КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Економічне вчення Давида РікардоРікардо(1772-1823).Основна праця– “Начала політичної економії і оподаткування”(1817). Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність – не є мірилом мінової цінності. Мінова цінність - категорія відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару. Р. розрізняє природню і ринкову ціну. Під природньою він розуміє цінність під ринковою – ціну. Гроші. Аналіз грошей і грошовий обіг. Гроші він розглядає, як товар що має цінність. Основа грошової системи – золото. Проте Р. відійшов від цієї правильної концепції і виступив як прихильник кількісної теорії грошей. Теорія розподілу. Основу його системи становить теорія заробітної плати, прибутку і ренти. Ці категорії він розглядає з точки зору їх величини і співвідношення. Земельна рента. Виникнення ренти Р. пов’язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза – рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість не однакова. Рента за Р. – це надлишок цінності над середнім прбутком. Проблема відтворення і кризи. Аналізуючи процес нагромадження капіталу Р. помилково зводив його до перетворення доходу лише у змінний капітал, в заробітну плату. Він твердив, що попит обмежується лише виробництвом. Велика заслуга Р. полягає у розробці теорії порівняльних витрат як основи спеціалізації країн у зовнішній торгівлі. 18. Теорія вартості та теорія ренти Д.Рікардо. Видатний представник класичної політичної економії. Рікардо(1772-1823).Основна праця– “Начала політичної економії і оподаткування”(1817). Теорія вартості. Р. розрізняє споживчу і мінову цінність. Корисність – не є мірилом мінової цінності, хоча вона абсолютно необхідна для неї. Оскільки мінова цінність - категорія відносна, яка знаходить свій прояв у певній кількості іншого товару, Р. виявляє і абсолютну цінність, субстанцією якої становить праця. Р. розрізняє природню і ринкову ціну. Під природньою він розуміє цінність під ринковою – ціну. Земельна рента. Виникнення ренти Р. пов’язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза – рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її якість не однакова. На кращих землях виникає рента, а її величина залежить від різниці якості різних ділянок. Під впливом конкуренції фермери задовільняються середнім прибутком, а додатковий доход привласнюється власниками землі як рента. Рента за Р. – це надлишок цінності над середнім прбутком. Р. вважав,що основою всякого економічного розвитку, матеріального достатку і навіть росту промисловості є додатковий продукт землі. Динаміку ренти він правильно пов’язував з нагромадженням капіталу, розвитку продуктивних сил, зростанням міського населення. Промислова буржуазія використала теорію Р. для обгрунтування вимоги для скасування хлібних законів. 19. Еволюція класичної політичної економії в Англії в першій половині 19ст. Мальтус. Історія передумови еволююції класичної політичної економії в1-й пол.19ст: 1)Це завершення пром-го перевороту та подальший розвиток капіталізму. 2)Це поява передових еконо-х криз вир-ва, що призвело до загостр-ня ек-х протиріч кап-зма. 3)Вихід на істор. арену робітн-го класу. 4)Завоюв. буржуазії політ-ю владою. Ек-ні т. напрями: 1)розв. класич-ї політек-ї; 2)виникн-я клас-го напрямку політек-ї; 3)виникнення пролітарної політек-ї; 4)виникн-я істор-ї школи в Германії. Томас Роберт Мальтус (1766-1834). Основні праці: «Дослід-ня про закони народонаселення у зв'язку з майбутнім удосконаленням суспільства»(1798), “Поняття політичної економії”(1827). Основне місце в теорії М. займає– теорія народонаселення, теорія рент та ін. М. Спробував відкрити вічний закон народонаселення. Базуючись на концепції спадної концепції грунту, згідно з якою засоби існув-ня людей не можуть зростати швидше, ніж в арифм-й прогресії. Він стверджував, що аналогічно до приросту рослин та тварин, насел-я здатне безмежно розмножув. в геометр-й прогресії. У невідповідності темпів існув-ня населення і темпів засобів існування бачив краще і який діє постійно, неминуче, прерікаючи надлишок насел-я на нестатки, голод і смерть.
|