Гарантія неруйнівності

Умова неруйнівності вимагає сполучення крайніх значень кривих і . Однак, оскільки криві k і , точно так само, як криві с та асимптотичні, точне виконання цієї умови неможливе, тому що крайні значення кривих нам невідомі. Таким чином, виконання умови неруйнівності можливе тільки з певною точністю. Для цієї мети приходиться умовно обривати зазначені криві у визначеній точці і сполучати відсічені криві. Мірою точності такого сполучення, очевидно, є відкинуті площі кривих за фактичною точкою перетину або добуток цих площ.

Відкидаючи них, ми приймаємо їх за практичний нуль і цим самим, сполучаючи криві, стверджуємо, що умова неруйнівності практично виконана і наші споруди практично неруйнівні.

Таким чином, добуток відкинутих площ може розглядатися як міра неточності твердження, що споруда неруйнівна, а величина

де – добуток зазначених площ – розглядатися як міра точності твердження, що споруда неруйнівна.

Тому ця величина (31) названа М.С. Стрілецьким величиною гарантії неруйнівності споруди.Вінпідкреслює, щовеличина гарантії неруйнівності є зовсім умовною величиною, зв'язаної з виконанням умови неруйнівності (рис. 2.1).

Ще у 1938 р. М.С. Стрілецький вперше визначив чисельні значення гарантії неруйнівності. Розглядалися сталеві ферми під холодну залізобетонну покрівлю для Московської області. Ураховувалися статистичні дані щодо навантажень від снігу і вітру за 35 років (1985…1930 рр.). Був виконаний аналіз наступних варіантів конструкцій.

1. Ферми із сталі Ст0 з допустимим напруженням = 1200 кгс/см² і статистичними характеристиками =2420 кгс/см² і =150 кгс/см²;

2. Ферми із сталі Ст3 з допустимим напруженням = 1400 кгс/см² і статистичними характеристиками =2700 кгс/см² і =148 кгс/см².

Для ферм 1-го варіанта площі хвостових частин кривих (рис. 2.1) склали , що дало величину гарантії неруйнівності Г=1-5,5·10^-8. Для 2-го варіанту получилось відповідно , Г=1-8,5·10^-8. Отже, сталеві ферми, розраховані по нормам 1934 р, мали дуже високі величини гарантії неруйнівності.