ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ПАТОЛОГО-АНАТОМІЧНОГО ДІАГНОЗУ ТА ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ЛІКАРСЬКОГО СВІДОТЦТВА ПРО СМЕРТЬ У ВИПАДКАХ МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ

Принципи формування патолого-анатомічного діагнозу та правила оформлення лікарського свідоцтва про смерть визначаються положеннями Міжнародної класифікації хвороб і проблем, пов’язаних зі здоров’ям, Десятого перегляду (МКХ-10). Найважливішими з них є: логічність формування, дотримання нозологічного принципу; максимальна обґрунтованість діагнозу клінічним обстеженням, лабораторним, секційним і патогістологічним дослідженням; дотримання принципів етіологічного і патогенетичного трактування, а також послідовності у часі розвитку патологічних процесів і подій, що призвели до летального наслідку.

У випадках материнської смерті винятково важливе значення має дотримання правил побудови патолого-анатомічного діагнозу і заповнення лікарського свідоцтва про смерть.

При побудові патолого-анатомічного діагнозу у випадках материнської смерті першої групи у рубриці „основне захворювання” вказується патологія вагітності, пологів або післяпологового періоду з визначенням терміну вагітності або доби післяпологового періоду. Там же зазначають проведені оперативні втручання, реанімаційні та лікувальні заходи, якщо вони спричинили ускладнення.

У випадках, що належать до другої групи причин у рубриці „основне захворювання” вказуються хвороби, що існували у жінки раніше або виникли під час вагітності і не пов’язані безпосередньо з акушерською патологією. При цьому вказується також термін вагітності, при якому настала смерть або доба післяпологового періоду.

У рубриці „ускладнення” зазначаються ускладнення основного захворювання, післяопераційні ускладнення, ускладнення реанімаційних заходів і терапії, проведених з приводу основного захворювання.

У рубриці „супутні захворювання” вказуються патологічні стани, які патогенетично не повв'язані з основним захворюванням і не відіграли істотної ролі в танатогенезі.

Лікарське свідоцтво про смерть (ф. № 106/о-95) у випадку материнської смерті заповнюється у відповідності вимог галузевих нормативних документів.

При заповненні лікарського свідоцтва про смерть відповідно до рекомендацій ВООЗ з комплексу наявних захворювань або станів необхідно виділити ті, що безпосередньо призвели до смерті та ті, які мали негативний вплив на перебіг основного захворювання чи сприяли смерті.

Причина смерті записується у двох частинах 11 пункту свідоцтва. У першій частині, що розділяється на рядки „а”, „б”, „в”, вказуються етіологічно і патогенетично пов'язані захворювання. У рядку „а” - безпосередня причина смерті, тобто захворювання чи його ускладнення, які призвели до смерті. У рядках „б” та „в” – основне (первинне) захворювання, тобто захворювання, що викликало або обумовило безпосередню причину смерті. Запис причини смерті може закінчитися рядком „а”, якщо основне захворювання безпосередньо викликало смерть, або рядком „б”, якщо безпосередня причина смерті викликана одним захворюванням.

Таким чином, останній запис повинен відповідати початковій (основній) причині смерті. У кожному рядку записується тільки один патологічний стан.

У другій частині свідоцтва записуються інші важливі стани, які сприяли летальному результату, але не були пов'язані з хворобою чи станом, що безпосередньою призвів до смерті.

При заповненні пункту 11 лікарського свідоцтва про смерть на померлу вагітну, роділлю, породіллю рекомендується запис робити у наступному порядку:

- у випадку смерті внаслідок акушерських ускладнень вагітності, пологів або післяпологового періоду, в результаті втручань, неправильного ведення пологів тощо, відомості про причину смерті записуються в першій частині, рядках „а”, „б”, „в”; запис повинен чітко вказувати на зв'язок з вагітністю, пологами чи післяпологовим періодом;

- у випадку смерті вагітної, роділлі або породіллі внаслідок хвороби, яка існувала раніше або хвороби, що виникла в період вагітності (діабет, серцево-судинне, онкологічне захворювання, туберкульоз тощо), не пов'язаної з безпосередньою акушерською патологією, але обтяженою фізіологічним впливом вагітності, або нещасного випадку, відомості про причину смерті також записуються в першій частині, рядках „а”, „б”, „в”, але при цьому у другій частині здійснюється запис про вагітність і її термін;

- в усіх випадках смерті жінок протягом 42 днів після пологів у другій частині здійснюється запис: “ __ доба післяпологового періоду”;

- якщо смерть жінки настала внаслідок причини, пов’язаної з пологами, в період після 42-го дня до одного року, робиться запис: “____ тиждень після пологів”.

Ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду віднесені в МКХ-10 до класу XV і охоплюють патологічні cтани, які кодуються рубриками О00- О99 (за винятком захворювань і станів, зазначених на початку класу).

Випадки материнської смерті кодуються рубриками О00-О99 класу XV “Вагітність, пологи та післяпологовий період” МКХ-10. Для кодування випадків материнської смерті другої групи причин використовуються рубрики О98, О99.

У випадках смерті жінок під час вагітності, пологів та протягом 42 днів після пологів від ВІЛ та пологового правця присвоюються коди класу І (відповідно В20-В24 та А34), проте дані випадки включаються до показника материнської смертності.

Для кодування причин материнської смерті у разі грубих медичних помилок, зареєстрованих у протоколах патолого-анатомічного розтину (переливання крові іншої групи або перегрітої крові, введення лікарського засобу помилково, тощо) використовується код О75.4.

У класі XV МКХ-10 виділяють окремі групи захворювань, патологічних станів щодо ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду. Найбільш типові ситуації, що зустрічаються у практиці лікарів патологоанатомів представлено нижче.

Вагітність з абортивним наслідком (рубрики О00-О08)

Найбільш частою патологією в цій групі є позаматкова (ектопічна) вагітність та ускладнення абортів.