КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Тестові завдання. “Менеджмент організацій”
“Менеджмент організацій”
Організація – це: а) група людей, що діє спільно для досягнення власних цілей; б) група людей, діяльність яких спрямована на досягнення спільних цілей; в) група людей, діяльність яких координується задля підвищення ефективності їхньої роботи; г) група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей.
Виберіть правильну відповідь „так” або „ні” 1) Суттєвою рисою організаційного підприємництва є органічна єдність власності на виробничі ресурси (як фінансові, так і матеріально-технічні) та трудової діяльності (як підприємницької, так і виконавської). а) так б) ні 2) Компетенція господарської влади в підприємницькій організації не є довільною, а жорстко регламентованою загальними принципами, правилами та нормами функціонування підприємства. а)так б) ні 3) Однією з важливих соціально-економічних функцій підприємницьких організацій є виробництво та розподіл товарів та послуг з метою одержання прибутку. а) так б) ні
Організаційна структура управління – це: а) конструкція організації, на основі якої здійснюється управління фірмою; б) склад, взаємозв’язки та супідрядність організаційних одиниць апарату управління, які виконують різні функції управління організацією; в) сукупність стійких зв’язків об’єктів і суб’єктів управління організації, реалізованих у конкретних організаційних формах, що забезпечують збереження основних властивостей при різних внутрішніх і зовнішніх змінах;
Яким певним вимогам повинна відповідати організаційна структура: а) адаптивність, гнучкість, динамізм, адекватність; б) спеціалізація, оптимальність, оперативність; в) надійність, економічність, простота; г) всі відповіді вірні.
Господарський кодекс України розглядає підприємство як: а) організацію, створену для вирішення виробничих завдань а) організацію, створену для здійснення підприємницької діяльності в) майновий комплекс, який є знаряддям для здійснення підприємницької діяльності.
Надайте кожному поняттю належне йому значення: 1) організація, створена власником для здійснення управлінських, соціально-культурних чи інших функцій некомерційного характеру, що ним фінансується повністю або частково. 2) добровільні об’єднання громадян на основі спільності їх інтересів для задоволення духовних чи інших нематеріальних потреб. 3) добровільне об’єднання громадян і юридичних осіб з метою задоволення матеріальних і інших потреб учасників шляхом поєднання його членами майнових пайових внесків, доходи розподіляються між його членами. 4) некомерційна організація не має членства, заснована громадянами і (чи) юридичними особами на основі добровільних майнових внесків, що переслідує соціальні, культурні чи інші суспільно корисні цілі. А) фонди Б) споживчий кооператив В) установи Г) суспільні і релігійні організації
Які з наведених нижче організаційно-правових форм підприємств, які виникли в процесі приватизації в Україні не відповідають загальновизнаній міжнародній класифікації і з 2004р. не реєструються? а) фермерські господарства; б) колективні підприємства; в) товариства з додатковою відповідальністю; г) орендні підприємства; д) кооперативи; е) спільні підприємства.
Якому типу операційної системи виробництва відповідають наступні ознаки? 1. Кожна одиниця кінцевої продукції є унікальною за конструкцією, завданням, місцем розташування; 2. окремі одиниці продукції досить подібні, хоча можуть бути окремі відмінності в характеристиках і комплектації; 3. об’єкти переробки проходять через систему поштучно або невеликими партіями; 4. єдиний спосіб розрізнити окремі одиниці створюваної продукції полягає у вимірі продукту в певних довільних одиницях (за обсягом, довжиною, площею, масою тощо); 5. на випуск кожної одиниці продукції витрачається відносно тривалий час (тижні, місяці); 6. виробничі ресурси можуть бути упорядковані в певній послідовності і утворюють технологічну лінію; 7. ресурси, що поступають на вхід системи, безперервним потоком проходять через неї, перетворюючись у продукт на виході; 8. вимоги до оброблення чи обслуговування різні, тому кожний об’єкт просувається по різних маршрутах з необов’язковим проходженням через усі ділянки.
а) Індивідуалізоване виробництво; б) дрібносерійне виробництво; в) масове виробництво; г) безперервне (поточне) виробництво.
Підберіть для кожного підприємства відповідний йому тип операційної системи. 1. Друкарня; 2. автомобілебудівний завод; 3. станція технічного обслуговування автомобілів; 4. будівельна організація; 5. підприємство водопостачання; 6. мийка машин; 7. юридична консультація; 8. металургійний завод. а) Індивідуалізоване виробництво; б) дрібносерійне виробництво; в) масове виробництво; г) безперервне (поточне) виробництво.
