Rima The Part Of Roma.

By AmeLie.

America.

Герої:

- Герта Дітріна – одна з головних героїнь п’єси. Їй всього 15 років. Вона навчається в 9 класі. Життя юної героїні вже 2 роки,як змінилося. Після зустрічі з Павлом Безсоновим,в якого вона тривалий час закохана. Також Герта – прекрасна гітаристка,яка мріє зі своїми друзями створити музичний гурт

- Ніка Любимова – подруга Герти та Ріми. Домініка зразкова десятикласниця. Їй 15 років. Крім успішного навчання,Домініка прекрасно грає на скрипці. Також Ніка довгий час знаходиться в переписці з Олександром Нарцисовим,в якого і закохана. Не дивлячись на те,що хлопець живе в Києві,вона надіється на швидку зустріч.

- Ріма Борова – 16-літня,безшабашна десятикласниця. З дитинства вважає найкращими друзями Безсонова,Ніку та Герту. Крім того,Ріма,як і її подруги навчається в музичній школі,по класу фортепіано. Не може розібратися у своїх почуттях,проте відчуває симпатію до Олега Снаткіна.

- Павло Безсонов – однокласник Ріми та Ніки. Цьому хлопцеві всього 16 років,але його інтелект набагато вищий,ніж в його ровесників. На відміну від них ,він не бачить щастя в відносинах по симпатії. Павло не закоханий,проте шукає свою долю.

- Олег Снаткін – «місцева зірка школи». Як на свої 16,цей хлопець вже багато чого досяг. Друзі вважають,що він закоханий в Анну Ларіну,проте сам він стверджує,що ще «в пошуках». Олег перебуває в вічних сперечаннях з Рімою,якій деколи симпатизує.

- Анна Ларіна – однокласниця Олега,Павла та інших. Вона доволі відома особистість. Симпатизує Олегу Снаткіну,через що їх вважають парою.

- Ігор Кременчук – друг,а точніше,15-річний хлопець,що закоханий в Герту. Ще з 6-класу,Дітріна запала йому в душу.

- Роман Фурса – однокласник і друг Павла. Сидить поряд з Нікою та частенько списує. Цей хлопець зовсім не знаходить щастя в постійному зубрінні і книгах. Раніше був закоханий в Ніку,проте вони були зовсім дітьми.

Шкільна драма

Дія перша.

Сцена перша.

Школа.III поверх. Початок перерви після 5 уроку.

Дійові особи:Ніка,Ріма,Герта,Павло.

Автор:О скільки драм було в цій школі в наші часи… Безкінечні сперечання,перші закоханості. Вчителі,котрі хотіли щось у нас закласти.. Учні,що не сприймали цього. Такі,як три наших героїні:Ніка,Ріма та Герта. Три зовсім не похожі одна на одну. Кожна зі своїми достатками та примхами. Кожна зі своєю унікальною історією. Але ніхто не знає,що їх чекає надалі і які сюрпризи принесе їм доля.

«..Адже на місце понеділка можливо прийде четвер,а замість середи-серпень…»

Герта:Ееееех..Я вже терпіти їх не можу!!Оля щось потребує від мене,Ігор зі своєю шпаною достає.

Таке враження,що більше немає до кого чіплятися.

*зітхає*І чому саме я?

Ріма:Хах.. А може він закохався в тебе?А?Все ж можливо з тобою..*мовчить деякий час*Дивись,а то скоро міс Кременчук станеш. На весілля запросиш?*посміхається*Я ж тебе знаю.

*Ніка відводить погляд від книжки*:

Запросить,запросить ..А як нє - самі прийдемо. Ми люди ж не горді. Чи не так,Рімо?

Герта:Закоханий?В мене?Кременчук?*обурливо*

Це три несумісні фрази..Хоча весілля..Я його сама організую.Можливо вас на роль дружок..*замріяно*

Це буде ідеальне весілля!Золоті колечка з камінчиками,великий,кремовий торт,пишне плаття нареченої..

*Ріма тактовно перериває дзвінким голосом*:А як же Безсонов?Невже ти забудеш його заради якогось дурного весілля і *іронічно*Кременчука?

*Герта здригається від несподіванки**Веселий настрій змінюється на сумний*:А що мені все життя в дівках сидіти,бо якийсь дурень не може на мене звернути свій погляд?!?*більш серйозніше*

Ні,звільніть від такого ,будьте ласкаві..

*Ззаду Герти появляється Павло.*Від кого?

*звертається до решти*Про кого розмовляєте?

*Герта починає метушитися від несподіванки*

Ніка:Та так.. Про те,про се,про інше. Що потрібно?

*Ріма підтягує до себе Герту,що різко почервоніла. Шепоче на вухо*:Заспокійся і візьми себе в руки!

*Павло почуває себе ніяково*:Вибачте,якщо я так не вчасно..У вас, як завжди, жіночі теревені.

Ріма:Раз перервав,то кажи чому.

Павло:Ах так. Керівничка просила вас і ще пару учнів залишитись на прибирання. Згідні?

Ніка:А в нас хіба є вибір?

Павло:Ну в принципі,ні. Коротше,залишаємося після уроків.

*Дзвенить дзвінок*

*Павло поспішає в клас*

Герта:Мені на вас чекати?

Ріма:Як душі завгодно.

Ніка:Звичайно,чекати. Ще питаєш таке?*тягнеРіму в клас*А тепер пора на урок. Не люблю запізнюватись.

*Дівчата розходяться по класам*

Кінець першої сцени.

Дійові особи:Герта і Ігор-основні(Оля,Ірина Григорівна і решта-масовка)

Автор:Уроки,уроки,уроки.. Хтось скаже,що школа-це час для того,щоб вчитися,пізнавати те,що зовсім скоро знадобиться нам в майбутньому. Але є і такі,що вважають по-іншому. Герта не по своїй волі забуває про правила.. Після чергової зустрічі з Безсоновим,вона не може зосередити свою увагу на навчанні.

Герта*подумки*:Ну от чому все таки важко?Чому я не можу стриматись,не думати про нього?Наче ненавиджу його за таке відношення до мене,але все ж..Не розумію,чому все так складно*зупиняється*

*оглядає клас*От сиджу зараз в цьому ненависному мені класі.. Дивлюся на цих зовсім пустих людей

*зітхає*Але ж не кажу їм все,що про них думаю. Не можу.. І чому ми повинні стримуватись?

*Ігор,сидячи біля Герти,пробує зрозуміти про що вона думає*:Дітріна,ти тут?

*Герта відволікається і більш веселішим поглядом дивиться на Кременчука*Та тут,на жаль.. Що треба?

*Кременчук ніяковіє*Та нічого. Слухай вчительку!

*Герта кидає на нього недобрий погляд*Начебто ти слухаєш!Теж мені слухняний найшовся!

*Кременчук відводить погляд*:Слухаю!Не те,що деякі. Я в хмарах не літаю..

*Вияснення відносин привертає небажану увагу однокласників-сусідів. Зокрема Олі*:Ой.. Ви знову сваритесь,голубки?А ще не набридло?

*Герта насупившись*:А тобі яке діло?Сиди собі тихенько і мовчи. Не твої справи!

*Оля ображено розвертається*Ви заважаєте слухати вчителя!

*Кременчук здивовано*А ти то прямо святість.

Тільки те і робиш,що слухаєш.

Оля:Ти за мене не переживай!

*Ірина Григорівна спостерігає за цим розвитком подій,проте звертається не до всіх*:Це просто неподобство!Дітріна,Кременчук підведіться!

*Учні підводяться і чекають наступних реплік*

Це просто..жах. Як вчитель з РАЙВНО,я не просто обурена,а і змушена запросити директора

*Дзвенить дзвінок на перерву і всі завмирають*

Ох..Мені вже час..Завдання на дошці,а з вами

*виходячи з класу,кидає погляд на винуватців*ще розберуся!

*Всі вийшли з класу. Герта збирає сумку*:От так завжди.Карга стара!Завжди я винна!Ненавиджу!

*переводить погляд на Ігоря*Все нормально?

*Ігор ніяковіє*Так..Напевно..

Герта:Ну добре..Ти щось хотів?

Ігор:Хотів дещо сказати *думаючи про зізнання,

ніяковіє*

Герта:Давай тільки швидше..Мало часу.

Ігор:Ну..Я..Хотів сказати…Що..

*В клас влітають Ріма і Ніка*

Ніка:Ну ти ще довго?

Герта:Та йду-йду.А з Рімою що?

*Ніка заливається сміхом*:Не повіриш,як взнаєш кого залишили на чергування. Давай швидше.

*Ріма тягне куртку Герти і дівчат за руки*:

Такого світ ще не бачив.Ти будеш першою!

*Дівчата виходять,залишаючи Герту один на один з Ігорем*:Якось іншим разом скажеш. Добре?

Сьогодні просто мало часу..До завтра.

*Герта з посмішкою дивиться на Ігоря і вибігає з класу*

*Ігор зітхає і піднімається з-за столу*:Угу..До завтра..

*Кременчук покидає пустий клас*

Кінець другої сцени.

Дія перша.

Сцена третя.

Школа.III поверх.Клас 10 .Після уроків

Дійові особи:Аня,Ріма,Олег,Герта,Павло,Ніка

*Олег ходить по класу *: Де їх чорти носять?

Називається *перекривляє*«відійшли на пару хвилин».

*Аня підходить до Олега і лагідно заспокоює * : Спокійно,сонечко. Скоро прийдуть. А може просто підемо?Ну його,це прибирання!

*Олег обіймає Аню*:Аякже!А потім керівничці хтось настукає і нам прийдеться пояснювати. *цілує в щоку і відходить в сторону,чекаючи решту*Мені ще на тренування!

*В клас вбігають Ріма,Герта та Ніка*

Павло:Накінець-то прийшли. Чому так довго?

*дивиться на Ріму**скрізь зуби*Тут вже вас збиралися шукати з собаками.*переводить погляд наГерту,яка швидко ховається за спиною Ніки*

Ріма:З собаками?Ой,як ми вам потрібні.*іронічно*

А що містер «Я все вмію» не може сам справитися?

Олег:Міг би,але чекав поки прийде міс « Я все можу».Куди йому до неї?

*Ріма обурюється,але старається не показувати*:

Думаю Всевмійко вже міг би хоча б дошку витерти,а не чекати поки появиться підмога.

*Олег підходить до Ріми*:Ще б я за тебе роботу робив?!?Пфф..І не мрій!

Ріма*насмішкувато*:Ой..Як я забула..Ти ж сама зайнятість..Міг би щось зробити,а не за кимось заглядати..

*Олег підходить впритул*:Ревнуєш,Борова,чи що?

*Ріма ніяковіє,але не відступає*:А ти не забагато на себе береш,Снаткін?Я не збираюся закохуватись в такого,як ти *останні словаРіми звучать з відразою*

*Олег проводить рукою по лиці Ріми*:Ми ще подивимося.

*Ріма витягує лице в насмішці*:Не думай,що я так легко здамся *прибирає руку з обличчя*Я не одна з твоїх фанаток - пам’ятай це!*повертається до решти,яка радісно спостерігає за цим*І чому застигли?Починаємо!

*Усі приступають до роботи. Проте дуже швидко зі всім справляються*

Павло:От і все. Можна розходитись

Ріма:Я ще залишуся-квіти попідливаю,наведу повний порядок

*Герта дивиться на Ріму ніяково*:Це,звичайно,аж ніяк на тебе не похоже,але ми з тобою. Так,Ніко?

