Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.

Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.

1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.

2. Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.

3. Соціологічні підходи до вивчення особистості та її ролі в суспільстві.

4. Соціологічна структура особистості.

5. Соціальний статус та соціальні ролі особистості.

6. Проблеми соціалізації особистості в умовах ринкових відносин.

7. Соціальна спрямованість особистості у сучасному суспільстві.

8. Соціологічний зміст понять “десоціалізація” та “ресоціалізація”.

9. Типологія особистості в соціології.

10. Людина як самоорганізована, самоуправляєма соціальна система.

11. Взаємодія суспільних та особистих інтересів і цінностей.

Тема 5. Соціологія культури.

1. Соціальна сутність культури.

2. Об’єкт та предмет соціології культури.

3. Основні функції культури.

4. Структурні елементи та форми вияву культури.

5. Організаційна культура, її елементи.

6. Менталітет як один із впливових елементів культури.

7. Норми та цінності як структурні елементи культури.

8. Система цінностей сучасної молодої людини.

9. Особливості розвитку національної культури на рубежі ХХ-ХХІ ст.

10. Проблеми відродження національної культури в Україні.

Тема 6. Соціологія конфлікту.

1. Конфлікт як соціальне явище.

2. Становлення та розвиток соціології конфлікту.

3. Структура соціального конфлікту.

4. Функції соціального конфлікту, його позитивні і негативні наслідки.

5. Об’єктивні та суб’єктивні причини соціальних конфліктів.

6. Основні стадії розвитку соціального конфлікту і методи його розв’язання.

7. Типологія конфліктів.

8. Основні шляхи та механізми розв’язання конфліктів.

9. Причини підвищеного рівня конфліктності в сучасному українському суспільстві.

Тема 7. Економічна соціологія.

1. Об’єкт та предмет економічної соціології, її місце у загальній системі соціологічного знання.

2. Взаємозв’язок економічної та соціальної сфер суспільства. Соціальні функції економіки.

3. Соціологічне тлумачення таких категорій як “економічна поведінка”, “економічна культура”, “економічне мислення”, “економічний інтерес”.

4. Економіка як соціальний інститут, його функції.

5. Сутність соціального механізму економічного розвитку.

6. Соціальна структура сучасної постіндустріальної економіки України.

7. Підприємництво в Україні: соціологічний аспект.

8. Соціологічний аспект проблеми зайнятості та безробіття в ринкових умовах.

Тема 4. Особистість у системі соціальних зв’язків.

1. Сутність, спільність та відмінність понять “людина”, “індивід”, “особистість”.

Стосовно проблеми людини в соціології використовується значний поняттєвий апарат. Це зумовлено, передусім, склад­ністю феномена людини. Найбільш узагальненим родовим є поняття "людина". Зазвичай, людину визначають як біосоціальну істоту, що є вищою ланкою розвитку живих організмів шляхом їх еволюції, а також передумовою й активним суб'єктом культурної еволюції. Зважа­ючи на багатоаспектність вияву сутності людини, науковці ви­значають її через найбільш властиві їй характеристики, зокрема: людина як природна, діяльна, предметна, свідома та суспільна істота. Соціологічний аналіз потребує розгляду людини з позицій її взаємодії з іншими людьми, соціальними інститута­ми, соціальною системою загалом тощо.

Поняття "індивід"характеризує людину як відособ­леного, поодинокого, конкретного представника людської спільності (конкретний учень, студент, викладач, бізнесмен). Це поняття в соціології використовується тоді, коли треба розглянути конкретних людей як членів якоїсь спільноти, групи, класу, нації чи представників вибіркової сукупності. Існує специфіка використання цього поняття в соціології. Поняття "індивідуальність"є похідним від поняття "індивід" і відтворює те неповторне, специфічне, унікальне, своєрідне, чим один індивід відрізняється від іншого. Ці від­мінності можуть бути абсолютно різними, починаючи від при­родних рис, особливостей поведінки та закінчуючи манерою ходи чи специфікою одягу. Це поняття надзвичайно поширене в психології, у соціології ж його застосування обмежене. Дещо ширше застосування в соціології має поняття"інди­відуалізм", яке також є похідним від поняття "індивід". Індивідуалізм- це тип світогляду, за яким індивідуальні інтереси протиставляються суспільним і переважають їх.

Поняття "особистість"входить у науковий обіг для ви­значення в людині не даних від природи, а в набутих у спів­житті з іншими людьми характеристик, які називаються соціальними. Отже, особистість - це соціальна характеристи­ка людини через комплекс ознак, яких вона набуває в су­спільстві внаслідок залучення її до системи суспільних відносин. Саме тому особистістю не можна народитися, нею можна лише стати в суспільстві. Формування особистості відбувається з часом, коли індивід із пасивного об'єкта пере­творюється на активного суб'єкта суспільних відносин, здійснюючи власну діяльність, набуваючи знань, досвіду, культури, досягаючи певних статусів тощо. До соціальних рис індивіда належать:- соціальні статуси, соціальні ролі, що їх відіграє індивід у суспільстві; - соціальні риси, зумовлені взаємодією з іншими; - почуття, думки, переконання, сформовані під впливом середовища; - соціально визначена мета діяльності; - загальний рівень освіти та культури індивіда; - професійні здатності й уміння; - ідентифікація себе з групою. При аналізі цього поняттєвого ряду у пригоді може стати відома філософська тріада: