Дати визначення процесу сек’юритизації

Сек'юритизація (активів) - перерозподіл ризиків шляхом трансформації активів банку - позик та інших активів - у цінні папери для продажу інвесторам. Банк емітує цінні папери від власного імені або через дочірні установи, однак такі папери "прив'язуються" до конкретних активів банку - сплата доходу та погашення цінних паперів залежить від отримання банком доходу та основної суми кредитів.

Основною ідеєю традиційної сек'юритизації є правове ізолювання пулу активів з метою їх рефінансування на ринку капіталу виключно на базі рейтингу пулу активів. На відміну від традиційної сек'юритизації, в рамках синтетичної сек'юритизації продається не пул активів, а визначений ризик (ізольований, наприклад, за допомогою кредитного деривативу), пов'язаний з пулом активів. Пул залишається у власності оригінатора.

Цінні папери забезпечені активами (англ. Asset Backed Securities (ABS)) - цінні папери, які забезпечені пулом активів. Відсотки та повернення номінальної суми зазначених цінних паперів здійснюється із грошових потоків активів пулу.

Сек'юритизація відбувається за наступною спрощеною схемою, показаною на рисунку:

* Оригінатор, в більшості випадків банк, виносить активи, які приноситимуть в майбутньому грошові потоки (наприклад, надані кредити), в пул.

* Зазначений пул активів передається в управління підприємству особливого призначення, яке засновано оригінатором виключно з метою здійснення цієї операції та є юридично незалежною одиницею. Таким чином, можливе банкрутство підприємства особливого призначення не повинно торкатися жодним чином оригінатора.

* Підприємство особливого призначення фінансує купівлю пулу активів емісією цінних паперів "ABS". Останні купляють в основному різні інституційні інвестори з метою диверсифікації власного портфелю активів.

* Відсотки та повернення номінальної суми цінних паперів формуються виключно на базі грошових потоків із пулу активів (наприклад, відсотки та повернення з кредиту).

Сек'юритизація має велике економічне значення, допомагає кредиторам здійснювати диверсифікацію та розділити ризик.

Сек'юритизація, набувши широкого поширення на Заході, має перспективи розвитку і в Україні, але за умови законодавчого регулювання.

Відносно ризиків сек'юритизації думки експертів розходяться. Одні вважають, що особливих ризиків не існує, хіба що є ризик неадекватного відображення сек'юритизованого цінного паперу кредитного портфеля. Однак поки що не зрозуміло, чи буде готовою юридична практика забезпечувати повернення заборгованості.Саме тому, експерти передбачають значно більші витрати за пулями активів, які згенеровані в Україні, ніж у країнах із більш розвинутими економіками

Очевидно, однією із значних проблем, що перешкоджають Україні успішно вийти на ринок сек'юритизації, є недостатні розміри кредитного портфеля. На думку банкірів, він повинен бути не менше 100 млн. доларів

В Україні лише 55 банків мають кредитно-інвестиційний портфель, що перевищує ці розміри.

Вихід із цієї ситуації окремі фахівці вбачають у використанні так званого проміжного етапу, схеми warhouse facility. Багато спеціалістів схиляються до думки, що сек'юритизацію краще проводити за кордоном.

Відносини між позичальником і кредиторами можуть бути можливими за наявності прозорості й урегульованості.

Прийнятий у 2005 р. Закон «Про іпотечні облігації» передбачає можливість отримувати гроші під заставу іпотечних позик, але думається, що це лише перший крок. Виникає потреба визначити механізм сек'юритизації - через державні іпотечні установи чи на зовнішніх ринках.