Ніка:Ну а куди діватися?*переводить погляд на решту*

*Олег підступає до Ріми*:Я теж допоможу *хитро прищурюється*

*Аня обурюється*Ти ж збирався на тренування..

Ріма:Йди,Снаткін. Не мозоль мені очі.

*Олег пропускає мимо вух всю інформацію*:Ну чому так жорстоко зі мною,Рімо?Я,може,хотів допомогти тобі.*ловить її за руку,повертаючи до себе*

*Ріма злиться і пробує прибрати його руку*:Ти кудись спішився?От і йди!

*Олег насолоджується її злістю і посміхається*:

А ти вроді на музику?Чи я помиляюся?

*По обличчю Ріми видно,що він цілком правий*

*Герта і Ніка в очікуванні цікавого*

*Розмова пошепки*:

Герта:І що з цього вийде,як думаєш?

Ніка:Не знаю,не знаю. Або нові відносини,або вбивство

*Дівчата хіхікають і їх помічає Ріма*:Про що шепочетесь?Надіюся не про «це»!*вказує на самовдоволеного Снаткіна,що тримає іі зап’ястя*.

Герта:Та де там..Ми ..Про ці. Ну про екзамени майбутні розмовляємо..

Ніка:Та,та..Підемо,я ще тобі дещо розкажу

*Дівчата йдуть до іншого підвіконника*

*Тим часом сварка між Рімою і Олегом загострюється. Вони починають кричати один на одного*

*В клас входить Надія Романівна*:Ідеальна чистота!Молодці!Але що за балаган?

*Снаткін і Борова не помічають керівничку і відкрито грублять один одному. Це триває до тих пір,поки Надія Романівна не кричить на них:*:Рімо,Олеже ану зупиніться!Розвели тут велику сварку ні з чого!Думаю,якщо будете разом сидіти-це піде вам на користь!До кінця року!

*Борова шокована*:Ну чому я?Сидіти з ним ще місяць-катастрофа..

Олег:І за що мене цією істеричкою покарано?!?

*В той час до нього підходить Аня,але він відштовхує її. Ображена дівчина виходить з класу*

Павло:Час розходитись по домівках

Герта:Ага.І так,хто хоче пройтися власним ходом додому?

Ніка:Ну куди ти без нас

Ріма*веселіше*:Еге ж..Разом,так разом. А ви що скажете,хлопці?

Олег*іронічно*:Ну раз ти мені запропонувала,як я можу відмовитись?

Павло:Всі,так всі.

*Ріма підходить до Олега*:Ми ж можемо з тобою зараз не сваритися?

Олег*посміхається*:Все залежить від того,як ти будеш себе вести.

*Всі учні покидають клас*

Кінець третьої сцени

Дія перша.

Сцена четверта.

Дорога додому.

Дійові особи:Герта,Олег,Ніка,Павло,Ріма

Ніка:Снаткін,віддай мою сумку!

Олег*насміхається*:А що мені за це буде?

*Ніка відбирає сумку*:Доживеш цей день без проблем !

*Всі сміються крім Олега та Павла*

*Герта йде поряд з Рімою,пошепки*:Борова,я колись тебе вб’ю.Чесно!Скажи чому саме сьогодні він вирішив йти з нами?*залізною хваткою чіпляється за руку подруги*В його розпорядженні 363 дні. Ну чому саме сьогодні?

*Ріма сміючись, пробує відчепити від себе Герту*:Я не винна..Ти сама чула-він сам захотів

Герта*зціпивши зуби*:Я знаю,що це все ти зробила. Це твій хитрий план,щоб поставити мене в незручне становище

Ріма*прищурюється*:Не знаю,не знаю..Можливо так,а може ні..

*В цей час Снаткін знущається над Безсоновим*:

Що,не міг допомогти мені?Слабо було чи що?

Павло*спокійно*:Це безглуздо!Рано чи пізно,Ніка забрала б в тебе сумку. Чи Ріма або Герта. Це занадто просто,щоб тратити на це час

Олег*кидає на нього зневажливий погляд*:Ну ти і зануда,Безсонов!

*Снаткін легенько штовхає Павла і той,не очікувавши удару падає на Герту*

*Павло відкриває очі і ніяковіє*:Ой..Я не хотів!Це зовсім випадково..Чесно..І взагалі..Снаткін..Ну ти ж розумієш?

*В голові Безсонова всі думки переплутались*

Герта*зовсім писклявим голосом*:Т-так..Все добре..Вроді..Як..Я..Нічого..

*Павло піднімається і помагає встати Герті і тихо поглядає на Снаткіна*Вибач мене..

Дітріна*червоніє*:Н-нічого..Дякую*підходить доРіми,яка ледве стримується,щоб не засміятися*

Борова:Все добре!Нічого такого не сталося!Олег-просто лось.. Я все вгадала?

Ніка*обіймає Герту*:Але признайся,що він так вдало впав *хіхікає*

*Обурена Герта замахується,що зловити Ніку,але невдало промахується і від падіння її рятує Павло*

Дітріна*ніяковіє*:Д-дякую.

*Павло посміхається*:Просто будь обережнішою.

*Герта киває і ловиться за Ніку*:Та я тебе.Разом з нею…*хапає ротом повітря*

*Ніка і Ріма сміються*

Любимова:А він прямо супермен. Завжди готовий зловити

Ріма:І то правда..Мені б такого

*Друзі підходять до будинку Снаткіна*

Олег:Всеее..Адьос..*повертається навмисно доРіми*:До завтра.Надіюся ти вже готова хоча б морально?

Ріма*з кислою міною*:На жаль,ми ще побачимося.

*Олег на прощання тисне руку Павлу і стискає зап’ястя Ріми*:Ще й як.

Ріма*вислизає з рукопотискання*:Йди вже,а то мені і так не весело.

*Олег робить вигляд,що не чув останніх слів*:Побачимось в школі*зникає за дверима*

Ріма*насуплюється*:Охх..Як він мене достав за сьогодні *масажує зап’ястя *

Герта:І не тільки тебе.

