Методи дослiдження речових джерел iнформації експертом i спецiалiстом у лабораторних умовах — методи ,,лабораторної” кримiналістики.

Фiзичнi методи— найпоширенiшi, особливо мiкроскопiчнi, i звичні для кожної лабораторiї. Вони спроможнi збiльшувати роздiльну здатнiстъ зору людини, виявляти i дослiджувати слабовидимi i невидимi ознаки об’єктiв. Для цього застосовуються оптичнi, поляризацiйнi, люмiнесцентнi, вимiрювальнi спектроскопiчнi та iншi iнструментальнi методи разом з вiдповiдною апаратурою, яка нерiдко з’єднана iз засобами фото-, кiно- i вiдеофiксацiї.

Мiкроскопiчнi методи дослiдження вiдрiзняються вiд органолептичних тим, що тут використовуються засоби, якi розширюють сприйняття людини (зокрема, вдосконалюють зоровi сприйняття). При цьому застосовують мiкроскопи оптичнi та електроннi. Першi мають роздiльну здатнiсть до 2000, а другi — бiльше мiльйона. Об’єктами дослiдження виступають мiкрочастки, якi людське око не може роздiльно сприймати — структура поперечних зрiзiв лакофарбового покриття, склад i структура металу, рослиннi волокна, частки грунту, бiологiчних об’єктiв вiд людини або тварини. Результати мiкроскопiчного дослiдження вiдображаються на фотознiмках, адже мiкроскопи безпосередньо сполученi з фото та кiнокамерами й вимiрювальними засобами.

Вимiрювальнi методи використовують як найпростiшi (лiнiйка, рулетка, мiкрометри, штангенциркулi, кутомiрнi пристро тощо), так i складнi прилади (теодолiти, вимiрювальнi мiкроскопи, спектрографи, вимiрювальнi хроматографи, спектрометри тощо).

Методи дослiдження в ультрафіолетовах променях. УФП невидимi для людського ока, вони розташованi в електромагнiтному спектрi за фiолетовими променями. Основна властивiсть УФП — викликати люмiнесценцiю, у зв’язку з чим вони є засобом люмiнесцентного аналiзу. УФП дозволяють вiдновлювати витравленi, замитi тексти в документах, на тканинах та iнших об’єктах, диференцiювати сипкi речовини (грунт, барвиики), паливо-мастильнi матерiали, бiологiчнi об’єкти (спори, насiння тощо), плями кровi, сперми, слини.

Методи дослiдження в iнфрачервонах променях. ІЧП в електромагнiтному спектрi розташованi за червоними, мають проникаючу здатнiсть i викликають iнфрачервону люмiнесценцiю. За допомогою ІЧП можна прочитати тексти, закритi тонким шаром дерева, паперу, фарбником, прозорим для ІЧП. Фотозйомка в IЧП дозволяє одержати чiткi знiмки об’єктiв в туманi i темрявi (прилади нiчного бачення, ЕОП та iн.). Методом iнфрачервоної люмiнесценцiї вiдновлюють пожовклi тексти, видаленi пiдчисткою, диференцiюють фарбники, якi звичайним зором визначити неможливо.

Методи дослiдження у рентгенiвськах променях. РП в електромагнiтному спектрі, з одного боку, вiдносяться до УФП, а з iншого, — до гамма променiв. РП мають здатнiсть проникнення крiзь об’єкти органiчного та бiологiчного походження, i у зв’язку з цим використовуються для пошуку тайникiв у стiнах, виявлення схованок зброї, вибухових пристров у валiзах, поштових вiдправленнях, контейнерах, в аеропортах при доглядi багажу (за допомогою спецiально виготовлених пристроїв, установок). У ходi кримiналiстичної експертизи з використанням РП можна визначити механiзм замка, спосiб спорядження та вид снаряду в патронi, розкрити структуру паперу (наприклад, грошовi купюри) i т.п. Кримiналiстичнi методи, в яких використовусться РП, називають рентгенiвськими, рентгенографiчними.

Люмiнесцентний аналiз — сучасний високочутливий метод, який дозволяє вирiшувати багато питань у судових експертизах. При дослiдженнi використовується властивiсть об’єктiв матерiального свiту люмiнесцiювати при опромiненнi УФ-, ‚Ч-, РП-променями та iншими частинами електромагнiтного спектру. Люмiнесцентний метод можна вiднести як до експертного, так i до ,,польового”. Слiдчий за допомогою освiтлювачiв ,,Таран”, УП-1, УФО-1 має змогу дослiдити документи та встановити слiди травлення, перевiрити грошовi купюри, визначивши пiдробленi.