Власники простих акцій мають право на: а) участь в управлінні акціонерним товариством; б) участь в управлінні акціонерним товариством а також можливість отримання певної частини доходів АТ за результатами діяльності підприємства згідно з рішенням загальних зборів акціонерів; в) отримання певної фіксованої частини доходу АТ без участі в управлінні товариством; г) отримання певної фіксованої частини доходу АТ з можливістю приймати участь в управлінні товариством.
Які з перелічених нижче підприємств відносяться до унітарних: а) ДП „Кривбаспромводопостачання” б) КП „Криворіжелектротранс” в) ПП „Людмила” г) ВАТ „Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” д) ТОВ „Явір”
Асоціація – це: а) тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети; б) статутне об’єднання підприємств та інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного, або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; в) договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися; г) договірне об’єднання, яке створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.
Консорціум – це: а) договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися; б) тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети; в) договірне об’єднання, яке створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. г) статутне об’єднання підприємств та інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного, або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності;
Концерн – це: а) статутне об’єднання підприємств та інших організацій на основі їх фінансової залежності від одного, або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності; б) договірне об’єднання, яке створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. в) тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети; г) договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися;
До якої сфери (первинної, вторинної, третинної або четвертинної) належать наведені організації: 1) підприємства і організації, що надають різноманітні послуги. 2) підприємства, що займаються видобутком сировини 3) організації в сфері інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій 4) організації і підприємства обробної промисловості (машинобудування, металообробки та інші). а) первинна сфера; б) вторинна сфера; в) третинна сфера; г) четвертинна сфера.
Розташуйте в чіткій послідовності етапи створення операційної системи виробництва: 1) розроблення виробничих операцій (проектування робіт, визначення їх змісту, розподіл, специфікація, нормування, соціотехнічні аспекти); 2) проектування виробів та процесів виробництва; 3) проектуванні підприємства; 4) визначення виробничих потужностей.
Необхідність управлінського рішення зумовлена: а) потребою дати відповідь на різноманітні питання, що стоять перед організацією; б) змінами в зовнішньому та внутрішньому середовищі організації; в) потребою визначення проблем і факторів, що впливають на діяльність організації; г) відхиленням від заданих параметрів функціонування системи; д) виникненням „вузьких” місць і виявленням додаткових можливостей розвитку.
Визначте послідовність здійснення основних етапів, пов’язаних із прийняттям та реалізацією управлінських рішень: 1) визначення обмежень; 2) прогноз розвитку ситуації та формування обмежень критеріїв; 3) визначення цілей; 4) вибір стратегії і методу розв’язання проблем; 5) оцінка рішень і вибір кращого варіанту; 6) визначення альтернатив; 7) доведення рішення до виконавців; 8) узгодження та прийняття рішення; 9) встановлення зворотного зв’язку; 10) реалізація рішення; 11) оцінка результатів рішення.
Визначте послідовність здійснення основних етапів діяльності по управлінню ризиками. а) Якісне оцінювання рівня ризику; б) ідентифікація ризику; в) реалізація конкретних процедур управління ризиками; г) кількісне оцінювання ризику; д) вибір відповідних методів (способів) оптимізації ризику.
Який з елементів в системі управління процесуальною діяльністю підприємницьких організацій є одночасно і кінцевим, і первинним? а) управління маркетинговими дослідженнями; б) управління ресурсним забезпеченням виробництва; в) управління плануванням виробничої програми; г) управління процесами збуту готової продукції; д) управління процесами формування та розподілу доходів; е) оперативне управління виробничими процесами.
Які з наведених функцій управління фінансами підприємства здійснюють суб’єкти, які належать до „центрів корпоративного контролю”? а) Здійснюють фінансове планування, управління грошовими засобами та дебіторською заборгованістю; б) визначають кількість, види, номінальну ціну та правила випуску та передачі акцій; в) управляють капітальними витратами, цінними паперами та інвестиціями; г) управляють інвестиційним портфелем і структурою капіталу фірми д) забезпечують взаємовідносини з податковими, статистичними та іншими державними службами. е) визначають розмір і структуру нових капіталовкладень, ринкову стратегію і тактику.
