Кут α називають кутом керування.

Припустимо, що в момент часу напруга вторинної обмотки трансформатора U₂=0 і в подальшому має додатній напрям. До відкривання тиристора VS1 напруга U_d на навантаженні дорівнює нулю. В момент відкривання тиристора VS1 керуючим імпульсом і_k1 напруга U_d зростає стрибком до U₂. Струм i₂=і_d протікає через обмотку трансформатора, тиристор VS1, навантаження R, діод VD1. В момент напруга U₂ стає рівною нулю, тиристор VS1 закривається і струм i₂ стає рівним нулю. До відкривання тиристора VS2 керуючим імпульсом і_k2 в навантаженні настає безструмова пауза, незважаючи на те, що до анода тиристора VS2 тепер прикладено «+» напруги трансформатора U₂. В момент ωt=π+α відкривається тиристор VS2 і напруга U_d=- U₂, оскільки полярність напруги U₂ змінилась. Струм тепер тече через обмотку трансформатора, тиристор VS2, опір R і діод VD2. Збільшуючи кут α можна збільшувати безструмову паузу і зменшувати середнє значення випрямленої напруги U_d. Правда , із збільшенням кута α збільшується пульсація випрямленої напруги і це є недоліком керованих випрямлячів. Залежність U_dcp= U_dcp(α) називається регульованою характеристикою випрямляча, яка має такий вигляд: