освіти, які дають змогу дітям виявляти свої творчі здібності, одержувати додаткову освіту, підвищувати можливості у професійному становленні та забезпечують соціальний захист. До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади. їх робота тісно пов'язана з навчально-виховним процесом у школі. Позашкільні заклади за специфікою організації роботи поділяють на комплексні (палаци, будинки школярів, дитячі парки) і профільні, які забезпечують розвиток нахилів, інтересів дитини, задоволення її потреб у певній сфері діяльності (дитячі бібліотеки, театри, спортивні школи, станції юних натуралістів). Усі вони здійснюють різноманітну виховну роботу з підростаючим поколінням, яка базується на концепції позашкільної освіти та виховання, положенні про позашкільний навчально-виховний заклад, орієнтовній номенклатурі позашкільних навчально-виховних закладів.

Вони покликані не тільки сприяти проведенню дітьми вільного часу, а й створювати умови для додаткової освіти, виховання творчої, гармонійної, інтелектуально розвинутої особистості, професійного самовизначення, виявлення і подальшого розвитку нахилів, здібностей дітей.

ІІ.1.Сформулюйте освітні виховні, розвивальні цілі конкретної теми уроку засвоєння нових знань (тема, предмет, клас за вибором)

Урок засвоєння нових знань Школа: Клас: Учитель: Тема уроку: Мета уроку:► пізнавальна:(засвоєння певної інформації залежно від змістової лі­нгвістичної лінії навчання — вдосконалення вмінь змінювати іменники за числами, визначати рід; ознайомлення з істотними ознаками прикметника і його роллю в реченні) ► виховна та розвивальна:моральне та національне, естетичне, тру­дове, фізичне виховання; розвиток мовлення та уваги, пам'яті, спостережли­вості; вдосконалення аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальню­вати, доводити, проводити аналогію; розвиток творчих здібностей, самостій­ності та навичок самоконтролю;► спеціальнонавчальна: 1. культура мовлення та культура спілкування, етика мов­леннєвої поведінки(розділ «Мова й мовлення»): формування сили голосу і темпу мовлення;• практичне засвоєння слів ввічливості під час розмови;• вміння вести діалог; засвоєння форм та інтонації звертання; 2. розвиток текстологічних умінь(розділ «Текст»):•стежити за розвитком думки під час слухання або читання; • помічати в тексті і виділяти голосом слова, найважливіші для ви­словленої думки;• визначати головну думку;• з'ясовувати особливості текстів залежно від їх змісту та структу­ри;• творення текстів різних типів (розповідь, опис, міркування) і стилів (художнього, науково-популярного, ділового) з урахуван­ням мети, ситуації мовлення, адресата висловлювання; • виділення абзаців у суцільному тексті; 3. робота з реченням(розділ «Речення»):• встановлення зв'язку слів у реченні, побудова схем; • конструювання речень відповідно до схем;• добір (конструювання) речень за метою висловлювання -роз­повідних, питальних, спонукальних;• складання речень з однорідними членами;• побудова складних речень з опорою на сюжетну гру, малюнок, за зразком;• поділ текстів, набраних без розділових знаків і великих літер;• вправи на розрізнення завершених і незавершених речень;4. робота зі словом(розділ «Слово»):• спостереження за лексичним значенням слова, лексичні вправи;• пряме й переносне значення слова;• багатозначність; омоніми; будова слова;•розрізнення явищ словозміни та добору спільнокореневих;5. звуко-графічна робота(розділ «Звуки і букви»):• співвіднесення звуків і букв у словах;• звукові та звукобуквені аналітичні, аналітико-синтетичні та син­тетичні вправи. Спеціальнонавчальна мета (пункти 1-5) визначається з урахуванням розділів програми з української мови для учнів 2-4 класів. Пов­нота та обсяг п. 1-5 в ході уроку залежать від специфіки матеріалу, завдань методики вивчення теми, етапу в засвоєнні, підготовки класу, але майже на кожному уроці реалізуються означені пункти у можливому обсязі, щоб забезпечити засвоєння мовних знань, формування мовленнєвих та комунікати­вних умінь і навичок.