Які з наведених функцій управління фінансами підприємства здійснює вищий менеджмент? 1) Здійснює внутрішньофірмове фінансове планування 2) Здійснює фінансування поточних витрат 3) Відкриває банківські рахунки, здійснює платежі за зобов’язаннями 4) Управляє фінансовими ризиками 5) Санкціонує контракти, домовляється з банками про позики 6) Здійснює загальний фінансовий контроль за фірмою.
Які з наведених завдань менеджменту персоналу розв’язуються на тактичному рівні (ТР), а які на стратегічному рівні (СР)? а) омолодження кадрів шляхом залучення молодих спеціалістів і стимулювання дострокового виходу на пенсію осіб, що не „вписуються” у сучасні методи роботи „ТР” „СР”; б) організація набору робочої сили (пошук, співбесіда, тестування, оформлення документів) „ТР” „СР”; в) організація навчання, перекваліфікація, розподіл, переміщення, звільнення працівників „ТР” „СР” г) організація професійної перепідготовки кадрів у зв’язку з переорієнтацією діяльності підприємства „ТР” „СР” д) оцінка спеціалістів, відпрацювання рекомендацій щодо їх подальшої долі; „ТР” „СР” е) залучення значної кількості працівників до участі в управлінні організацією „ТР” „СР”
Які з наведених нижче об’єднань підприємств, що існують на Україні можна віднести до холдінгових компаній? а) „Укрметалургпром” б) „Сістем Капітал Менеджмент” в) ДАК „Нафтогаз України” г) „Укрпідшипник” д) „Індустріальний союз Донбасу”
На промисловому підприємстві працюють 750 чоловік. Середній обсяг річного валового доходу дорівнює 3 млн. євро. До яких підприємств відноситься дана організація? а) малих підприємств; б) середніх підприємств; г) великих підприємств.
Корпорація – це: а) договірне об’єднання підприємств; б) усі підприємства у формі господарських товариств та кооперативів; в) будь-яка організація; г) великі та середні підприємства, які мають організаційно-правову форму акціонерних товариств; д) усі відповіді можуть бути правильними в залежності від певного погляду на трактування цього терміну.
Серед підприємницьких організацій України по своїй чисельності домінують: а) малі підприємства; б) середні підприємства; в) великі підприємства.
Серед підприємницьких організацій України за обсягами реалізованої продукції та масштабами експорту домінують: а) малі підприємства; б) середні підприємства; в) великі підприємства.
Приватні підприємства відносяться до окремих організаційно-правових форм по наступним підставам: а) склад засновників та інвесторів статутного капіталу; б) особливості певної інституціональної структури: комплекс правил, норм, які регулюють різні сторони діяльності організації (статутні документи, організаційно-управлінська структура, технологічні та організаційно-економічні норми, стандарти тощо); в) особливості мобілізації ресурсів для формування статутного капіталу (мобілізація коштів окремою особою, групою осіб, емісія акцій); г) Особливості організаційно-управлінської та соціально-статусної стратифікації працівників; д) порядок розподілу доходів (прибутку) підприємств; е) структура, порядок формування та методи контролю за органами управління підприємством.
Дослідження яких з перелічених в алфавітному порядку вчених слугували теоретичним підґрунтям „механістичної” моделі управління підприємницькими організаціями: 1) М. Вебер, 2) Г. Гант, 3) Ф. Гілберт, 4) Д. Карнегі 5) А. Маслоу, 6)Д. Мак-Грегор, 7) Е. Мейо, 8)Ф.Тейлор, 9) Ф. Херцберг.
Дослідження яких з перелічених в алфавітному порядку вчених слугували теоретичним підґрунтям „антропоцентричної” моделі управління підприємницькими організаціями: 1) М. Вебер, 2) Г. Гант, 3) Ф. Гілберт, 4) Д. Карнегі, 5) А. Маслоу, 6)Д. Мак-Грегор, 7) Е. Мейо, 8)Ф.Тейлор, 9) Ф. Херцберг.
Яка модель організації подана за такою характеристикою: - Чіткий поділ праці ; - ієрархічність рівнів управління, при якій кожен нижчий рівень контролюється вищим і підпорядковується йому; - наявність взаємозалежної системи узагальнених формалізованих правил і стандартів, які забезпечують однорідність виконання співробітниками своїх обов’язків та їх координацію при виконанні різних завдань; - оцінка результативності діяльності організації з використанням переважно кількісних показників. а) механістична модель; б) антропоцентрична модель в) модель організації, як відкритої системи г) модель підприємства, як організації, діяльність якої орієнтована на узгодження та часткове компромісне задоволення різних груп суспільних інтересів.
