Основні механізми державного регулювання діяльності страхових компаній.

Сьогодні можна говорити про існування достатньо потужної системи державного регулювання вітчизняного страхового ринку, яка представлена центральним органом державної виконавчої влади – Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг.

Держфінпослуг активно працює в таких основних сферах, як удосконалення законодавчого забезпечення страхової діяльності; захист прав споживачів страхових послуг; запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та схемному перестрахуванню; співробітництво з міжнародними організаціями, державними органами та неурядовими організаціями іноземних держав; запровадження міжнародних стандартів та правил у страховому секторі економіки; зв’язки з громадськістю та співпраця з засобами масової інформації.

Державне регулювання страхової діяльності в Україні відбувається за допомогою двох методів: методу непрямого впливу (через податкову, інвестиційну, тарифну, антимонопольну та іншу політику держави) та методу прямого втручання у процес його функціонування – проведення законотворчої роботи та організації нагляду і контролю

Правове забезпечення страхової діяльності передбачає використання низки основних інструментів державного регулювання, які у сукупності становлять цілісний механізм, а саме: ліцензування страхової діяльності, визначення вимог до розміру і структури статутного фонду страховика, а також до розміру та порядку розміщення страхових резервів, перевищення показника фактичного запасу платоспроможності над показником нормативної платоспроможності, визначення межі перестрахування, застосування заходів впливу (відкликання ліцензій, накладення штрафів тощо).

В Україні правила та умови ліцензування страхової діяльності передбачено Законами України “Про внесення змін до Закону України “Про страхування”, Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” , а видачу ліцензії забезпечує Департамент страхового нагляду Держфінпослуг.

Сьогодні незалежно від виду страхування всі ліцензії на ведення страхової діяльності є безтерміновими, а плата за видачу ліцензії на проведення конкретного виду страхування – разова.

В Україні діє пільгова система оподаткування страхових операцій, яка передбачає сплату всього 3% від обсягу зібраних валових премій, зменшених на розмір перестрахування, і яка призвела до використання страхування для “тіньових” схем ухилення від оподаткування, відпливу капіталів з інших фінансових сфер економіки у страхову сферу тощо.