КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Кругообіг капіталу та його стадіїУ темі 6 «Підприємництво» ми розглядали такі категорії, як витрати виробництва та результати підприємницької діяльності. У цій же темі ми розглянули зміст, джерела та структуру підприємницького капіталу. Його було визначено, що рух цього капіталу розпочинається з його грошової форми. Здійснивши вкладення капіталу в ту чи іншу сферу діяльності, підприємець ставить собі мету одержати прибуток, тобто надлишок над авансовою сумою. Зміст даної теми розглянути рух капіталу в процесі його виробничого використання. Нижче показується, що капітал підприємця у процесі його виробничого використання здійснює кругообіг. Наше завдання розглянути зміст цього кругообігу, його стадії тощо. У процесі свого кругообороту підприємницький капітал проходить три стадії і три функціональні форми, які охоплюють сферу виробництва і сферу обігу. Перша стадія: Рс Г - Т Зв. Підприємець на ринку купує ресурси, необхідні для виробництва продукції (послуг) засоби виробництва (Зв.) та робочу силу (Рс). Його капітал, який знаходився в грошовій формі, приймає форму продуктивного капіталу, який провляє себе в реально-функціонуючих засобах праці, предметах праці та робочій силі. Після цього розпочинається друга стадія: …В…Т' – процес виробництва. У процесі виробництва на основі ефективного використання праці, здібностей підприємця, засобів виробництва, передової технології створюються товари, вартість яких зростає порівняно з авансовою вартістю у виробництво цих товарів. Результат цієї стадії руху капіталу виглядає таким чином: Т' Т, тобто вартість виробничих товарів дорівнює Т'=Т+˅Т, де ˅Т представляє додаткову вартість. Третя стадія кругообігу капіталу Т'-Г'. Додаткова вартість, втілена в товарі Т', надійде підприємцю після його реалізації на ринку. Функція товарного капіталу – реалізація авансованої і додаткової вартості: Г'=Г+˅Г. Кругообіг підприємницького капіталу традиційно визначають за такою формулою, розробленою К.Марксом: Зв Г - Т Рс ……В….Т' - Г'[26] З цієї формули видно, що грошовий капітал перетворюється на продуктивний, продуктивний – на товарний, а товарний – на грошовий. Таким чином існує три функціональних форми капіталу підприємця – грошовий, продуктивний і товарний, що задіяні у процесі виробництва. Крапки, що стоять обибіч «…В…», зосереджують увагу на тому, що саме виробництво є основою і змістом усього кругообігу капіталу. На першій і третій стадії кругообіг капіталу функціонує у сфері обігу, на другій – у сфері виробництва, яка є вирішальною. Кругообіг капіталу – це безперервний рух капіталу, у процесі якого він послідовно проходить три стадії, набуває на кожній з них певної функціональної форми і повертається до своєї вихідної форми – грошової. Із формули кругообігу капіталу підприємця видно, що він здійснюється заради створення і привласнення прибутку Г' – Г= П, де Г – авансований підприємцем капітал, П – прибуток. Рух капіталу не обмежується одним кругообігом, одержання прибутку спонукає підприємців до повторення цього процесу. Кругообіг капіталу, узятий не як окремий акт, а як процес, що безперервно повторюється відновленням всього авансованого капіталу, є його оборот. Оборот капіталу не співпадає з його кругообігом. Кругооборот капіталу повертає підприємцю у грошовій формі тільки частину авансованого капіталу, а повний оборот капіталу здійснює тільки тоді, коли вся його капітальна вартість повертається до підприємця у своїй первісній, тобто грошовій формі. Варто зазначити, що оборот різних елементів капіталу здійснюється неоднаково. Капітал, що перебуває у виробничій формі, за характером обороту традиційно поділяють на основний і оборотний. Основний капітал – це частина виробничого капіталу, яка цілком і багаторазово бере участь у виробництві товару. Переносить свою вартість на новий продукт частинами в міру зношення. Отже, вартість основного капіталу підприємець одержує в грошовій формі по частинам. Конкретно до основного капіталу відносять ту частину авансованого підприємцем капіталу, яка втілюється в засобах праці (устаткування, машини, виробничі споруди, інструмент). Інші частини, втілені в сировині, матеріалах, паливі і т.д. входять в оборотний капітал, вартість якого повністю повертається підприємцю після кожного кругообігу. Складовою частиною оборотного капіталу є вартість оплати праці. У процесі виробництва елементи основного капіталу (машини, споруди тощо) зношуються. Існують два види ізношування основного капіталу – фізичний і моральний. Фізичний знос – це матеріальний знос машин, споруд та інший засобів праці, в результаті котрого елементи основного капіталу повністю стають фізично непридатними до використання їх у виробничому процесі товарів і послуг. У фізичному зношування відрізняють дві сторони: 1) техніко-виробничу – втрату споживної вартості; 2) вартісну – перенесення вартості на готовий продукт Моральний знос – це обезцінення основного капіталу в результаті зниження вартості засобів праці або появи більш продуктивних засобів праці. Є два види (форми) морального зносу основного капіталу. За першого виду внаслідок зростання продуктивності праці наявні засоби праці відтворюються з меншою вартістю, тобто дешевше. За другого виду морального зносу виробляються засоби праці той же вартості. Але технічно більш досконалими, продуктивними, рентабельним. В обох випадках відбувається обезцінення основного капіталу. Конкретною формою обезцінення основного капіталу є амортизація, яка складається з щорічних відрахувань в амортизаційний фонд підприємства. Амортизація основного капіталу – це заміщення в грошовій формі зношених засобів праці поступовим перенесенням вартості на продукт (послугу), що виробляється. Отже відрахування на заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають амортизаційними. Встановлений державою у законодавчому порядку процент заміщення вартості зношеної частини основного капіталу називають нормою амортизації. У загальному вигляді норму амортизації, тобто частину вартості основного капіталу, що перераховуються що року підприємством до амортизаційного фонду, можна визначити за формулою: , де Б – балансова вартість основного капіталу; Р – витрати на капітальний ремонт елементів основного капіталу; Л - ліквідаційна вартість елементів основного капіталу, що вибувають; Кр – середня кількість років функціонування основного капіталу підприємства. Так, якщо, наприклад, робото верстати функціонують 10 років, то норма їх амортизації становитиме 10% щорічно. Через 10 років підприємець поверне у свій фонд раніше авансовану вартість у придбання та введення в експлуатацію відповідні робото верстати. Амортизаціний фонд може бути ним знову авансований на придбання роботоверстатів, але в більш продуктивний або цієї ж продуктивності, але меншої вартості. Оборотний капітал – це частина виробничого капіталу, вартість якої в процесі кожного кругообігу входить у створені товари (послуги) цілком і яка повністю повертається підприємцю в грошовій формі після їх реалізації. До складу оборотного капіталу входять різноманітні предмети праці (сировина, матеріали, енергія, паливо), а також капітал, затрачений на робочу силу (оплата праці). Роль оборотного капіталу для суспільства полягає в тому, що: 1) його елементи (сировина, матеріали) перетворюються у різноманітні продукти, якими є предмети споживання (продукти харчування, житло, одяг, засоби пересування (автомобілі, літаки тощо), засоби відпочинку (курорти, парки тощо), засоби охорони здоров’я, державної безпеки і т.д.; 2) з елементів оборотного капіталу (сировини, матеріалів тощо) створюються різноманітні засоби праці та виробничі комплекси (заводи, фабрики, шахти, транспорт, сучасні дороги, атомні електростанції і т.ін.), тобто матеріально-технічні продуктивні сили суспільства.
|