У межах поведінкового підходу до менеджменту можна виділити: а) школу наукового менеджменту; б) адміністративну школу управління; в) школу людських відносин; г) кількісну школу; д) нову школу управління.
Власники привелейованих акцій мають право на: а) участь в управлінні акціонерним товариством; б) участь в управлінні акціонерним товариством а також можливість отримання певної частини доходів АТ за результатами діяльності підприємства згідно з рішенням загальних зборів акціонерів; в) отримання певної фіксованої частини доходу АТ без участі в управлінні товариством; г) отримання певної фіксованої частини доходу АТ з можливістю приймати участь в управлінні товариством.
Яке з наведених нижче визначень характеризує загальне поняття управління? а) управління – це певний вплив на будь-який об’єкт з метою його упорядкування, збереження якісної специфіки, вдосконалення та розвитку; б) управління – це процес досягнення цілей шляхом організації людей, а також необхідних і достатніх засобів і впливів; в) управління – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою реалізації поставлених завдань та досягнення визначених цілей.
Виберіть правильну відповідь „так” або „ні” 1) Корпоративне управління – це всі види управлінської діяльності, спрямованої на формування цілей організації та їх реалізацію а) так б) ні 2) Корпоративний контроль – це наявність у певної особи чи групи осіб (фізичних чи юридичних) здатності суттєво впливати на визначення цілей та напрямків діяльності, стратегічне та середньострокове планування, формування та контролю за діяльністю вищих органів виконавчої влади, регулювання процесів взаємодії з іншими компаніями, фінансовими інститутами, державними органами влади, контролювання руху фінансових потоків, вирішальний вплив на розподіл та використання прибутків. а) так б) ні 3) Реальна „силова вага” окремих суб’єктів в певних „центрах корпоративного контролю” при прийманні принципових керівних рішень не залежить від особливостей національної корпоративної культури а) так б) ні.
Норма керованості – це: а) питома вага працівників апарата управління в загальній чисельності працівників; б) оптимальна чисельність працівників, підлеглих одному керівникові; в) відношення чисельності працівників певного структурного підрозділу підпорядкованих одному керівнику до загальної чисельності працівників структурного підрозділу.
У структурах управління розрізняють такі елементи: а) ланки, рівні, зв’язки; б) ланки, рівні, об’єднання; в) ланки, зв’язки, системи; г) рівні, зв’язки, системи.
Які з проблем забезпечення ефективної роботи університету можна розв’язати короткостроковим плануванням? а) складання розкладу занять; б) визначення базових предметів підготовки спеціаліста; в) розподіл аудиторій; г) розподіл навчального навантаження між викладачами; д) поточний контроль відвідувань занять студентами; е) контроль успішності студентів.
Організаційна структура управління, яка складається із взаємопідпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбинки, де кожен управлінець підпорядковується тільки одному менеджеру, а всі зв’язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього – це: а) лінійно-функціональна б) функціональна в) лінійно-штабна г) лінійна д) дивізійна
У якій послідовності задовольняються потреби працівників згідно з ієрархією потреб А. Маслоу: 1) Потреби в безпеці; 2) Потреби в повазі; 3) Потреби в приналежності; 4) Потреби в самореалізації; 5) Фізіологічні потреби Правильна відповідь: 5), 1), 3), 2) 4).
Надайте кожному поняттю належне йому значення:
1) ситуація, коли жодний з акціонерів компанії не володіє 25% її акцій (так званим „блокуючим пакетом”), який дає певні можливості власнику блокувати небажані для нього рішення по найбільш принциповим питанням життєдіяльності ВАТ і відігравати значущу роль в діяльності органів контролю за діяльністю ВАТ; 2) наявність у власника такого пакету акцій (75% + одна акція), який дає йому можливість приймати найбільш принципові рішення стосовно діяльності компанії; 3) ситуація, коли тільки одна особа володіє пакетом акцій більше 25%, що створює передумови для її домінації в системі корпоративного управління; 4) наявність у власника контрольного пакету акцій (50% + одна акція), який забезпечує йому можливість приймати бажані для нього рішення по поточним питанням діяльності компанії; 5) більше 91% акцій сконцентровано в руках однієї особи, що фактично по ступеню концентрації владних повноважень зближує ВАТ з класичним приватним підприємством з одноособовим інвестором та контролером.
а) розпорошена власність б) концентрована власність без наявності противаг в) концентрована власність г) концентрована власність, яка забезпечує власнику кваліфіковану більшість голосів д) суперконцентрована (абсолютна або „монархічна”) структура власності.
Що таке класифікація ризиків? а) це детальний аналіз і моделювання кожного ризику; б) це виявлення оптимального, мінімального, середнього, критичного та катастрофічного ризиків; в) це розподіл ризиків на конкретні групи за певними ознаками щодо досягнення поставлених цілей; г) це визначення стахостичних та конкуруючих ризиків.
Наявність декількох мажоритарних власників, консенсус інтересів яких визначає політику корпорацій, а постійний взаємоконтроль попереджає можливе свавілля та недостатню компетентність і виваженість у визначенні та реалізації політики компанії характерний для моделі: а) „менеджерського контролю” б) „сімейного контролю” в) „контролю „твердих ядер” г) „контролю інвестиційних фондів” д) „сімейно-державного контролю”
Визначте мотиваційні (М) та гігієнічні (Г) фактори, виділені Ф. Герцбергом у теорії двофакторної мотивації:
1) Зміст праці і можливості творчого зростання 2) Умови праці 3) Визначення результатів праці 4) Заробітна плата 5) Ставлення безпосереднього начальника 6) Міра відповідальності 7) Пересування по службі 8) Міра безпосереднього контролю за роботою 9) Політика фірми і адміністрації
Серед основних недоліків функціональних структур управління можна виділити наступні: а) розбивка бізнес - процесів на окремі роботи приводить до розбіжностей між відділами і виникненню проблем з узгодженням і координацією, до роз'єднаності прав і відповідальності, що збільшує швидкість реакції на зміни, що відбуваються; б) не сприяє розвитку у менеджерів навичок системного підходу до розв’язання проблем організації; закріплює «вузький» підхід, коли в очах менеджерів підрозділів проблеми підзвітного блоку стають важніше стратегічних цілей компанії; в) майже відсутній зв’язок зі стратегією; г) низька ефективність роботи структурних блоків за рахунок їхньої низької спеціалізації; д) відповідальність за загальний результат зосереджується у вищого керівництва.
Які типові риси характерні для американської моделі соціально-кадрової політики? а) Трудові відносини між підприємцями та найманими працівниками мають переважно формальний безособовий характер, які регулюються договором найму. б) Робітники більше „прив’язані” до підприємства. Вони схильні скоріше змінювати професію, умови праці, ніж підприємство. в) Орієнтація на універсального працівника, відсутність елітних бар’єрів, „розмитість” кордонів між різними професіями та спеціальностями. г) Підприємці орієнтуються на те, щоб підібрати в разі необхідності „готових” спеціалістів, які найбільш повно відповідають потребам відповідного робочого місця. д) Переважний акцент в регулюванні трудової мотивації на моральні цінності, розвиток і задоволення професійних, творчих і соціально-престижних потреб.
Які з наведених ризиків відносяться до системних (С), а які до несистемних (НС)? а) ризик не передбачуваних політичних подій, урядових постанов, міжнародних і міжетнічних конфліктів; „С”, „НС” б) циклічні коливання, економічні та демографічні зрушення тощо; „С”, „НС” в) некваліфіковане керівництво, неефективна цінова політика „С”, „НС” г) засухи, повені, землетруси „”С” , „НС” д) пожежі, вибухи, ссув грунту, аварії, спричинені нераціональною діяльністю підприємства, порушенням технології, стандартів безпеки праці тощо; „С”, „НС” е) нераціональна структура інвестування, зростання дебіторської заборгованості, втрата джерел фінансування „С” , „НС”
Організаційна структура лінійного типу: а) має обмежені повноваження в здійсненні контролю за діяльністю керованих ними інших підрозділів з закріплених за ними питань управлінської діяльності; б) має всю повноту влади на даному рівні управління та їхні вказівки для виконання; в) координує діяльність лінійних і функціональних підрозділів зорієнтованих на досягнення конкретних цілей виробництва; г) характеризує концентрацію всього комплексу функцій управління та вироблення управлінських дій в одній ланці управління.
Виділіть специфічні риси, які найбільш характерні для інтересів та мотивацій економічних суб’єктів пострадянського підприємництва. а) Домінуюча орієнтація власників та менеджменту не на накопичення нового капіталу, а на перерозподіл господарської влади та пограбування раніше накопичених виробничих ресурсів; б) переважання продуктивно-інноваційних орієнтацій підприємницької мотивації; в) формальна розпорошеність акціонерного капіталу при високій і зростаючій його реальній концентрації; г) професіоналізація управління підприємствами д) чіткий розподіл повноважень між власниками капіталу та вищим менеджментом підприємств.
Для великих та середніх підприємств найбільш доцільною є використання : а) лінійної структури управління; б) лінійно-функціональної структури управління; в) дивізіональної структури управління; г) проектної структури управління; д) матричної структури управління.
Яка залежність існує згідно з результатами досліджень американських аналітиків М. Вудворда та А. Курилофа між типом операційної системи виробництва і кількістю рівнів управління? а) кількість рівнів управління не залежить від операційної системи виробництва; б) число рівнів управління має тенденцію до подвоєння при послідовному переході до кожного типу операційної системи (від індивідуалізованого до дрібносерійного виробництва; від дрібносерійного до великосерійного виробництва; від великосерійного до масового виробництва). в) число рівнів управління має тенденцію до подвоєння при переході від галузей з індивідуальним виробництвом до галузей з масовим виробництвом.
Основними перевагами орієнтації на горизонтальну координацію діяльності організації є: а) можливість чіткої уяви кожного працівника про своє коло обов’язків; б) командна злагодженість в роботі управлінського ансамблю; в) відносна легкість оцінки ефективності діяльності персоналу організації; г) здатність до швидкої перебудови управлінської взаємодії з урахуванням змін умов без суттєвих змін організаційної структури. На думку П. Друкера найбільш загальним інтегративним (об’єднуючим, підпорядковуючим усі інші) показником ефективності діяльності підприємницької організації є: а) загальна продуктивність підприємства; б) прибутковість; в) рентабельність; г) економічність.
Які типові риси характерні для японської моделі соціально-кадрової політики? а) Робітники – це члени „однієї родини”. Підприємці прибігають до звільнення працівників лише в крайніх випадках; б) Робітники більше прив’язані до своєї професії. Вони схильні до швидкої зміни місця роботи, якщо є краща перспектива для задоволення своїх професійних та особистих інтересів; в) швидке посадове просування на першому етапі ділової кар’єри (перші 5-10 років роботи в організації) і „застій” на усіх наступних етапах; г) орієнтація в трудових відносинах більше на ділове співробітництво, ніж на конфлікти і конфронтацію. д) переважний акцент в регулюванні трудової мотивації на грошові винагородження та адміністративні санкції.
Організаційна структура функціонального типу: а) має обмежені повноваження в здійсненні контролю за діяльністю керованих ними інших підрозділів з закріплених за ними питань управлінської діяльності; б) має всю повноту влади на даному рівні управління та їхні вказівки для виконання; в) координує діяльність лінійних і функціональних підрозділів зорієнтованих на досягнення конкретних цілей виробництва; г) створює подвійне підпорядкування для виконавців.
Модель, що дозволяє встановити техніко-економічні зв’язки і залежності різних факторів виробництва, розвинулась на базі: а)загальної теорії систем б)теорії балансу інтересів зацікавлених груп в)школи наукового менеджменту г)школи людських відносин і поведінкових наук д)теорії незалежних експертних оцінок
“Стратегічний менеджмент”
“Інноваційний менеджмент”
Послуги — це: · об’єкти продажу у вигляді певних дій, зручностей або вигод; · комплекс матеріальних і нематеріальних корисностей; · товари у нематеріальній формі.
Якість — це: · ступінь відповідності товару світовим зразкам; · сукупність властивостей товару, які задовольняють обумовлені або передбачені потреби; · продукт + підтримка + інструменти маркетингу.
Придбання виробів короткочасного використання та послуг супроводжуються частими контактами: · між покупцями і продавцями; · між покупцями і виробниками; · між виробниками і посередниками.
Товар у задумі — це: · матеріалізована ідея товару; · головна вигода чи послуга; · сукупність техніко-експлуатаційних характеристик майбутнього товару.
Підприємство додає до товарів традиційної номенклатури продукцію, що виготовляється з використанням тих самих технологій або потребує тих самих маркетингових можливостей, здійснюючи: · вертикальну диверсифікацію; · горизонтальну диверсифікацію; · латеральну диверсифікацію.
