Розрахунок витрат на розробку нового програмного продукту

Розрахунок витрат на розробку нового програмного продукту.................4

2. Розрахунок експлуатаційних витрат у споживача, пов’язані з використанням нового програмного продукту.........................................................7

3. Розрахунок обсягу робіт при використанні програмного продукту..........9

4. Розрахунок річного економічного ефекту для споживача від впровадження нового програмного продукту........................................................10

5. Розрахунок терміну окупності капіталовкладень......................................11

6. Висновки

Розрахунок витрат на розробку нового програмного продукту

Розробка нового програмного забезпечення передбачає розрахунок економічного ефекту від реалізації програмного продукту. Нова розробка повинна бути вигідною не тільки для розробника, а й для споживача, так як придбавши її він сподівається зменшити витрати часу, ресурсів і т.п. Крім того нова розробка повинна бути вигідною і для сторонньої особи – інвестора (якщо такий існує), який сподівається не тільки повернути вкладені кошти, але й отримати прибуток. Отже, необхідно оцінити економічний ефект для всіх сторін. Для цього в економічній частині потрібно розрахувати:

- скласти кошторис витрат на розробку програмного продукту;

- розрахувати експлуатаційні витрати, пов’язані з використанням нового програмного продукту;

- розрахувати обсяг роботи, який може бути виконаний з застосуванням нового програмного продукту;

- розрахувати річний економічний ефект від впровадження нового програмного продукту;

- розрахувати термін окупності витрат.

Кошторис витрат на проведення розробки програмного продукту включає розрахунок таких основних статей витрат:

1. Основна заробітна плата розробників, яка розраховується за формулою (1.1):

[грн.], (1.1)

де, М – місячний посадовий оклад конкретного розробника, грн.,

Т_р – число робочих днів в місяці (22),

t – число днів роботи розробника.

Розрахунки зведено до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

2. Додаткова заробітна плата розробників.

Розраховується як 10%-15% від основної заробітної плати розробників.

3. Нарахування на заробітну плату розробників, які складають 36,77 % від суми основної та додаткової заробітної плати.

4. Розмір амортизаційних відрахувань при умові рівномірного перенесення зносу основних фондів на вартість виконаних робіт розраховується за формулою (1.2):

[грн], (1.2)

де, В_поч – балансова вартість обладнання, грн.,

В_лікв – ліквідаційна вартість обладнання грн.,

Т_кв– термін корисного використання обладнання, цілі місяці.

t – кількість місяців експлуатації обладнання.

Результати розрахунків зведено до таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

5. Витрати на матеріали, що були використані на розробку лабораторних робіт та сайту – обмежуються вартістю двох CD-дисків, двох дискеток, вартістю роздруковки методичного посібника для виконання лабораторних робіт в одному екземплярі.

Проведені розрахунки зведено до таблиці 1.3.

Таблиця 1.3.

6. Витрати на силову електроенергію, розраховуються за формулою (4.3):

[грн.], (4.3)

де, В – вартість 1 кВт-години електроенергії, В = 0.71 грн./кВт,

П – установлена потужність комп¢ютера та інших пристроїв, П=0,5кВт,

Ф – фактична кількість годин роботи комп¢ютера, Ф=126 год.

7. Інші витрати – приймаємо як 80-150% від основної заробітної плати розробників.

8. Сума всіх попередніх витрат дає загальні витрати на розробку лабораторних робіт.

2. Розрахунок експлуатаційних витрат у споживача, пов’язані з використанням нового програмного продукту

1. Розрахунки заробітної плати. Заробітна плата обслуговуючого персоналу З_обс, розрахуємо за формулою (2.1):

(2.1)

де, 12 – число місяців;

М – місячний посадовий оклад конкретного інженерно-технічного працівника грн.

b – доля часу, який витрачає працівник на виконання робіт з застосуванням програми – 0,5 (50%).

2. Додаткова заробітна плата обслуговуючого персоналу. Розраховується як 10-12% від основної заробітної плати обслуговуючого персоналу.

3. Нарахування на заробітну плату. Нарахування на заробітну плату Н_зп в 2011 році складають 36,7% від суми основної та додаткової заробітної плати розробника, тобто від З_о+З_д.

4. Витрати на електроенергію. При живленні із електромережі витрати на електроенергію розраховуються за формулою (2.2):

(2.2)

де, В – вартість 1 кВт-години електроенергії – 0,71 грн./кВт.;

П – потужність комп’ютера разом з принтером та іншими приладами – 0,5 кВт;

Ф – фактична кількість годин роботи комп’ютера разом з принтером та іншими приладами за рік – 1 900,9 годин;

К_п – коефіцієнт використання потужності. К_п = 0,6;

– доля часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даної програми в загальному часі своєї роботи – 0,5.

