КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Лабораторна робота № 15ВИВЧЕННЯ ПРИЙМАЧА СИСТЕМИ ДИСТАНЦІЙНО КЕРУВАННЯ НА ІЧ-ПРОМЕНЯХ
Мета роботи — вивчення принципу дії приймача системи дистанційного керування.
15.1. Основні теоретичні положення
Структурна схема приймача дистанційного керування ІЧ-променях показана на рнс.15.1.
Рис.15.1. Структурна схема приймача дистанційного керування Структурна схема приймача дистанційного керування має: - фотоприймач ФП; - декодувач команд ДК; - декодуюча схема об'єктів ДСО; - декодуюча схема адресних команд ДСК; Фотоприймач ФП має фотодіод ФД-263-01 та підсилювач на 5-ти транзисторах. Отже на виході фотоприймача будемо мати сигнал, який копіює сигнал ІЧ передавача. Враховуючи, що командний сигнал має велику скважність (10-20), то фотоприймач ослаблює сигнали, які мають малу скважність (1-2). Декодувачі команди (ДК) та ДСО і ДСД виконано на мікросхемі КР15006ХЛ2, функціональна схема якої показана на рис.15.2. Сигнал з виходу підсилювача фотоприймача поступає на вивід 16 ІМС ЗЗД1, тобто на вхід 1 підсилювача ІМС, а після нього на перетворювач коду 23,що перетворює послідовність імпульсів, що модульовані в часі, в послідовність імпульсів, що модульовані по амплітуді. Одночасно сигнал фотоприйма поступає на блоки управління 24.1 і 24.2, що управлять ходом обробки сигналу фотоприймача. Якщо з фотоприймача поступає команда збільшення одного із чотирьох параметрів певного об'єкта, то з виходу блока управління подається сигнал на один із чотирьох 25.1, 25.2, 25.3, 25.4 цифро-аналогових перетворювачів. При цьому на виводах 2, З, 4, 5 ІМС 33Д1 з'являються імпульси прямокутної форми з частотою приблизно 16 КГц, у яких скважність може змінюватись дискретно в 63 ступені, яка несе інформацію про величину відповідного регулювання.
Виводи 12, 13, 15.7, 14 ШС ЗЗД1 підключені до джерела живлення напругою 18В.При включені джерела живлення цифро-аналогові перетворювачі виставляються в середнє положення (скважність імпульсів дорівнює 3). При виборі об'єкта інформація поступає в реєстр виводу даних 26 та пристрій пам'яті 28. Пристрій пам'яті 28 формує на виводах 8,9,10,11 чотирьохрозрядннй код, що відповідає певному об'єкту з восьми об'єктів (Таблиця 15.1).
Таблиця 15.1
При допомозі певної схеми, яку ми в цій роботі не розглядаємо, код на виході ІМС 33 Д1 перетворюється в логічну одиницю, що включає певний з восьми об'єкт. Для відключення та включення всіх об'єктів в ІМС 33 Д1 використовується тригер Т(7), який переключаючись, що призводить до зміни напруги на виводі 17 ІМС ЗЗД2 з "0" до "1" і навпаки. Генератор опорної частоти 17.2 генерує тактові імпульси, що управляють блоками 24.1, 24.2. Рис. 15.3. Перетворювач коду в напругу
Для перетворення коду із зміною скважності у величину команди використовується перетворювач коду в напругу, схема якого наведена на рис.15.3. Імпульси змінної скважності через резистор R1 поступають на фільтр, який реалізовано на конденсаторі С1 і резисторі R2. Враховуючі, що резистор R2 змінний, то міняючи його величину є можливість установити початкову напругу величиною (8,5+- 1,2) В. Сигнал з фільтра поступає на базу транзистора VT1, що включений по схемі з спільним емітером з навантаженням у вигляді резистора R3.
15.2. Лабораторний стенд описано в роботі N 16
|