Доручення

Доручення — письмове повідомлення, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати певні юридичні чинності або отримувати матеріальні цінності.

Вони поділяються на особисті та офіційні.

В офіційному дорученні обов'язково зазначаються (реквізити):

· Назва організації, яка видає доручення.

· Номер доручення й дата видання.

· Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видано доручення.

· Назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності.

· Перелік цінностей із вказівкою на їх кількість і суму.

· Строк дії доручення.

· Зразок підпису особи, якій видано доручення.

· Назва документа, що посвідчує особу отримувача цінностей (паспорт, посвідчення).

· Підписи службових осіб, які видали доручення.

· Печатка організації, що видала доручення.

Доручення

Я, Суховій Уляна Прокопівна доручаю одержати у бухгалтерії заводу «Оріон» м.Умані належні мені гроші за березень 2000 року Білоусу Віталію Миколайовичу за його паспортом серії АМ,№ 539616 виданим ВВС Шевченківського району м. Луганська 14 жовтня 1995 р.,прописаним за адресою: вул. Київська ,14,кв.17,м. Умань Черкаської обл.

24 березня 2000р. ( підпис У.П.Суховій)

Підпис Суховій У.П. засвідчую:

Директор заводу (підпис) А.В.Макаров

24.03.2000

5.доповідна записка.

Класного керівника 10-Б класу

Осташа Олексія Юхимовича

Доповідна записка про участь в олімпіаді

Директорові Харківської

ЗСШ № 144

Колінько В. О.

Згідно з наказом № 7-6 від 19.03. 2002 я, учитель історії України Осташ О. Ю., очолював учнівську делегацію у складі 10 осіб до м. Київ, де 24-27.03.2002 відбувалася національна шкільна олімпіада з історії.

Учень 10-Б кл. Галич В. Д. й учениця 8-А кл. Федоровська С. Ю. стали переможцями олімпіади й посіли відповідно II та III місця.

Прошу розглянути питання про заохочення зазначених вище учнів. Вважаю, що вони гідно репрезентували рідну школу, місто та область на олімпіаді такого високого рівня.

29.03. 2002 (підпис)

.Доповідна записка - це документ, адресований керівникові структурного підрозділу, установи, вищої організації, у якому викладається інформація про факти, події, ситуацію, що склалася, виконану роботу тощо, а також наводяться свої висновки й пропозиції.

Укладається з власної ініціативи або ж за вказівкою керівника.

Доповідна записка складається з таких реквізитів:

1. Назва структурного підрозділу, звідки надійшов документ (розміщується вгорі зліва).

2. Адресат (посада, установа, прізвище, ініціали, розміщується вгорі праворуч).

3. Назва документа.

4. Дата.

5. Номер.

6. Заголовок (Про…).

7. Текст.

8. Посада адресанта.

9. Підпис, ініціали, прізвище адресанта.

Деякі реквізити в доповідних записках як внутрішніх документах досить часто не пишуться (структурний підрозділ, звідки надійшов документ, номер, заголовок

6.Пояснювальна записка — документ, в якому:

§ офіційна (юридична) доповідь про певні дії в певний проміжок часу (на яку може даватись позитивна або негативна оцінка, якщо пояснювальна залишилась без відповіді — це адміністративне порушення керівництва);

§ міститься додаток чи доповнення до основного до­кумента, в якому пояснюється зміст окремих йо­го положень (мета, актуальність, структура, зміст призначення та ін. плану, звіту, проекту тощо).

Пояснювальні записки можуть бути службовими (відтворюються, як правило, на бланках) й особис­тими (відтворюються на аркушах паперу за підписом автора).

Пояснювальна записка до законопроекту — документ, який подається разом з законопроектом його автором до парламенту і містить (в Україні):

1. обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства;

2. обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття;

3. інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту^[1].

Склад реквізитів

1. Назва структурного підрозділу, звідки надійшов документ (розміщується вгорі ліворуч).

2. Адресат (посада, установа, прізвище, ініціали, розміщується вгорі праворуч).

3. Назва документа.

4. Дата.

5. Номер.

