Датчики неелектричних величин

Автоматизація виробничих процесів, автоматичне керування складними системами не можливі без датчиків неелектричних величин. Ці датчики перетворюють безперервну зміну вхідної (контрольованої) величини в зміну будь-якої електричної величини, що є вихідною величиною. Датчики можуть базуватися на використанні різних фізичних явищ. Як вихідні величини найчастіше використовуються активний, індуктивнийі ємнісний опір, струм, ЕДС або падіння напруги, частота і зсув фаз змінного струму. Основною характеристикою датчика є його чутливість

S=Dy/Dx,

де Dy – прирощення вихідної величини; Dx – прирощення вхідної величини. На практиці користуються відносною чутливістю

,

де у – повна зміна вихідної величини; х – повна зміна вхідної величини.

Датчики можуть бути лінійними (S=const) і нелінійними (S=var). В останніх чутливість залежить від значення вхідної величини. Суттєвим параметрами датчика є поріг чутливості (зміна вхідної величини, що може бути виявлена без будь-яких додаткових пристроїв), а також похибка і номінальна характеристика датчика , що установлює залежність між вхідною і вихідною величинами, приписується паспортом і використовується як розрахункова.

Датчики можна розділити на дві великі групи – параметричні (пасивні) і генераторні (активні). до останніх відносяться датчики, що використовують ефект електромагнітної індукції, пьєзоефект, ефект Холла і появу ЕДС при впливанні радіоактивних випромінювань, термопари, фотоелементи з запираючим шаром.