*Герої прощаються і розходяться по домівках*

*Ніка і Ріма в одну сторону,а Герта з Павлом - в іншу.*

Кінець четвертої сцени.

Кінець першої дії.

Дія друга.

Сцена перша.

Школа.Поверх III.Урок історії в 10 класі.

Дійові особи:Ріма,Ніка,Олег,Рома

*Пройшло 3 тижні.*

Автор:А час летить..Життя у своєму ритмі.Герої трішки підросли..Обдумали плани на майбутнє.Але майже не змінилися..Лише деякі зрозуміли очевидні речі.

Ріма:Ніко,а ти параграф останній вдома вчила?

Ніка:Ммм..Дай вгадаю!Ти знову до опівночі в інтернеті сиділа?Чи тобі щось важливіше завадило вивчити параграф з історії?

*Ріма хіхікає*:Та ні..Не до 12..Я алгебру зробила і думаю,може б мені всього на 5 хвилиночок в Нет заглянути..Подивитися,що і як..А воно,бач,трішки затягнулося..Юра зайшов,почав розказувати за особисте життя,Віка теж зі своїми проблемами..

Ну як я могла їм відмовити?Я ж психологом хочу бути!

Ніка:Ти б так історію вчила,як психологію. Ціни б тобі не було

Ріма*прищурюється*:Коли ти останній раз з Олександром переписувалася?

Ніка*підводить погляд на Борову*:Якщо бути точною,то 2 дні 7 годин тому ..Він якось останнім часом не заходить..Екзамени,певне*нахнюплено*.А що?

Ріма*з насмішкою*:Ти б так дати з історії знала,

як час вашої переписки,здала б екзамен на 12.

*Ніка збентежена появою Олега і Роми,не може відповісти*

Олег*підходить до дівчат*:В мене для вас 2 новини

Ріма*нахабно*:Викладай!

Олег*робить вигляд,що не чув тон Ріми*:Перша-в нас контрольна по історії. Друга-Любимова сідай на місце.Хоча ще краще,Борова до Фурси.

*Ріма і Роман одночасно*:А ти не знахабнів?

*Олег робить великий вдих*:Ну ладно.Так і бути,Рімо,сьогодні я посиджу з тобою.Не кричи так тільки!

*Ріма робить вигляд,що не чула*:Ти хоча б історію вчив?Хоч один параграф?

Олег*підіймає брову*: Знущаєшся? Вчора футбол був..Такі голи забивали!

Ріма*опускає голову*:Ну ти і..!!Вбити можна!Як ми контрольну писати будемо?Чи ти надієшся на мене або на раптову хворобу вчительки?

*Олег підводить і дивиться прямо в вічі Рімі*:Не бійся,все буде якнайкраще!Ніка з Ромео для чого перед нами сидять?Чи ти думаєш,що тиждень назад я заради ваших теревенів сюди пересів?

*Раптово повертається Любимова*

Ніка:Я то все хотіла зрозуміти,чому Снаткін так швидко згодився на мою пропозицію. Егоїст *повертається назад*Все рівно не дам списати!

Ріма*з щенячими оченятками*:А мені?Ти ж мене любиш,я знаю..

Ніка*з образою*:І ти не спишеш!Менше треба було за комп’ютером сидіти!

*Ріма нахиляється до Олега,говорить пошепки*:

Поговори з Фурсою,поки є час. Я з Нікою розберуся за той час.

*Олег різко повертається і дивиться в очі Ріми*:

Задача зрозуміла,сер!Приступаю до виконання.

*Ріма відвертає погляд від його очей і дивиться на Ніку*:В тебе 4 хвилини

*Олег піднімається,усміхаючись*:Ромчик,друг мій,

Ти бачив ті матчі?Просто неймовірно!

*Хлопці виходять з класу**Ніка підсідає до Ріми*

Ніка:Ладно,ладно. Я дам списати.Але це в останній раз!

*Ріма посміхається*:Ура!!Ми це зробили!!Дякую!

Ніка*збентежено*:А що ти Снаткіну сказала?Для чого йому Рома?

Ріма:Що?Боїшся розкриття полюбовного секрету під кодовою назвою «Нарцис-2»?

*Ніка затикає рот Рімі*:Ти б ще це на весь клас прокричала!!

Ріма*хіхікає*:А я можу..Ти ж знаєш мене!

Ніка*обурливо*:А я теж знаю,кого ти любиш

*Ріма розпливається в усмішці*:Та невже?!?Ну-ну.Розкажи мені.А то цього навіть я не знаю.

Ніка:То ж всім видно,як по*пошепки* Снаткіну сохнеш.

*Ріма трішки зніяковіла,але не подала виду*:Я ще

розумію,якби таку дурницю мені Ларіна сказала,

але ти…Не очікувала.

Ніка:Та ну тебе!

Ріма*сміється*:Ти просто не плутай речі любити і знущатися. Не у всіх любов в «нарцисах» вимірюється!

*Ніка ображена і повертається на своє місце*

*Ріма почуває себе незручно перед Нікою*:Про

контрольну і футбол вони говорили. Не переживай.

*Ніка вдивляється в обличчя Ріми*:Точно?

Ріма*обурливо*:Ти думаєш,не має мені,що робити

і я розказую Снаткіну всі секрети?Теж мені подругу найшла!

*Ніка посміхається*:Та ні..Не знаю.

*Дзвенить дзвінок*

*В клас заходить Олег,Рома і Надія Романівна*

Кінець першої сцени.

Дія друга.

Сцена друга.

Школа.Поверх III.Урок історії в 10 класі.

Дійові особи:Ніка і Рома-головні(Ріма,Олег і решта-масовка)

Надія Романівна*проходить по класу,роздає листки з завданнями*:Приберіть все з парт. Контрольна легка для тих,хто вчив*проходить повз Олега і Роми,вдивляючись в їх обличчя*Списати я не дам!