Методи дослiдження речових доказiв, де як джерела збудження використовують радiацiйнi, називають радiоактивними, iзотопними. Радiоактивнi випромiнювання мають високу проникаючу здатнiсть, що дозволяє просвiтити товстi шари металу, камiнної кладки. У кримiналiстицi використовуються установки з iзотопом кобальта-60, стронцiя-90 для дослiдження металевих i бiологiчних об’єктiв. Радiоактивнi iзотопи використовуються для нанесения помiток з метою пошуку об’єкта у випадках крадiжки. Застосовують радiоактивнi мiтки, суворо дотримуючись вимог iнструкцiї технiки безпеки.

Хiмiчнi методи дослiдження. З класичних хiмiчних методiв використовують полярографiчнi, хроматографiчнi, спектральнi методи дослiдження. Багато хiмiчних методiв з’єднуються з фiзичними i називаються фiзико-хiмiчними. Об’єктами хiмiчних дослiджень у кримiналiстицi можуть бути всякi речовини i предмети матерiального свiту для встановлення складу, походження, однорiдностi або рiзнорiдностi.

Хроматографiчні методи, зокрема тонкошарова i газова хроматографiя, досить поширенi в практицi хiмiчних дослiджень. Визначення походження наркотикiв, барвникiв, паливно-мастильних речовин проводиться методом газорiдинно хроматографiї на складному обладнаннi.

Спектральний або адсорбцiйний аналiз— це методи дослiдження елементного складу речовини. Вони дозволяють визначити її кiлькiснi характеристики на рiвнi групової належностi (босприпаси, наркотики, клеючi речовини, барвники, рiзноманiтнi рiдини — отрути, кров, слина, сеча). Зокрема, завдяки спектральному аналiзу можна встановити вид наркотику, район його вирощування, район добування золота, тобто вирiшити проблему джерела походження конкретно речовини (чи з цього шматка свинцю виготовлений шрiт, тобто чи служить саме цей шматок свинцю джерелом походження шроту).

Бiологiчнi методи.Об’єктами бiологiчних дослiджень є предмети, мiкрочастки рослинного i тваринного походження. До об’єктiв рослинного походження належать: деревина, вироби з неї, деревне вугiлля, рослини та їхнi частини (стебла, листя, насiння, квiти, спори, зерно, зернопродукти). Об’єкти тваринного походження: волосся, шерсть, вовна, пiр’я, пух i вироби з цих матерiалiв.

Бiологiчнi методи дослiдження базуються на сучаснiй високочутливiй технiцi та нових методиках. Деякi з них такi: ботанiчнi, спорово-пилкові, iхтiологiчнi, орнiтологiчні, вiрусологiчнi, генної iнженерії, гiстологiчнi, ембрiологiчнi та багато iнших.

Кiбернетичнi методи — загальне визначення методiв iнформатики та обчислювальної технiки, якi останнiм часом одержали широке розповсюдження в кримiналiстичних дослiдженнях та у практицi розкритгя злочинiв. Зокрема, в правоохоронних органах створенi банки iнформацiї рiзного ступеня спiльностi (АБД-республiка, АБД-область та АБД-район). Збирання, обробка й зберiгання iнформацiї в банках здiйснюються автоматичними способами, технiчними засобами (ЕОМ) за спецiальними програмами. За допомогою таких програм на ЕОМ можна сконструювати портрет злочинця зi слiв потерпiлого, розрахувати данi судово-автотехнiчної експертизи, провести порiвняння зразкiв та автоматичне пiзнання їх (наприклад пошук злочинця за вiдбитками пальцiв з мiсця подiї тощо).

Кримiналiсти у спiвдружностi з програмiстами на основi узагальнення слiдчої практики розробили системи типових способiв вчинення злочину, що дозволяє за виявленими ознаками вiдшукати спосiб вчинення злочину.

Сучаснi методи та засоби дослiдження й використання слiдiв запаху у практицi розслiдування злочинiв утворюють самостiйний роздiл кримiналiстичної технiки — крiмiналiстичну одорологiю. Слiди запаху використовуються для розшуку злочинцiв, крадених речей, наркотикiв, боєсприпасiв, вибухових речовин за допомогою службово-розшукового собаки, для роботи iз слiдами запаху використовується одорологiчна валiза, в якiй є спецiальнi прилади (,,Парус”) для роботи з мiкрооб’єктами. Виявлений на мiсцi подiї слiд запаху консервують та зберiгають в спецiальних банках iнформацiї, а якщо виявляється пiдозрюваний чи обвинувачений, запах iз банка даних використовують для одорологiчної iдентифiкацiї шляхом виїмки або провадження судової експертизи.