Форми та інструменти державного регулюваня ЗЕД.

Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності суттєво впливає на формування стратегічних та тактичних планів та прогнозів підприємств у цій галузі. Всі країни світу, без винятку, здійснюють державне регулювання зовнішньоторговельної діяльності, запроваджуючи в економічних відносинах з іншими країнами власну зовнішньоекономічну політику

Зовнішньоекономічна політика будь-якої держави має виконувати основне завдання — стимулювати чи обмежувати експорт або імпорт товарів аби утворити позитивне сальдо по зовнішньоторговельних операціях та забезпечити додаткове надходження коштів для розвитку національної економіки.

Протекціонізм та лібералізація — це основні форми реалізації зовнішньоторговельної політики держави, які поєднують законодавче забезпечення національної зовнішньої торгівлі та напрацьовану світову практику з уніфікації торговельного досвіду. Протекціонізм, перш за все, спрямований на стимулювання розвитку національної економіки шляхом надання відповідних переваг вітчизняним товаровиробникам та утворення певних бар'єрів для проникнення іноземних конкурентів на внутрішній ринок. Головне завдання протекціонізму — стимулювання та підтримка вітчизняного експорту.

Лібералізація зовнішньоторговельної політики держави проявляється у поступовій відміні обмежень у зовнішній торгівлі, зниженні ставок імпортного та експортного мита та наданні суттєвих тарифних пільг стосовно імпортних товарів, які походять з країн, що розвиваються.

Тарифні та нетарифна засоби регулювання основні інструменти зовнішньоторговельної політики держави займають одне з чільних місць у системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Причини кризи та розпаду командно-адміністративної системи

Причини кризи :

1)Тотальне одержавлення економіки , власності 2) глибокі диспропорції в економіці 3) антидемократичний характер управління державною власністю та державними підприємствами . 4) відчуження трудящих від засобів виробн. Та результатів праці , відсутність дієвих стимулів праці 5) значна мілітаризація економіки 6) нееквівалентні відносини між містом і селом .

Причини розпаду : 1) Тотальне одержавлення виробництва 2) Абсолют. Центрального планування 3) обмеження товарно-грошових відносин 4) Зрівнялівка в оплаті праці 5) Хронічний дефіцит товарів 6) існування бюрократизованих відносин 7) Деспропорція сусп.. виробництва.