*Рома піднімає брову*А чому ви так на нас подивились?

Надія Романівна:Фурса,ти вчив на сьогодні?Чи Снаткін?

Рома*обурюється*:Читав

*Снаткін вирішує промовчати*

Надія Романівна:Може мені посадити Ріму з Нікою,а ти і Олег зможете показати свої знання,з завданнями,розказуючи усно?Я вас вислухаю.

*Рома посміхається*:Та ні!Ніка мій талісман. Без неї ніяк.Чесно.

Надія Романівна:От і пиши тихо,допоки я не посадила твій талісман з Рімою,лишивши без вдачі навіть Снаткіна

*Всі затихають і беруться за написання к.р. Через 35 хвилин,Роман звертається за допомогою*:

Ніко,а де знайти відповідь на останнє завдання?

*Любимова підводить погляд на завдання*: Параграф останній,але я сторінок не пам’ятаю .

*Рома дякує і продовжує листати книгу під партою,проте ніяк не може знайти*:Поможи. А?
*Ніка злиться,споглядаючи на Фурсу*:Тримай. Зараз знайду *починає листати книгу під партою*

*Надія Романівна споглядає за ними*:Любимова , Фурса чим ви зайняті?Ану руки на парту!

*Звідусіль лунають смішки*:Чим ви займались? Анатомію вчили?І як?Ну безстидні!

Роман*до Ніки*:Це ти у всьому винна!Допомогла, називається!Краще б сам все зробив!

*Ніка ображена такими заявами*От і пиши сам!* здає свій контрольний зошит і забирає свої речі,але Рома в неї чіпляється*

Ніка:Відпусти!Я сідаю до Ріми

Рома:А хто мені допоможе?

Ніка:Сам все роби!Ти ж такий розумний* робить акцент на останньому слові і підходить до Ріми* :

Можна?

Ріма:Треба!*повертається до Снаткіна*Сядь до Роми,якщо не складно.

Олег*сміється*:Рімо,ти навіть вмієш просити?

Ріма:Якщо «не складно» прохання,то так. Я навіть так можу. Цінуй,поки я в хорошому настрої!

*Олег підступає поближче*:Навіть так!*провів по лиці рукою*

*Ріма награно ніяковіє, потім забирає руку Олега*: Я не настільки добра,любий!*кладе речі Ніки,тягне її до дверей,де чекає Герта*

Олег*тихенько*:Тільки не пожалій про це,Борова!

*Виходить слідом за ними,в їдальню*

Кінець першої сцени.

Дія друга.

Сцена третя.

Школа.Їдальня.Велика перерва 20 хвилин

Дійові особи:Герта,Ніка,Ріма,Павло,Олег,Ігор

*Герта стоїть в черзі,а Ніка з Рімою поодаль *

Ніка:Що це було?

*Ріма робить вигляд,що не розуміє*:Ти про що?

Ніка:Рімо,перестань корчити з себе,дурочку! Ти прекрасно знаєш,що річ йде про вас з Снаткіним

Ріма:Немає ніяких «Нас». Є Олег Снаткін і Ріма Борова-два однокласники,яких окрім парти,нічого не пов’язує.

Ніка:А як тоді розуміти всі ці його доторки,увагу до тебе?Та і ти не тримаєшся осторонь.

*Ріма вдивляється в свої руки*:Гра і нічого більше. Знущання і насмішки. Снаткін не вміє любити

*останні слова Ріми звучать гірко*

*Ніка вдивляється в Ріму*:Ні,ні,ні!Тільки не говори,що ти закохана в нього

*Ріма міняється в лиці*:Нічого подібного!В мене кращий смак. Та і давай краще знайдемо Герту

*Занепокоєння Ніки не проходить,але вона шукає в черзі Герту,котра якраз робить замовлення*

*В чергу пропихається Олег*:Пропустіть!
*невдоволені учні гудять**Герта невчасно повертається і обливає Снаткіна чаєм**чується сміх і радісні голоси*:Так йому і треба!Нахаба!

Ріма і Ніка*сміючись*:Так тобі і треба.Браво!

*Герта ніяковіє*:Я не хотіла.Вибач.Але це твоя вина.Чому пхався поперед батька в пекло?

*Олег злиться*:Під ноги треба дивитися!Хіба так важко обійти?

Герта:А я і обійшла*іронічно*потім.

*Снаткін підступає до Дітріної,але шлях йому загороджує Павло*:Залиш її в спокої

Олег*з насмішкою*:Захисничок найшовся!

*Павло підступає ближче*:Краще захищати таких ,як Герта,ніж потакати таким,як ти.

*Між ними встрявав Ріма*:Заспокойтеся! Це не місце для бійок*повертається до Олега*Тим більше це ти винен!

*Снаткін обурюється*:Я?!?Та я ніколи винним не буваю

*Всі завмирають,очікуючи перепалки. Підступає Кременчук*:Відчепися від Герти!

Олег*насмішкувато*:А як ні?Поб’єш мене,малече?

Ігор:Якщо буде потрібно,то і кулаки в хід пущу.

*Зав’язується бійка,але їх розбороняє завуч*:Це що таке?!?Кременчук,Безсонов,Снаткін- розступіться *погляд зупиняється на дівчатах,що стоять біля них*Рімо,Ніко,Герто-я від вас такого не очікувала! До директора!

*Герої покидають їдальню і ідуть слідом за завучем*

Кінець 3 сцени.

Дія друга.

Сцена четверта

Школа.Кабінет директора

Дійові особи:Директор,Надія Романівна і учні

*Розмова пошепки між дівчатами*:

Герта:Ну і що скажемо?

Ніка:Правду,і тільки. Це Снаткін у всьому винен. Спочатку поліз в чергу,потім образив Герту.

Ріма*задумливо*:То так,але як ти це докажеш? По-перше,він «Жертва»- Герта облила його чаєм,а Кременчук поліз битися. Про те,як він штовхався і обзивався ми можемо сповістити,але чи нам повірять?Це лиш слова,а от зіпсована сорочка і синець-живі докази.

Герта*прискіпливо*:Ти на чиєму боці?Щось ти не за те переживаєш.

*Ріма важко зітхає*:На вашому,але я дивлюся на усі варіанти. І прекрасно розумію,що просто так Снаткін не здасться.Ти публічно принизила його,а це багато що значить для нього *замовкає на секунду,допоки на лиці не появляється радісна посмішка*Герто,дай-но мені свою руку.

*Герта дивиться з підозрою*:Для чого вона тобі? Що ти задумала?

*Ріма вихоплює її руку і болісно стискає зап’ястя* Не кричи тільки!Тільки шуму нам не вистачало.

*Герта невдоволено кривиться*:Боляче ж!

*Ріма споглядає на вже почервонілу руку Герти, порівнюючи натиск із синяком на своїй руці*:От і все!Вибач,що доставила стільки болю.

*Ніка пробує зрозуміти хід поступків Ріми*:І що ти хочеш цим сказати?Те,що вона жертва?

Ріма*посміхається*:Саме так!Це теж доказ. Коли Снаткін відтягував Герту з черги,він сильно зжав її руку і тепер і неї болить зап’ястя. Чи не так?

*Герта потирає руку і посміхається*:Так,так. Мені нестерпно боляче і в цьому його вина

*Тим часом Надія Романівна розказує події зі своєї сторони*:

Ви розумієте,яке це нахабство?Чесно кажучи,я не очікувала цього від цих дівчат,але як можна було допустити бійку в їдальні?

Директор:То б то,Ви хочете сказати,що вони вчинили бійку?Ці зразкові учениці?!?Не повірю.

Надія Романівна:Та ні. Дівчата не билися,але були учасниками подій,дивилися поодаль за цим.

Директор:То може вислухаємо їх. Прошу,по черзі.

*Ріма виступає вперед,але Снаткін загороджує її*: Діло було так. Я прийшов в їдальню,щоб поїсти і хотів попросити Герту,що стояла в черзі, щоб вона купила мені чай,але через натовп не помітив,як Герта повертається і вона облила мене *вказує на сорочку*,а потім ці*показує на хлопців*полізли битися* За що?- от чого я не розумію*потирає синець*Я не винен.

*Піднімається балаган,але директор не дає сказати Герті чи хлопцям ні слова*:Думаю,варто послухати свідків. Хто буде тебе захищати,Герто?

*Борова тяжко вдихає і виступає вперед*:Я,напевно

*Всі переглянулись з цікавістю,Олег з насмішкою*:

Теж мені адвокат найшовся.

*Проте Ріма гордо виступила вперед*:У історії Олега є деякі «але». Коли він пробував пропхатися *роблячи акцент на ост.слові* в чергу,Герта повернулася і зовсім випадково вилила на нього чай. Вини моєї подруги тут немає. Це проступок з її боку,що стався виключно через наглу поведінку Снаткіна. Мабуть Вам буде цікаво,чому Ігор і Павло полізли в бійку,адже ці учні не були замічені в таких випадках раніше. І причиною сварки між ними і Олегом,стало те,що Олег образив Герту,а хлопці просто за неї заступилися.

Директор:Ти все прекрасно пояснила,Рімо,але де ж докази?Ти знаєш,вірити в слова не можна-це пустий звук. Де докази?

Ріма*посміхаючись*:Я би привела вам учнів з їдальні,що дивились за цим і бачили все це зі сторони. Думаю,вони могли б підтвердити мої слова,але є ще дещо *вказала на синяк Герти*.Олег натиснув на зап’ястя Герти при сварці. Вона теж постраждала.

*Директор оглянув руку і перевів погляд на Олега*: Що ти на це скажеш?Чому ти вдарив цю дівчину?

*Снаткін пробує зрозуміти,як це сталося*:Та..Це. Не я..Я..Не міг..Ми..Вона..*здогадався Олег і одразу замовк*Так,це моя провина. Ріма права,але я випадково надавив синця.

Директор*суворо дивиться на винуватців*: Ви всі винні у тому що сталося. Так,Олег образив Герту, але це не повід вчиняти бійку на території школи і просто дивитися за цим,не розбороняючи. Покарання буде одним для всіх,щоб за цей час ви краще зрозуміли один одного*затихає*Думаю,3 тижнів у нашій їдальні в якості помічників буде достатньо. Приступайте,в мене ще куча роботи

*Директор понуро опускає голову в папери,а учні виходять в коридор,що веде в їдальню.*

Ріма*закриває долонями лице*:Ще 3 тижні в компанії Снаткіна?!?А я думала,що літо радісна пора,коли не треба бачити тих,кого не хочеш

*Снаткін акуратно відтягує Ріму в сторону*: Не ний!Ти підставила мене. Як ти додумалась до ідеї з синцем?Я б ніколи так не зробив. Ти ж знаєш!

Ріма*без лишніх слів підкотила рукави,показуючи декілька маленьких синців на руках*Ага!Знаю!

*Олег ніяковіє*:Вибач,Рімо. Я не хотів. Не знав,що мої обійми такі болючі *сміється*

Ріма*усміхаючись*:Тепер знаєш,так що давай без них

Олег:Не знаю,не знаю*за руку притягнув до себе* Так боляче?

*Ріма засоромлено опускає очі*:Я б не сказала,але..

*Олег акуратно провів рукою по обличчю і притягнув для поцілунку Ріму,перериваючи її і вона йому відповіла,але потім відсторонилася*

Олег:Я так погано цілуюся?

Ріма*ніяково посміхаючись*:Навпаки,все дуже добре,але нам пора йти*обіймає Олега*

*Зі сторони за ними дивиться Анна і Еллі*

*Анна підступає ближче із подругою*:Борова,руки від мого Олега забери!

Еллі:Що ти взагалі собі позволяєш?

*Ріма відступає від Олега,а він розмикає обійми*: Аню,ти все не так зрозуміла!

Ріма*розчаровано*:За то мені тепер все ясно.

*розвертається і йде за рештою*

Еллі:Тікай звідси,правильно!

*Аня обіймає Олега*:Вона приставала до тебе? Бідний*гладить по обличчі*

*Олег забирає її руку*:Не треба!Те,що ти бачила..

Анна:Не хвилюйся,я все розумію. Я знала,що ти їй подобаєшся. Ти не повинен нічого пояснювати

Еллі:Безсоромна!Як вона могла тільки подумати, що Олег зверне на таку,як вона,увагу?

Олег:І правильно подумала,бо..*затих*Мені треба йти.

*Еллі і Анна ніяковіють*

Аня:Що з тобою?Вона тобі подобається?

Олег:Навіть,якщо і так. То що?

Аня*поправляє зачіску*:То я хочу сказати,що в тебе зіпсувався смак..Прощай

*Аня розвертається і разом із Елею покидає сцену*

Кінець 4 сцени.

Дія друга.

Сцена п’ята

Школа.Коридор в їдальню

Дійові особи:Герта,Ігор-основні,Ріма і Олег-пізніше

*Герта і Кременчук йдуть окремо від всіх*

Ігор:Пам’ятаєш,я хотів тобі дещо сказати?

*Герта оглядається,не звертаючи уваги на Ігоря* Ну де,ця Ріма бариться?Може Снаткін її навмисно затримав і зараз мучить?Ох,Борова і проблеми,як синоніми

Ігор*злиться*:Ти мене чуєш,взагалі?Я маю дещо важливе сказати тобі…

Герта:То говори швидше,бо в нас немає часу. Якщо щось трапиться із Рімою

*Ігор її обриває*:Досить переживати за неї. Все в порядку. Таких,як вона образити важко.

Герта*заспокоюється*:Ти правий*зупиняється* Ти хотів щось сказати?

Ігор:Угу. Вже 3 роки як.

Герта:Чому ж так довго тягнув?

Ігор*ніяково*:Тобі це не сподобається

Герта:Ти скажи,а я вже сама оціню

Ігор*повертається до неї і бере її руки у свої*:Коли я тебе зустрів уперше ти мені дуже сподобалася і я хотів сказати,що..Що..Я тебе люблю

*Герта здригнулася і нерішуче глянула на Ігоря* Ти розумієш..Якби би тобі пояснити..Моє серце.. Та ну її цю романтику!Я люблю іншого.. Розумієш?І більше нікого.І це виправити не в моїх силах..Бо моє серце мені не підвладне..Розумієш?

*Ігор споглядав на Павла,пробуючи зрозуміти її* Це ж він?Так?То чому не скажеш про свою любов?

*Герта скривляється в посмішці*Для чого?Я не хочу потім плакати,знаючи,що я йому не потрібна

*Ігор всміхається*:Я тебе прекрасно розумію..Але ж спроба не каторга..Може все вийде?

*Герта пришвидшує крок*:А може так,а може ні.. Досить з мене цього «може». Невже ти ще не зрозумів,що моя любов до нього рівнозначна твоїй до мене?І тут без спроб все ясно

*Обоє покидають сцену*

*Ріма проходить тими ж коридорами,що і її друзі*

Яка ж я,все таки,наївна!Повірила в його слова і.. помилилася..Хоча так і мені і треба. Невже я не бачила всієї фальші в його очах раніше?Ох..Сліпа і закохана,безнадійно мрійлива душа із тихими надіями на щастя. Із ким?Із ним?Та ні..Я двічі в прірву не бажаю..Вже краще самотина і печаль

*Поглинута своїми роздумами,Ріма не помічає,як підкрадається Герта*:Рімо,де ти була?Я шукала тебе всюди..Навіть Снаткіна бачила,засмученого. Через програш,напевно*зупиняється* Дякую

*Герта обіймає Ріму,тим самим вертаючи в реальність*:Ти ж мене не просто так шукала..Що трапилось?

Герта*відходить і ніяковіє*:Ти була права

*Ріма піднімає брову і дивиться на подругу*:Я завжди права*робить повний вдих*В чому на цей раз?

Герта:Він мене любить

Ріма*шукає очима Павла і бачить,що той посміхається*:Сталося чудо?Ого,я багато пропустила в ваших відносинах

*Герта вказує на Кременчука*:Ігор мене любить

*Ріма зітхає*:І що плануєш робити?Зустрічатися з ним?З жалості?

Герта:Я не знаю,я заплуталась*кидає погляд на Павла*З Ігорем нічого не вийде,допоки я не розлюблю його..Він такий близький і далекий, водночас,рідний і чужий..Все так складно..І я була б рада покохати Ігоря,але на це потрібен час,якого так мало..

Ріма*обіймає подругу*:Все зміниться..Просто дочекайся моменту,коли ти зможеш вдихнути на повні груди і сказати: «Я вільна!»,без докору сумління

Герта*посміхається*:Все таки,у всьому є свої плюси-3 тижні з тим,кого я люблю і друзями,які заради мене пішли на конфлікт зі своїм серцем

*Ріма стрепенулась*:То ти все знаєш?Звідки?Ніка сказала?

Герта:В тебе на лобі написано,і в очах,і на губах

*Ріма прикриває лице*:Не дивися на мене!Я здаю сама себе

Герта:Так що там у вас?Чому він,мов у воду опущений?

Ріма:Один поцілунок нічого не значить..для нього

Герта:Перевір це і не роби дурниць

*Дітріна йде за куліси,залишаючи Ріму з Олегом*

Олег:Я шукав тебе

Ріма:Для чого?Хочеш сказати,що твої оправдання не подіяли на Аню і ти прийшов до мене?