В_с = 0,71 ∙ 0,5 ∙ 1 537 ∙ 0,6 ∙ 0,5 = 163,70 (грн./рік)

5. Амортизаційні відрахування. Амортизаційні відрахування розраховуємо за формулою (2.3):

[грн],

(2.3)

де, В_поч– балансова вартість персонального комп’ютера, грн

В_лікв– ліквідаційна вартість,грн

Т_кв – термін корисного використання,цілі місяці

6. Витрати на ремонт комп’ютерної техніки. Витрати на ремонт комп’ютерної техніки можна розрахувати за формулою (2.7):

Р = [(0,04 ¸ 0,1) × Ц + З_р] × β (2.7)

де, Ц – балансова вартість апаратури, грн.;

З_р – заробітна плата окремо найнятих робітників, що зайняті проведенням ремонтних робіт, грн.;

β – доля часу, яку витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту в загальному часі своєї роботи.

4-10% - від вартості обладнання складають матеріальні витрати на ремонт комп`ютерної техніки.

6. Інші витрати. Інші витрати приймаємо, як 6-10% від загальної суми попередніх витрат.

7. Експлуатаційні витрати при використанні програмного продукту. Сума витрат за всіма попередніми статтями і дає величину експлуатаційних витрат при використанні програмного продукту.

3. Розрахунок обсягу робіт при використанні програмного продукту

Обсяги робіт можна розрахувати за формулами:

(3.1) та (умов. од.) (3.2)

де, Q₁ – обсяг робіт при застосуванні старого програмного продукту, умовних одиниць, штук, тощо;

Q₂ – обсяг робіт при застосуванні нового програмного продукту, умовних одиниць, штук, тощо;

F – ефективний фонд часу роботи за рік;

b – доля часу, яку витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи;

t_i – час виконання конкретної функції, хвилин.

Початкові дані:

– ефективний фонд часу роботи за рік F = 1600 год.;

– доля часу, яку витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи b = 0,5;

– час виконання конкретної функції старого програмного продукту t₁ = 10 хв.;

– час виконання конкретної функції нового програмного продукту t₂ = 4 хв.

(умов. од.)

(умов. од.)

Отже, видно, що застосування нового програмного продукту підвищує продуктивність при виконанні певної функції в 12000/4800 = 2,5 рази.

Для тем дипломних проектів в результаті впровадження яких може бути одержаний економічний ефект,проводиться розрахунок розділу 4,5

4. Розрахунок річного економічного ефекту для споживача від впровадження нового програмного продукту

(4.1)

де, Е₁ – експлуатаційні витрати при використанні старого програмного продукту;

Е₂ – експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту;

Q₁ – обсяг робіт, що виконується за рік при застосуванні старого програмного продукту, (умовні одиниці, кількість функцій, тощо);

Q₂ – обсяг робіт, що виконується за рік при застосуванні нового програмного продукту.

5. Розрахунок терміну окупності капіталовкладень

Термін окупності капіталовкладень розраховується за формулою:

років (5.1)

де, В – загальна сума капіталовкладень;

∆Е – річний економічний ефект від впровадження нового програмного продукту.

6 Висновки

Отже, провівши розрахунки, отримали наступні результати:

- витрати на розробку програмного продукту становлять;

- експлуатаційні витрати при використанні програмного продукту складають;

- застосування нового програмного продукту підвищує продуктивність роботи;

- економічний ефект від використання розробленого нами програмного продукту для споживача складає;

- розроблена продукція повністю окупить себе приблизно за;

З проведеного розрахунку видно, що більш вигідною в економічному плані є програма, яка розробляється, так як експлуатаційні витрати на цю розробку значно менші ніж на програму аналог.

Даний програмний продукт є конкурентноспроможним та актуальним на ринку програм дистанційного навчання. За допомогою розрахунків доведена його економічна доцільність.

Література

1. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчак М.І. „Економіка підприємства”. Навчальний посібник. Львів „Сполом” 2000 р.

2. Господарський Кодекс України „Одісей”, Харків 2003р.

3. Завіновська Г.Т. „Економіка праці”. Київ 2000 р.

4. „Економіка підприємства” за ред. Проф. Покропивного С.Ф. „Хвиля-прес” 2001 р.

5. „Економіка підприємства” за ред. Проф. Шегди А.В. Київ „Знання-прес” 2001 р.

6. „Економіка підприємства” Збірник практичних задач і конкретних ситуацій. За ред. Проф. Покропивного С.Ф. КНЕУ- 2000 р.

7. Орлов О.О. „Планування діяльності підприємства” Київ „Скарби” 2002 р.

8. ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112 ).