Поняття та ознаки договору комісії

Поняття договору комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язу­ється за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчи­нити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок ко­мітента.

Характеристика договору комісії

1. Предметом договору комісії є вчинення однієї чи декіль­кох угод. Це робить інститут комісії схожим з інститутом ко­мерційного посередництва, що оформлюється агентськими до­говорами, предметом яких також є укладення угод, і, відповід-

но, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є «вчи­нення юридичних лій», в тому числі укладення угод.

2. Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Сто­
ронами господарського договору комісії є суб'єкти господарю­
вання або суб'єкти господарювання і негосподарюючі суб'єк­
ти — юридичні особи (ст. 179 ГК).

3. Комісіонер зобов'язується вчиняти угоди нід свого імені.
Це є чи не найголовнішою відмінністю договору комісії від
агентського договору (договору доручення), за яким агент (пові­
рений) зобов'язується вчинити дії від імені клієнта (довірителя).

Згідно зі ст. 1016 ЦК за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконан­ня договору. Незважаючи не це майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 101X ЦК). Та­ким чином, під час комісії не відбувається передача права влас­ності від комісіонера до комітента — комітент хоча і не бере участі в угоді з придбання (реалізації)майна, весь час залиша­ється власником цього майна або відповідних грошових коштів.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комі­тента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при ви­борі цієї особи або поручився за виконання договору (дель­кредере)

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідоми­ти про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення пра­ва вимоги до цієї особи.

4. Комісіонер вчиняє угоди за рахунок комітента, що є
спільною рисою договору комісії із агентським договором (до­
говором доручення). Комісіонер має право на відшкодування
витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків
за договором комісії.

5. Комісіонер вчиняє угоди за винагороду. За змістом
ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в
розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо до­
говором комісії розмір плати не визначений, вона виплачуєть­
ся після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін
за такі послуги. Якщо ж договір комісії не був виконаний з при­
чин, які залежали від комітента, комісіонер мас право на комі­
сійну плату на загальних підставах.

Згідно зі ст. 1020 ЦК комісіонер має право відраховувати на­лежні йому за договором суми з усіх грошових коштів, шо на­дійшли до нього для комітента, якшо інші кредитори комітен­та не мають переважного перед ним права на задоволення сво­їх вимог із грошових коштів, то належать комітентові. Крім то­го, ст. 1019 ЦК дозволяє комісіонеру для забезпечення своїх ви­мог за договором комісії притримати річ, яка має бути переда­на комітентові.

6. Договір комісії є консенсу&пьним, тобто вважається укла­деним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх Істотна умов (найчастіше таким моментом виступає момент підписан­ня його сторонами). Вказівок шодо форми договору комісії ЦК не містить, тому застосовуються загальні положення статей 205-210 ЦК шодо форми угод. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір ко­місії може бути укладений на визначений строк або без визна­чення строку, з визначенням або без визначення території йо­го виконання, з умовою чи без умови шодо асортименту това­рів, які є предметом комісії.