*Олег пробує обійняти Ріму*:Ти ревнуєш,Борова, чи що?

*посміхається*

*Ріма усміхається,дивлячись прямо в очі Олегу*: А навіть якщо так?

*Олег ловить її за зап’ястя*:Безпідставно,я ж тут

Ріма*виривається*:На скільки?На пару хвилин, поцілунок і розмову?

Олег:А якщо б я сказав,що залишусь з тобою?

Ріма:Я б сказала,що не вірю тобі

Олег:А так?*Снаткін обіймаючи Ріму,поцілував*

Олег*весело посміхаючись*:Потрібні докази?

Ріма*сміючись у відповідь*:Я і так тобі вірю

Кінець 5 сцени.

Дія друга.

Сцена шоста

Їдальня

Дійові особи:Ніка,Рома-спочатку,Павло,Герта

*Поки друзі розбиралися зі своїми проблемами і почуттями,Любимова відбувала покарання. Юнка допомагала на кухні і розносила тарілки. Їй,як ніколи були потрібні її друзі,але на допомогу їй несподівано прийшов..Роман*

Ніка*ображено*:Павла тут немає. І де він не знаю. Бо тут він би,як ніколи був потрібен

Рома:Помогти?

Ніка:Як хочеш

*Рома допоміг Ніці порозносити тарілки,але юнка була,все таки,ображена за поступок*

Ніка:Дякую,звичайно. Ти можеш йти

Рома:Та ні. Додому не варто спішитися та я тут посиджу. Ти не проти?

Ніка:Мені все рівно*піднялась і зайшла на кухню*
Рома*крізь віконце*:Ніко,ти все ще ображена?

Ніка:І ти ще питаєш?

Рома:Ну вибач,Нікуль. Я не хотів

Ніка:По тобі і не скажеш*зупиняється*Списувати не потрібно,бо зараз канікули,а до вересня я забуду, ти ж знаєш мене,як ніхто. Так чому ти тут?

Рома:Просто відчуваю,що поступив неправильно.

*затихає*І ще дещо..

*Ніка з тарілкою в руках вийшла в зал*:Що ще?

*Рома підійшов і поцілував Ніку. Від терпкості в руках тарілка випала і розбилася.*

*Це розрушило поцілунок*

*Ніка безмовно глянула на Рому**приближалися Ріма і Олег*

Рома:Вибач*поцілував в щічку і вийшов за куліси*

*спочатку підійшла Ріма і допомогла збирати кусочки*:Що це було?

Ніка:Не знаю. *переглядається з щасливою Рімою*А з тобою що?Невже я була права?Ох..

Ріма:Та все добре,добре..А от як там Герта

Ніка:А що з нею не так?

Ріма:Їй Кременчук в коханні зізнався

Ніка:Що за день такий?!?Надіюся на мене цей вірус не поширюється

Ріма*поглядає на Олега і Рому*:Та невже?

Ніка:Ну хіба що чуть-чуть

Ріма:Ну,ну..Мені здається,що на тебе найбільше. Он аж тарілки розбиваються

Ніка:Та ну тебе*виносить кусочки**голос з кухні*Клич Снаткіна і ходіть працювати.

*Ріма бере Олега за руку,витягує за куліси*:Ідемо

*заходить Герта,а слідом Павло*

Герта*ніяково*:Ти знаєш,я подякувати хотіла.. За захист перед Снаткіним

Павло:На моєму місці так поступив би кожен..

Герта:Можливо,але якби не ти,то не знати,що було б далі

Павло:Не думаю,що Ігор дав би тебе в образу..Тим більше Ріма

Герта:Ну думаю тепер від Снаткіна вона мене не захистить,бо з ним заодно

Павло:Чому ти так вважаєш?Вони такі різні..

Герта:Але тепер разом..Правильно кажуть,що протилежності притягуються

*Павло посміхається*:Ніколи б не подумав,що Ріма здатна полюбити такого,як він..Вона ж так кричала про те,як ненавидить його

Герта:Від кохання до ненависті один крок,а назад ще менший

Павло:Не певен..Але хай їх сердечні справи будуть тільки їхніми..Хіба нам не має більше про що поговорити?

Герта*задумується*:Про що?Що в нас спільного?

Павло*ніяковіє*:Вмієш же ти найти слабинку..В тебе є тема на яку заборонено говорити?

Герта:Не думаю,але не бажано згадувати про любов. Я розчарувалась в ній

Павло:Чому?Ти ще занадто юна,щоб закрити себе від такого почуття. Невже ти нікого не любиш?

*Герта соромиться*:Люблю,але це не взаємно

Павло:Чому ти так певна?Ця людина сказала про це?Ти хороша,хто ж тебе образив?Відверг?

Герта*шепоче*:Ти

*Павло знову ніяковіє*:Я?Коли?Чи я казав тобі,що ти мені неприємна?

Герта:Але і протилежного не мовив..Ні словом,ні поглядом..

Павло*серйознішає*:Ти ж розумієш,що кохання це високе почуття і я..

*Герта засмучена*:Я не прошу тебе мене кохати.. Але тепер ти знаєш про мої почуття..Що ж ти відчуваєш?

*Павло все ще в серйозній гримасі*:Не знаю

*Герта збирається піти,але Павло перехоплює її в обійми і ніжно цілує*

Герта:Це краще любої відповіді

Автор:І це не кінець їх історій..Все їх життя буде переповнене тисячами пригод,сповнене прекрасним почуттям і неймовірними емоціями. Чи будуть вони такими ж,як і раніше?Чи стануть вони зовсім іншими?Але зараз головне,що кожен з них знайшов те,що шукав і зрозумів очевидне. Що ще потрібно їм для щастя?

Кінець п’єси ^^”