Під час виробничих процесів та управління ними використовуються: · основні матеріали; · вузли та агрегати; · допоміжні матеріали.
Товар у реальному втіленні — це: · матеріалізована ідея товару за задумом; · основна вигода чи послуга; · сукупність техніко-експлуатаційних характеристик майбутнього товару.
Використовуючи знаки для позначення ґатунку, застосовують: · зворотний порядок позначення; · прямий порядок позначення; · змішаний порядок позначення.
Споживачі витрачають мінімум зусиль на порівняння при купівлі: · товарів пасивного попиту; · товарів постійного попиту; · престижних товарів.
Показник широти номенклатури визначає: · скільки окремих видів продукції виготовляється підприємством; · загальну кількість товарних одиниць; · кількість пропозицій щодо кожного з окремих видів продукції.
Передбачену або визнану різницю у вимогах до продукції визначає: · якість товару; · ґатунок товару; · привабливість товару.
Залежно від особливостей споживання розрізняють: · споживчі товари і товари виробничого призначення; · товари короткочасного використання, товари тривалого використання, послуги; · товари повсякденного попиту, імпульсивної купівлі, товари для нагальних потреб.
Показник насиченості номенклатури визначає: · скільки окремих видів продукції виготовляється підприємством; · загальну кількість товарів; · кількість пропозицій щодо кожного з окремих видів продукції.
Безвідмовність, ремонтопридатність — це показники: · надійності; · призначення; · ергономічні.
Головне бажання споживачів при купівлі промислових установок: · сучасність обладнання; · тривалість виробничого процесу; · стабільність, відповідність ціни.
Показник глибини номенклатури визначає: · скільки окремих видів продукції виготовляється підприємством; · загальну кількість товарів; · кількість пропозицій щодо кожного з окремих видів продукції.
Якісні показники якості послуг — це: · безпека, компетентність, рівень майстерності; · чуйність, увічливість, рівень майстерності; · безпека, ввічливість, чуйність.
Попит на товари промислового призначення має: · цільовий характер; · первинний характер; · запроваджувальний характер.
Асортиментна концепція — це: · програма побудови оптимальної асортиментної структури; · напрям спеціалізації підприємства; · концепція сегментування цільового ринку.
Кількісні показники якості послуг — це: · час надання послуг, безпека, рівень майстерності; · рівень майстерності, рівень механізації, час очікування послуги; · рівень механізації, безпека, надійність.
Методи продажу, подібні до маркетингу споживчих товарів, застосовують при реалізації: · основних матеріалів; · допоміжних матеріалів; · сировини.
Повнішому використанню можливостей ринку та його окремих сегментів сприяє: · стандартизація товару; · диференціація товару; · уніфікація товару.
Загальну оцінку технічного рівня якості, що характеризується одним числом, отримують із допомогою: · диференційованого методу; · комплексного методу; · змішаного методу.
Ціноутворення орієнтується на: · витрати, попит, конкуренцію; · конкуренцію, попит, корисність; · корисність, попит, навколишнє середовище маркетингу.
Зниження витрат на виробництво, розподіл, збут і обслуговування забезпечує: · стандартизація товару; · диференціація товару; · диверсифікація товару;
На послідовному порівнянні одиничних показників якості оцінюваного виробу та базового зразка базується: · диференційований метод; · комплексний метод; · змішаний метод.
Імідж — це: · асоціація, котра виникає у зв’язку із відповідними назвами; · рейтингова оцінка продукту, марки, фірми; · популярність продукту, марки, фірми.
Коли підприємство входить у галузі, що не мають нічого спільного з його традиційною виробничою та маркетинговою діяльністю, має місце стратегія: · вертикальної диверсифікації; · горизонтальної диверсифікації; · латеральної диверсифікації.
Формулу Qi= Pib / Pi застосовують для оцінювання показників: · які відображають комплексні характеристики об’єкту; · збільшення яких забезпечує підвищення якості виробів; · зменшення яких забезпечує підвищення якості виробів.
Коли виробнича програма розширюється внаслідок залучення продукції попередніх і наступних ступенів, має місце стратегія: · вертикальної диверсифікації; · горизонтальної диверсифікації; · латеральної диверсифікації.
Формулу Qi = Pi / Pib застосовують для оцінювання показників: · які відображають комплексні характеристики об’єкту; · збільшення яких забезпечує підвищення якості виробів; · зменшення яких забезпечує підвищення якості виробів.
|