Тема 3. Трагічне та героїчне як аксіо-естетичні категорії

План

1. Шлях античної культури від міфу до естетичної визначеності категорії «трагічне».

2. Трагізм страстей Христових в історії образотворчого мистецтва: іконографія сюжету «Розп’яття», «страсті» як музичний жанр, х/ф «Страсті Христові» режисера М.Гібсона.

3. Трагедійне відтворення буття в мистецтві ХІХ – ХХІ століть:

- геноцид та репресії як соціальний прояв трагедії (показати на прикладі творів Л. Приставкін повість «Ночувала хмаринка золота», Б. Кара «А завтра была война», х/ф 1987. )

- деформація особистості як трагедія історична та індивідуальна (показати на прикладі творів Б. Пастернак роман «Доктор Живаго», Л. Квініхідзе «Друг», х/ф 1987.)

- руйнація любові та родини як ознака світової ентропії (показати на прикладі творчості Л.Толстого, роман «Анна Карєніна» ),

4. Трагікомедія як особливий жанр. (Аналіз трагікомічного у творчості Роберто Беніньї «Життя прекрасне», х/ф 1997.)

5. Зміст категорії «героїчне». Культурний герой (Геракл, Ілля Муромець, Гамлєт: спільне і відмінне).

6. Героїчні сторінки історії України у творчості гурту «Хорея козацька», графіці Георгія та Сергія Якутовичів, скульптурі Богдана Мазура.

7. Тренінг: творчою групою придумати і скласти тимчасову скульптуру з власних тіл на тему «Героїчне минуле і сучасне України» та презентувати її концепцію.

Література:

1 Ахутин А.В. Открытие сознания (древнегреческая трагедия) // Человек и культура. - М.,1990.

2 Выготский Л.С. Психология искусства. - М.,1968. (Аналіз образу Гамлєта).

3 Любимова Т.Б. Трагическое как эстетическая категория. - М.,1985.

4 Шиллер Ф. О причинах наслаждения, доставляемого трагическими предметами // Ф. Шиллер. Собр. соч. в 7-ми тт. - М.,1958. - Т. 6.

5 Шелер М. О феномене трагического // Проблема онтологии в современной буржуазной философии. - Рига,1988.

6 Унамуно М. О трагическом чувстве жизни у людей и народов // Иностранная литература. - 1990, №6.

Тема 4. «Комічне» та «драматичне» як праксеологічно-естетичні категорії.

План

1. Естетичний потенціал категорії «драматичне». Драматизм в різних видах мистецтва (за О. Кривцуном «Естетика», гл. 25 ФОРМЫ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ДРАМАТИЗМА КАК ОТРАЖЕНИЕ СОЦИОКУЛЬТУРНЫХ ПРОТИВОРЕЧИЙ).

2. Сміхова культура як естетичний феномен (за монографіями Лихачева Д.С. та Столяр М.Б.).

3.Розвиток сміхової культури в Новий час: комедія дель арте та її сучасні модифікації (М.Захаров х/ф «Формула любові», 1984).

4. Палітра субкатегорій комічного та реалізація їх змісту в мистецьких формах:

- гумор (американський гумор О. Генрі оповідання «Фараон і хорал», гумор М. Гоголя в збірці «Вечори на хуторі біля Диканькі»);

- іронія (творчість Г. Остера «Шкідливі поради»);

- гротеск (творчість Джеймса Енсора, Всеволода Мейерхольда);

- сатира (Дж.Свіфт «Мандри Л.Гулівера»; Ільф та Петров роман «Золоте теля»)

5. Тренінг: розбитися на 2 творчі групи та переписати і прочитати в особах казку «Колобок» як трагедію та як комедію.

Література:

Бергсон А. Смех. - М.,1992.

Жан-Поль. Приготовительная школа эстетики. - М.,1981. - С.127-217.

Киркегор С. О понятии иронии // Логос, № 4. - М.,1993.

Лихачев Д.С., Панченко А.М., Понырко Н.В. Смех в Древней Руси. – Л: Наука, 1984. - 295 с.

Лосев А.Ф., Шестаков В.П. История эстетических категорий. - М.,1965.

Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха: Ритуальный смех в фольклоре.- М.: Лабиринт, 1999. - 288 с.

Столяр М.Б. Советская смеховая культура. // Столяр Марина – К.: Стилос, 2011. – 304 с.

Фрейд З. Остроумие и его отношение к бессознательному // Фрейд З. "Я" и "Оно". Труды разных лет. Книга 2. - Тбилиси, 1991.

Шеллинг В.Ф. Философия искусства. - М.,1966. - С.366-444.