Корінне населення

Вихідці з Полінезії, що почали заселення раніше безлюдних островів Нової Зеландії приблизно у XI—XIV століттях, створили основу для формування самобутнього народу і унікальної культури маорі. Перша зустріч маорі і європейців відбулася у 1642 році, коли корабель голландського мореплавця Абеля Тасмана підійшов до берегів Нової Зеландії.

Сучасна демографічна ситуація

Маорі складають 14,6 % населення країни. Загальна їх кількість — 565 329 осіб. За 15 років (1991—2006 роки) чисельність цього народу в країні зросла майже на 30 %. Близько 47 % з їх числа є нащадками змішаних шлюбів (в основному з європейцями). 51 % маорі, що проживають в Новій Зеландії — чоловіки, 49 % — жінки. З них 35 % — діти молодше 15 років. Середній вік маорі, що проживають в Новій Зеландії, — близько 23 років. При цьому, середній вік жінок трохи більш як 24 роки, а середній вік чоловічого населення — трохи більше 21 року.

Близько 87 % маорі проживають на Північному острові і близько 25 % проживають у місті Окленд або в його передмісті. Найбільша концентрація представників цього народу спостерігається на острові Чатем.

23 % можуть вільно спілкуватися мовою маорі. Близько 25 % не володіють нею взагалі.

Близько 4 % маорі мають університетську освіту (або вище). Близько 39 % загального населення маорі мають постійну роботу в режимі повної зайнятості.

Станом на 2008 рік маорі становили близько 50% людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі в країні, а 42% кримінальних подій в країні відбуваються за участю маорі. Маорі серед усіх етнічних груп Нової Зеландії зберігають найвищий рівень безробіття і мають найнижчу тривалість життя і найвищий рівень захворюваності.

Ківі – символ Нової Зеландії

Новозеландська арктактична база Скотт

Поселення маорі

Озера Нової Зеландії