КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Теоретичні проблеми ІІІ-го тому “Капіталу”.М.В третьому томі «Капіталу» М.повертається до аналізу процесу кап-го вир-ва, взятого у єдності всіх його сторін. Він намагається знайти і показати ті форми, що виникають з процесу руху капіталу, що проявляються на поверхні ек-них явищ у наслідок взаємовпливу різних капіталів та конкуренції між ними. Саме цим проблемам присвячено 3 том «Капіталу», що вийшов у 1894 р. Під назвою «Процес кап-ного вир-ва, узятий в цілому». У 3 томі «Капіталу» показано механізм вирівнювання норми прибутку під впливом основного чинника - конкуренції.М. на теоретичному прикладі показав, що в результаті міжгал. конкуренції відбувається переливання капіталів до тієї галузі яка гаорантує більший прибуток. Маркс досліджує 4 форми капіталу, що дають проценти: позичковий, банківський, фіктивний та лихварський. М.робить висновок, що загальний рух капіталу підпорядковано єдиній меті й мотиву кап-го вир-ва - вир-ву додаткової вартості. Теорії вартості та додаткової вартості К.Маркса. Додаткова вартістьу кількісном вираженні-це надлишок вартості товару над ватістю спожитих засобів виробництва та робочої сили. Якісна характеристика додаткової вартості будується на визначенні її природи(витрати додаткової праці), а кількісна-на демонстрації способів її отримання, а також на визначенні міри впливу кожного фактора на загальну вартість. Відношення розмірів додаткової варості до величини вартості робочої сили вказує на ступнь експлуатації робочої сили. Цей показник М. Називає нормою додаткової вартості. Він аналізує способи збільшення додаткової варості, отже і її норми, по’язуючи їх з абсолютним та відносним зростанням використовуваної маси живої праці. Розвиток В.Леніним марксистського економічного вчення. Ленін ортодоксально сприймав марксистське економічне вчення і вів боротьбу з любими спробами його критикувати. Він використовував його в своїх цілях, бо воно підходило до ого часу. Висновок про те, що внутріній ринок для капіталізму створюється самим капіталізмом в процесі його розвитку, Ленін обгрунтовує у своїх працях. Він доповнив теорію відтворення Маркса міркуваннями про суть та особливості капіталістичного відтворення і криз за нових історичних умов. Ленін сформулював закон про визначальну роль виробництва засобів виробництва щодо виробництва предметів споживання та вплив першого підрозділу на формування загальної структури суспілного виробництва. Ленін також досліджує процес формування внутрішнього та зовнішнього ринків. Що зв’язує з розвитком сусп та міжнар поділу праці. Значне місце він приділив доведенню однотипноті дрібнотоварнго та капіталістичного господарства. Внесок Леніна в розвиток економ теорії-аналіз монополістичної стадії капіталізму.Він досліджує ознаки та наслідкимонополістичної стадії. Проблему вивезення капіталу Ленін вирішує як і Маркс з класичних позицій. Аналізуючи ознаки та явища імперіалізму Ленін протиставляв марксистські методи іншим. Він визначив причини економ війн, як засобу реалізації економ інтересів. Більшість праць Леніна грунтувались на використовуванні марксистських методів та на догматизації положень Маркса і Енгельса.
|