6. Заголовок (Про…).

7. Текст.

8. Посада адресанта.

9. Підпис, ініціали, прізвище адресанта.

7. Автобіографія

Автобіографія— це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.

Автобіографія має бути вичерпною й лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення автобіографія може бути:

- автобіографією-розповіддю (укладається в довільній формі);

- автобіографією-документом (точно викладаються основні факти).

Автобіографія складається з таких реквізитів:

1. Назва документа.

2.Текст.

3. Дата.

4.Підпис, ініціали, прізвище особи, яка написала автобіографію.

Основними складовими частинами тексту автобіографії є:

1. Прізвище, ім’я, по батькові (повністю, у називному відмінку).

2.Число, місяць, рік і місце народження.

3. Відомості про навчання (роки й місце, одержана освіта й спеціальність за дипломом тощо).

4. Відомості про трудову діяльність (коли, де, на якій посаді працював автор автобіографії, останнє місце роботи чи навчання, посада).

5. Відомості про громадську роботу, досягнення, заохочення, захоплення.

6. Відомості про батьків (прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, де й ким працюють, посада або останнє місце роботи).

7. Склад родини і стан сім’ї.

8. Паспортні дані, домашня адреса, номер телефону.

Автобіографія

Я, Ногачевська Аліна Василівна, народилася 27 квітня 1993 р. в с. Зарічне Радивилівського р-ну Рівненської обл.

У 1999 р. пішла у перший клас Козинського колегіуму. У 2010 р. після закінчення школи вступила до Рівненського державного гуманітарного університету на факультет «Документальних комунікацій та менеджменту».

Родиний склад:

батько – Ногачевський Василь Васильович, працює будівельником.

мати – Ногачевська Зоя Михайлівна, домогосподарка.

брат – Ногачевський Олександр Васильович, тимчасово не працює.

брат – Ногачевський Богдан Васильович, навчається у третьому класі Козинського колегіуму.

брат – Ногачевський Юрій Васильович, навчається у третьому класі Козинського колегіуму.

Домашня адреса: 33445, м.Рівне, вул.Данила Галицького, 3, кв.25.

Дата Підпис

План роботи

План роботи - це документ, що встановлює точний і чіткий перелік намічених заходів (робіт) для їхнього подальшого виконання. Він має такі складові: послідовність, обсяг, умови й забезпечення виконання, термін для кожного етапу й для всього обсягу, кошторис, керівників і конкретних виконавців (відпові­дальних за кожний пункт плану).

Окрім рубрикованого тексту плани можуть мати графіки, таблиці, схеми тощо.

Розрізняють такі групи планів: річні (календарний, фінансовий, навчальний); піврічні (семестрові); квартальні (четвертні); місячні; декадні; тижневі; добові.

Наявність тих чи інших реквізитів обумовлюється видом, формою та призначенням плану:

1. Ґриф затвердження.

2. Назва документа.

3. Назва установи чи структурного підрозділу.

4. Термін, на який укладено план.

5. Порядковий номер.

6.Термін виконання конкретного виду роботи (заходу).

7.Зміст роботи.

8. Посада, прізвище та ініціали виконавця.

9. Посада, прізвище та ініціали відповідального.

10. Відмітка про місце, дату, факт та якість виконання (проведення) роботи.

Службові плани робіт підписують посадові особи, які відповідають за їх виконання, а індивідуальні - ті, хто їх укладає, із наступним затвердженням керівником.

Зразок плану роботи первинної профорганізації

Затверджено

Постанова профкому

”____”____ 201___

№ ____

ПЛАН

роботи первинної профспілкової організації на 201 _ рік

9.Акт (документ) — офіційний документ, запис про який-небудь факт. Залежно від предмета і рівня, на якому він складається, та його змісту розрізняють: державні, міждержавні, нормативні акти.

Реквізити акта:

- назва виду документа (А К Т – подвійна розрядка);

- дата, індекс;

- місце складання;

- заголовок до тексту;

- гриф затвердження;

- текст;

- позначка про наявність додатка;

- позначка про контроль;

- позначка про виконання й направлення його у справу.

ЗРАЗОК

Питання 10. Наказ.

Наказ — це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов’язковий для виконання підлеглими.

Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі. Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил.

Накази бувають індивідуальними й нормативними:

Індивідуальні накази пов’язані з вирішенням питань трудової діяльності конкретних осіб (заохочення й стягнення, переведення на іншу роботу тощо).

Нормативні накази — це безособові накази, які регламентують трудову діяльність усього трудового колективу чи його частини (правила внутрішнього трудового розпорядку, реорганізація структурних підрозділів тощо).

Розрізняють два види наказів:

— за особовим складом;

— з питань основної діяльності.

Накази щодо особового складу (це, як правило, індивідуальні накази) пов’язані з вирішенням питань трудової діяльності окремих працівників (зарахування на посаду, звільнення, преміювання тощо).

Накази з питань основної діяльності (нормативні накази) — це документи, які оформляють рішення керівника щодо організації роботи установи в цілому чи його структурних підрозділів (конкретні заходи щодо виконання директив вищих органів, планування роботи окремих структурних підрозділів тощо).

Реквізити:

1. Повна назва установи, де видається наказ.

2. Назва документа.

3. Дата.

4. Номер.

5. Назва (заголовок) наказу (про що наказ).

6. Текст.

7. Підпис (посада керівника, підпис, ініціали, прізвище).Текст наказу складається, як правило, з констатуючої та розпорядчої частини.

Структура тексту наказів щодо особового складу (про зарахування, звільнення, переведення, надання відпустки тощо):

1. Прізвище, ім’я, по батькові (перший раз у тексті наказу вказується повністю) особи, яка зараховується (звільняється, переводиться) на посаду.

2. Назва посади (структурного підрозділу), на яку зараховується особа (з якої на яку переводиться, з якої звільняється).

3. Дата зарахування (звільнення, переведення). Якщо в тексті вона відсутня, приймається дата підписання наказу керівником установи.

4. На яких умовах (за контрактом, на постійну чи тимчасову роботу, на який термін, за сумісництвом тощо).

5. Особливі умови (скорочений робочий день, неповний робочий тиждень, матеріальна відповідальність тощо).

6. Форма оплати праці (відповідно до штатного розкладу, погодинна тощо).

У таких наказах після тексту обов’язково вказується підстава:

1. Для зарахування на посаду — заява особи, яка зараховується на посаду, згода керівника структурного підрозділу тощо.

2. Для звільнення з посади — заява особи, яку звільняють (за власним бажанням, у зв’язку з виходом на пенсію, ліквідація, реорганізація установи тощо з посиланням на відповідні статті КЗпП чи/та інші закони).

3. Для переведення з, однієї посади на іншу — заява особи, яку переводять, або відповідні статті КЗпП тощо.

4. Особа, яка зараховується на посаду (звільняється, переводиться), має ознайомитися зі змістом наказу, розписатися в оригіналі й зазначити дату ознайомлення з документом.

Наводимо зразки наказів.

Запам'ятайте: слова обов'язки, зв'язки пишуться з апострофом; слова відділення, фінансування, кредитування, виконання мають подвоєння приголосних д і н; прикметники планово-економічний, інженерно-тежінний пишуться через дефіс; у прізвищі Лєсков пишеться буква є, бо звук є в російських прізвищах, що відповідає українському звукові і, передається буквою є. В прізвищі Ніколаєв пишеться буква і, тому що російська буква и в прізвищах на початку слова та після приголосних передається буквою і; після ж, ч, ш, щ в українській мові пишеться в прізвищах буква и, отже, прізвище Пущин пишеться через и.

Запам'ятайте: слова порушення, забезпечення, правління пишуться з двома н; прикметник промислово-інвестиційний пишеться через дефіс.

11.Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи.

Основні реквізити характеристики:
1. Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика.
2. Рік народження, освіта.
3. Текст, де зазначено, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться до виконання своїх службових обов'язків, який має рівень професійної майстерності, авторитет у колективі.
4. Дата складання.
5. Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику.

Текст викладається від третьої особи.