Практична робота № 1.

Практична робота №1

Тема: Системи центрального впорскування пального з електронним

керуванням…………………………………………………………………..5

Практична робота №2

Тема: Системи розподіленого впорскування пального…….…..………..11

Практична робота №3

Тема: Системи безпосереднього впорскування пального ………….…..17

Практична робота №4

Тема: Датчики автомобільних електронних систем ………………….....23

Практична робота №5

Тема: Системи автоматичного керування гідравлічними гальмами …...31

Практична робота № 1.

Тема: СИСТЕМИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ВПОРСКУВАННЯ ПАЛЬНОГО З ЕЛЕКТРОННИМ КЕРУВАННЯМ.

Мета:ознайомлення з будовою та роботою системи центрального впорскування пального з електронним керуванням.

Завдання: вивчити будову та роботу системи центрального впорскування пального з електронним керуванням і її компонентів.

Послідовність виконання роботи

1. Ознайомитись із системою центрального впорскування та схемою її роботи.

Вперше система центрального одноточкового імпульсного впорскування палива для бензинових двигунів легкових автомобілів була розроблена фірмою Bosch у 1975 році. Ця система отримала назву "Mono-Jetronic" (Mono - одиночний струмінь) і була встановлена на автомобілі Volkswagen.

Ця система дає змогу значно поліпшити потужність та економічні показники двигуна, а також зменшити токсичність відпрацьованих газів. Керуючи карбюратором, вона забезпечує оптимальний склад паливно-повітряної суміші. Тому його називають карбюратором з електронним керуванням.

На відміну від звичайних карбюраторів, система центрального впорскування з електронним керуванням дає змогу процес дозування пального повністю відокремити від процесу сумішеутворення.

Дозують пальне дозувальні пристрої, які діють за принципом дискретного дозування. В системах центрального впорскування пальне надходить безпосередньо до змішувальної камери.

Перевага системи центрального впорскування з електронним керуванням полягає у тому, що вона дає змогу звичайні карбюратори замінювати на карбюратори з електронним впорскуванням.

Рисунок 1.1 - Схема системи центрального впорскування з електронним керуванням

1 - паливний бак; 2 — насос; 3 - фільтр; 4 - форсунка; 5 - змішувальна камера;

6 - датчик запускальних імпульсів; 7 - датчики; 8 - електронний блок керування

Завдяки відокремленню функцій дозування та сумішеутворення можна використати різні методи для розпилення пального (наприклад, дифузори зі змінним перерізом, ультразвук).

За допомогою системи центрального впорскування з електронним керуванням (рисунок 1.1) можна оптимально дозувати пальне в широкому діапазоні

Система працює так. Пальне з бака насос через фільтр подає до форсунки, розміщеної на змішувальній камері. Процес дозування пального на всіх режимах залежить від частоти тривалості імпульсів, що їх посилає виготовлений на транзисторах електронний пристрій, який живиться від акумуляторної батареї автомобіля.

2. Вивчити схему та роботу змішувальної камери.

Кількість чинників, які враховуються під час дозування пального, залежить від кількості датчиків, розміщених відповідно до цільового призначення, а дозувальний процес практично не залежить від конструкції змішувальної камери. Саме камера багато в чому визначає ефективність гомогенізації пальної суміші.

Змішувальна камера, що наведена на рисунку 1.2 а, має ту відмінну особливість, що в ній електромагнітну форсунку розміщено всередині вздовж потоку повітря, і тому форсунка має сприятливу аеродинамічну форму. Підведення пального та повітря для його розпилення, а також підімкнення до кола електропостачання здійснюють через радіальні ребра.

Рисунок 1.2 - Схема змішувальної камери карбюратора

Корпус камери - це труба 1 із дросельною заслінкою 6. Всередині труби розміщено електромагнітну форсунку 5. Для інтенсифікації розпилення пального в зону розпилювача по обвідній трубці 7 подають повітря з наддросельного простору, в якому створено тиск, подібний до тиску навколишнього середовища.

Пальне дозує клапан 8 форсунки 5, який після надходження до обмотки 4 імпульсу електричного струму відкриває отвір сідла-розпилювача 9. Пальне під сталим тиском через штуцер 2 і канал 3 надходить до внутрішньої порожнини форсунки, а з неї, коли відкривається клапан, - до змішувальної камери. В режимі холостого ходу дросельна заслінка закрита, а подавання пального регулюють гвинтом 10. Командні імпульси електричного струму від електронного блока надходять до затискача 11 і далі до електромагнітної обмотки форсунки.

Розглядувана камера має ту позитивну якість, що струмені пального спрямовані вздовж осі повітряного потоку, а тому воно добре розпилюеться в режимах холостого ходу та за малих навантажень. До вад належить велика висота, поганий доступ до форсунки, зменшення подачі повітря, що розпилює пальне, із збільшенням навантаження.

У змішувальній камері, наведеній на рисунку 1.2 б, пальне надходить до малого дифузора 12, а форсунку 5 розташовано ззовні, тому її можна швидко замінити при несправності. Пальне в режимі холостого ходу і за малих навантажень розпилюється в зоні дросельної заслінки 6.