Екологія

Одним з основних символів Нової Зеландії є її зелений і чистий (англ. Green and Clean New Zealand) та 100 % чистий (англ. 100% Pure New Zealand) імідж, що старанно зберігається^[43]. Саме тому питання захисту і охорони навколишнього середовища є одними з пріоритетних у розвитку країни.

У 2005 році Нова Зеландія стала першою в світі країною в якій був введений вуглецевий податок^[44]. В якості одного з важливих перспективних напрямків планує вже до 2020 року стати першою в світі країною, що має нейтральний баланс викиду вуглецю в атмосферу, і тим самим домогтися визнання за собою статусу найчистішої країни у світі^[45].

Законодавство країни визначає близько 60 типів природних територій, що підлягають захисту та збереженню, серед них найбільш великими і значущими формами є національні парки (у тому числі морські парки), природні, наукові, екологічні і туристичні заповідникита резервати. У країні створено 14 національних парків^[46], 4 морських парки^[47], 21 морських і прибережних заповідників^[48] і більше 3 000 резерватів. Загальна площа національних парків, заповідників та природних територій, що знаходяться під захистом, складає близько 6,5 млн. га або близько 25 % від загальної території країни^[49].

У країні функціонує кілька зоопарків та ботанічних садів, найбільшим з яких є, відкритий в 1922 році Оклендський зоопарк, що містить на своїй території понад 170 видів тварин. Крім цього, великі зоопарки відкриті в містах Веллінгтоні та Окленді, і єдиний зоопарк з вільним утриманням тварин працює в Крайстчерчі. Унікальний парк створений недалеко від міста Фангареі, спеціалізується на збереженні тварин підродини великі кішки.

Населення

За даними на лютий 2010 року населення Нової Зеландії складає близько 4,353 млн осіб^[54].

Основну частину населення країни становлять новозеландці європейського походження, в основному нащадки вихідців з Великої Британії. За даними перепису населення 2006 року, сумарна частка населення європейського походження становить приблизно 67,6 %^[55] від загального населення країни. Представники корінного народу, маорі, складають близько 14,6 % населення^[56]. Дві наступні найбільші етнічні групи — представники азіатських і полінезійських народів становлять 9,2 % і 6,5 % населення країни відповідно^[55].

Середній вік жителів країни становить близько 36 років. У 2006 році в країні проживало більше 500 осіб віком старше 100 років. У тому ж році частка населення у віці до 15 років становила 21,5 %^[57].

Приріст населення у 2007 році склав 0,95 %^[58]. Загальний коефіцієнт народжуваності в тому ж році склав 13,61 народжень на 1000 осіб населення^[59], а загальний коефіцієнт смертності — 7,54 смертей на 1000 осіб населення^[60].

Велика частина новозеландців постійно (або протягом тривалого часу) проживає за межами країни. Найбільша новозеландська діаспора проживає в Австралії (у 2000 роцікількість новозеландців, які проживають в Австралії становила близько 375 000 осіб^[61]) і у Великій Британії (у 2000 році близько 50 000 осіб, при цьому близько 1 7% новозеландців мають або британське громадянство, або право на його отримання^[62]). Традиційно новозеландці, які проживають за межами країни, підтримують тісні контакти з батьківщиною, і багато хто з них заслужено увійшли до числа видатних представників своєї країни (див. також: Відомі новозеландці).

За даними перепису населення 2006 року, більша частина населення, близько 56 %, сповідує християнство (у 2001 році таких було 60 %). Найбільш поширеними деномінаціями християнства в країні є англіканство, католицизм латинського обряду, пресвітеріанство та методизм. Послідовники сикхізму, індуїзму та ісламу складають наступні найбільші релігійні громади Нової Зеландії. Близько 35 % населення країни в ході перепису не асоціювали себе з релігією (у 2001 році таких було 30 %)^[63].